Легенди 850- літньої давнини .

Невпинно біжить час…Наші українці переживали різні його моменти, частіше нищівні, найжорстокіші.. Один із таких періодів - жахливе сьогодення з величезними людськими втратами.

В фондах КЗ «Музей історії міста Козятин» зберігаються деякі цінні матеріали, які передала нам донька мешканця с. Широка Гребля, дослідника краєзнавця Павла Федоровича Мельника (1930-2022) . Це оригінали рукописів батька, його досліджень про історію деяких населених пунктів бувшого до 2020 р. Козятинського району. Записані вони на списаних з однієї сторони аркушах. Нащадки доклали чимало зусиль, щоб зібрати ці напрацювання, зберегти, систематизувати і видати книгу «На споконвічних перехрестях». Екземпляр цієї книги передали діти Сергій та Надія й до нашого музею.

Автор книги наш земляк, уродженець с. Куна на Вінниччині, в свій час працював заступником директора Юзефо-Миколаївського цукрового заводу по заготівлі сировини . Він дослідив мало відомий період в нашій історії про Чорний шлях , який прокладений нашими предками неподалік Козятина й описаний в книзі під назвою однієї із оповідей «Корінням – в сиву давнину». Краєзнавець в описі тих подій згадує найтрагічніше, що довелось переживати поселенцям вздовж Чорного шляху, коли їх гнали різні завойовники у рабство… «Скільки голосінь, молінь, від понівечених долею подорожніх наслухалися ці лихоносні шляхи-тільки Бог знає»- пише наш земляк.

Про ті події свідчать сама назва народна шляху, деякі придорожні місцини з давніми поселеннями-городищами, знайдені в багатьох місцях на поверхні грунтів іноземні монети різних періодів, народів, культур та імперій. Свідками трагічного життя є і назви сучасних сіл вздовж шляху - Великий Степ, Туча, Куманівка , Перемога - раніше Вуйна, Немиринці, Рубанка, Журбинці, Гибин або Губин (сьогодні Збараж) Татарське Селище та найважливіша пам’ятка давнини з народною назвою «Раба могила» на йосипівському полі. Ми познайомимо вас з однією із легенд, яку автор книги почерпнув з «Літопису».

1176 рік - 850 р. тому, на наших землях володарювали князі , які ділили між собою землі і досить часто змагалися в силі за Київський престол, воювали з грабіжницькими набігами половецьких кочівників . А населяли місцевість берендеї. На той час правив тут Котельницький ( сучасне село Котельня , Житомирського району. ) князь Володимир Мстиславович. В Києві займав престол Великий князь Роман Ростиславович з роду Рюріковичів (1130-1180). Саме в ці дні 1176 року між 16 та 22 травня, як нас інформує автор книги, словами з літопису «..прийшли половці на Руську землю на Русальній неділі…».Поспішили відсіч дати половцям за наказом князя Київського його двоє синів Ярополк та Мстислав і брат Рюрик . Кочівники тим часом «..узяли шість городів берендицьких і пішли до Роставця..» (сучасне село Білилівка на Житомирщині.)

До переслідувачів половців долучився другий брат князя Київського - Вишгородський князь Давид (1140-1197). «..і настигли вони половців коло Роставця. Але половці повернувшись, перемогли полки руські, і багато бояр захопили, а князі вбігли в Роставець..».Автор вважає, що «Раба могила», одна із шести вздовж Чорного шляху, де поховані порубані половцями полонені. Їх кочівники «посікли», щоб швидше позбутися від переслідування княжими дружинами.

За переказами старших людей із села Малишівка про те криваве страхіття, рабів беззахисних, зв’язаних по руках і ногах, зайди нещадно «сікли» навпіл шаблями, кололи списами й вбивали булавами. Знищених так багато було, що річечка Мала неподалік стала кривавою. Літописи та народні легенди не зберегли нам назв тих шести берендицьких городів, з яких гнали Чорним шляхом половці приречених на жахливе рабство і смерть полонених . Про це можна лише здогадуватися , але краєзнавець вважав, що в "Рабій могилі" спочивають рештки полонених і знищених мешканців тодішнього города-дитинця села Кордишівки на польській "дзіодзінок"- сучасна територія Козятинської територіальної громади , села Йосипівки, Бернавки (сучасне Білопілля), Малишівки.. ... А взагалі ще хтось дослідить цю давню трагічну історію..

На останок хочеться переказати ще одну версію- легенду, яку розповів відвідувач музею із села Йосипівки вже після написання книги. Він сказав, що їм учням, вчитель місцевої школи казав, що в тій "Рабій могилі" покоїться прах козацького полковника Рабого і що ніби-то навіть в ній було відкопано його шаблю, куди її діли- не знає..

Підготувала директор КЗ "Музей історії міста Козятин " Лілія Макаревич

Ілюстрація із книги Павла Мельника "На споконвічних перехрестях"