суботу, 24 лютого 2024 р.

 Сьогодні, 24 лютого 2024 року минає два роки, як Козятинщина втратила одного зі своїх Героїв-Захисників - Прилуцького Дениса Геннадійовича. 




Прилуцький Денис Геннадійович
(02.10.2000 р.н. – 24.02.2022р)

Матроса Збройних сил України Дениса Прилуцького посмертно нагородили Орденом ІІІ ступеня «За мужність». Молодий козятинчанин, який віддав своє життя за Україну, назавжди залишиться у наших серцях.

Денис Прилуцький народився і виріс у Козятині. Все своє життя хлопець прожив тут. До 9 класу навчався у школі № 5. Потім вступив до нашого училища, де здобув спеціальність «оператор комп’ютерного набору/агент з постачання». Обрав саме цю професію, бо захоплювався інформаційними технологіями.


— Його цікавили комп’ютери, — каже Геннадій Прилуцький, батько нашого Героя. — Він допомагав всім із комп’ютерами, займався програмуванням.

        Але сфера ІТ — не єдине захоплення Дениса. Як і більшість хлопців, він займався спортом, регулярно тренувався. Був товариським, добрим, завжди був готовий прийти друзям на допомогу, а їх у Дениса було чимало.

— Друзів було дуже багато, — розповідає Геннадій. — Це можете передзвонити чи в училище, чи в школу п’яту спитати. Дуже багато друзів. Це не мені казати, це хай діти скажуть і вихователі також.

       Після випуску з нашого училища Денис вирішив продовжити навчання і поїхав до столиці. Там він вступив на менеджмент і логістику до Державного університету інфраструктури та технологій. Але пандемія коронавірусу внесла свої корективи і кардинально змінила плани хлопця.

— Перший курс він вивчився очно, а на другому курсі він пішов на заочне і з заочного пішов в армію, — каже Геннадій Прилуцький. — Сказав, що піде, хоче служити і пішов служити. Була в нього відстрочка, відмовився. Як почався коронавірус в нас, то їх перевели на заочне і він через це і сказав, що піде в армію. Бо ковід тоді все навчання перебив і хлопцям, і дівчатам.

        Денис пішов у військкомат, щоб пройти строкову службу.У 2020 році пішов на строкову військову службу. Денис брав участь у параді з нагоди відзначення 30-річчя Незалежності України на Хрещатику. Йому залишалося 100 до завершення служби, коли почалась повномасштабна війна. Саме тоді він знаходився за 3 кілометри від Криму.

 

        24 лютого 2022 року - день, який став чорним не тільки для усієї України, а й для родини Дениса. Морський піхотинець, старший стрілець Прилуцький Денис Геннадійович, загинув в перший день повномасштабного вторгнення та був похоронений у місті Генічеськ.



        Кадр, який ви бачите вище — з військового параду до 30-річчя Незалежності України, який провели у Києві 24 серпня 2021 року. Козятинчанин Денис Прилуцький брав у ньому участь. Разом із побратимами він крокував головною вулицею столиці у складі Бригади морської піхоти. 

        Саме таким ми його запам’ятаємо — гарний хлопець із карими очима, якому так пасують однострій та синій берет. 

Слава Герою! Вічна пам'ять!


        



ВІЙНА

        2014 рік поклав початок новій, кривавій та болісній сторінці в історії України. Десять років тому почалася війна Росії проти української державності й незалежності. Цей період сповнений болючих випробувань, героїчних вчинків та незламної боротьби за суверенітет та ідентичність, які тривають і досі...

        Сьогодні, 24.02.2024р. - рівно два роки повномсаштабного вторгнення РФ в Україну.

        24 лютого 2022, близько четвертої ранку, російські війська почали повномасштабний наступ на Україну з масованого бомбардування.  Ранок, який змінив нас назавжди....

        Роки болю, сліз, втрат, боротьби, знесилення..... Але віра і молитва залишається у наших серцях, думках щоденно, щогодини!

        Згадаймо усіх полеглих Героїв, які віддали своє життя у цій війні.

четвер, 22 лютого 2024 р.

 Днями в Музей історії міста Козятин завітав наш постійний маленький шанувальник історії .

Хлопчик зростав разом з музеєм. Бабуся Таня вперше його привезла ще у дитячому візочку. Спочатку маленький Матвійко солодко спав , а потім разом з бабусею переглядав усі експозиційні зали. Найбільше йому сподобалось , як ви думаєте , де ? Так. Як всім хлопчикам з династій залізничників , біля паровозів. І навіть бабуся влаштувала селфі для онука біля вулика - дуплянки (довбанка, колода), маслобойки, які привіз дідусь Володимир в музей із села з півдня Поділля від прадідуся .

Змалку він знав , що старенькі речі не треба чіпати в музеях, бо це не іграшки, а експонати і вони від часу крихкі, можуть зломатися .
Й сьогодні хлопчик обережно ходив залами і лише розпитував та дивився, що нового з'явилося , доки він хворів.
Світлої тобі долі . хлопчику. і не хворій. Ти не схожий ні на кого, ти індивідум, бо виховують тебе у любові до рідного міста і України.


Матвійко з маслобойкою від прадідуся доставив з дідусем Володимиром 2 роки тому у 2022 р.


середу, 21 лютого 2024 р.

 



        Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».



Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Cьогодні у світі існує близько 6000 мов.

 

«Мова росте елементарно, разом з душею народу»

 Іван Франко






понеділок, 19 лютого 2024 р.

10-а річниця з Дня Героїв Небесної Сотні

 До Дня Героїв Небесної сотні.

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо 10 річницю пам’яті про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.

Увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на державному рівні передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на період до 2020 року” від 23 серпня 2017 року №574-р.Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.“Небесною Сотнею” називають загиблих учасників Революції Гідності. Дехто з них загинув навесні 2014 року.

Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості.
Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.

Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він укотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб.


Революція Гідності засвідчила: українці не просто обрали шлях до Європи, а й готові за нього боротися, відстоюючи власні права та свободи. У світі Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, здатну захистити суверенітет. І це доводять наші Герої-Воїни на передовій після повномасштабного вторгнення росіян на територію держави Україна. Храни їх , Господи..

середу, 14 лютого 2024 р.

 «Любов є , була і буде..»






Під такою назвою відкрито виставку стародавніх листівок початку 20 століття в КЗ «Музей історії міста Козятин» з нагоди Дня закоханих. Працівники закладу представили 19 поштових карток та карточок, карток- кореспонденцій, відкритих листівок та листів на одну тему - тему кохання. Тут чорно-біла фотолистівка, де зображені світові зірки 1930-х років американська актриса Мері Пінфорд та актор –красень Дуглас Фербенкс з Чарлі Чапліном. У них була творча компанія з постановки відеороликів . Між Мері та Дугласом зав’язався спочатку любовний роман , а надалі і шлюб, у чоловіка далеко не перший. З часом вони розлучилися , але Марі до останнього дня життя Дугласа любила. Справжнє кохання ніколи не вмирає.



Усі листівки – це красиві світлини у кольорі та чорно- білі з закоханими і їх неповторними історіями . 72 листівки , 10 з яких представлені на виставці , подарувала нещодавно до фондів музею учитель зарубіжної літератури КЗ «Опорний ліцей Козятинської міської ради Вінницьк

кої області» Наталія Юріївна Ковальова. Цього дня дарувальниця писемних джерел давнини іменинниця. ЇЇ запросили до музею і привітали зі святами- з Днем народження і Днем закоханих . Від імені міської спільноти подарунки вручила і подяку завідувачка культурою міста Світлана Рибінська.


                                                   



                     Учениця Козятинської дитячої музичної школи  Діана Маковецька та педагог , заступник директора Яна  Андрійчук.



     Начальниця відділу культури Козятинської міської ради Світлана Рибінська вітає іменинницю.

                                               

Підтримали і привітали свою любу учительку школярі ліцею, родина матуся Тетяна Павлівна, донька Олена, внуки й інша рідня.

Присутні почули історію життя бабусі, яка зберегла прадавні листівки, Наталії- Анастасії Костянтинівни Ласкіної (1907-2006). Вона була довгожителькою і пішла в позаземні світи у 99 років. Бог подарував щасливе подружнє життя, четверо дітей.

Сьогодні листівки , які зберегла бабуся від рідні з різних куточків Європи - Італії, Румунії, Німеччини, Польщі передані до фондів КЗ «Музей історії міста Козятин».


                                Іменинниця  Наталія Юріївна Ковальова з донькою Оленою.

У захваті присутні були від пісень , професійно виконаних на святі ученицею Козятинської дитячої музичної школи Діаною Маковецькою і учителькою вокалу, заступником директора Яною Андійчук. На прикінці зустрічі усі ласували шоколадними сердечками. Чекаємо на відвідувачів.






















        Запрошуємо усіх бажаючих  відвідати Виставку Старовинних Листівок "Любов є, була і буде". Старовинні поштові картки початку 20 століття. 

        Будемо раді Вас бачити у нашому Музеї, де ви дізнаєтесь багато цікавої, історичної інформації!

  Сьогодні, 24 лютого 2024 року минає два роки, як Козятинщина втратила одного зі своїх Героїв-Захисників - Прилуцького Дениса Геннадійовича...