СЬОГОДНІ, ПЕРША РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ  ВОЇНОМ  БАБЮКОМ АНДРІЄМ МИХАЙЛОВИЧЕМ.

ПАМ'ЯТАЄМО....

БАБЮК АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ

(24.01.1972-22.07.2025)

СОЛДАТ, МОЛОДШИЙ ЛЕЙТЕНАНТ – 56 СТРІЛЕЦЬКА БРИГАДА, КОМАНДИР СТРІЛЕЦЬКОГО ВЗВОДУ 3 – Ї СТРІЛЕЦЬКОЇ РОТИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А 7355

ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА КОЗЯТИНА (ПОСМЕРТНО).

НАРОДИВСЯ В НАШОМУ МІСТІ. НАВЧАВСЯ В 3-Й ШКОЛІ. З МАЛЕЧКУ ЛЮБИВ ТЕХНІКУ. КРУТИТИ ГАЙКИ, СКЛАДАТИ ТА МАЙСТРУВАТИ  СВОЇМИ РУКАМИ – САМЕ ЦЕ БУЛО СПРАВЖНІМ ЗАДОВОЛЕННЯМ.   ЩЕ СТАРШОКЛАСНИКОМ ПОЗНАЙОМИВСЯ З ПРЕКРАСНОЮ ДІВЧИНОЮ ЛЮДМИЛОЮ ТА ЗРОЗУМІВ, ЩО САМЕ ВОНА БУДЕ ЙОГО ДРУЖИНОЮ, І ВІН ВСЕ ЗРОБИТЬ ДЛЯ ЦЬОГО. ПІСЛЯ ШКОЛИ ВСТУПИВ В ВІННИЦЬКИЙ АВТОДОРОЖНІЙ ТЕХНІКУМ. ПО ЗАКІНЧЕННЮ НАВЧАННЯ, ЗДІЙСНИВ СВОЮ ДАВНЮ НАЙЗАПОВІТНІШУ МРІЮ: ОДРУЖИВСЯ. НА ВЕСІЛЛЯ БАТЬКИ ПОДАРУВАЛИ МОТОЦИКЛ. АНДРІЙ РАЗОМ З ДРУЖИНОЮ ОБ’ЇЗДИЛИ НА НЬОМУ МАЙЖЕ ВСЮ УКРАЇНУ.

ЗГОДОМ НАРОДИВСЯ СИН – ДМИТРО. А ДАЛІ СТРОКОВА СЛУЖБА, ЯКА ПРИВЕЛА ЙОГО ДО ПЕРШОЇ ВІЙНИ – ГРУЗІЯ, ВІРМЕНІЯ, АЗЕРБАЙДЖАН. ТАМ ОТРИМАВ ПОРАНЕННЯ. ЗАКІНЧИВШИ СТРОКОВУ СЛУЖБУ, СІВ ЗА КЕРМО БЕНЗОВОЗУ ПОЛКУ. ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ  ПРАЦЮВАВ НА ШАХТІ ПОМІЧНИКОМ ПРОХІДНИКА, А ЗГОДОМ – НА М’ЯСОКОМБІНАТІ. У 1995 РОЦІ НАРОДИЛАСЬ ДОНЕЧКА СВІТЛАНКА. У 2010 РОЦІ ПОЧАВ ПЕРЕВОЗИТИ МОТЯГАМИ ЛІС. У 2014 РОЦІ РОЗПОЧАЛАСЬ ВІЙНА, НА ЯКУ  МОБІЛІЗУВАЛИ СИНА. ПОКИ СИН ВИКОНУВАВ СВІЙ ОБОВ’ЯЗОК, АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ ПІШОВ ЗАХИЩАТИ СВОЇХ ХЛОПЦІВ ТА ДІВЧАТ. ДВА РОКИ, МОЛОДШИЙ ЛЕЙТЕНАНТ, УЧАСНИК АТО ДИВИВСЯ В ОЧІ СМЕРТІ НА ЛУГАНСЬКОМУ НАПРЯМКУ. ЗНОВУ МИРНЕ ЖИТТЯ, А  ЛЮТИЙ 2022 РОКУ ЗАСТАВ ПОДРУЖЖЯ В МИРОНІВЦІ. ДОНЬКА З ЧОЛОВІКОМ І ОНУКАМИ ВИЇХАЛИ, АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ ПІШОВ В ТРО. ДАЛІ  ЗАНЕСЛА ДОЛЯ ДО БАХМУТУ. ЗВІЛЬНЯЛИ ХАРКІВСЬКУ ТА ХЕРСОНСЬКУ ОБЛАСТІ.

ПІЗНІШЕ ПІШОВ ВОЮВАТИ СИН. ЧЕРЕЗ РІК У 2023 РОЦІ ДІТИ ПРИЇХАЛИ У ВІДПУСТКУ І АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ НЕ ВИТРИМАВ ТА ПОСТАВИВ ДРУЖИНУ ПЕРЕД ФАКТОМ, ЩО  НАСТУПНОГО ДНЯ ЙОГО ЧЕКАЮТЬ У ВІЙСЬККОМАТІ. ДРУЖИНА ТРЕТІЙ РАЗ ПРОВЕЛА ЧОЛОВІКА НА ВІЙНУ. АНДРІЙ  ПОТРАПЛЯЄ НА ПОКРОВСЬКИЙ НАПРЯМОК. ЗА ДВА РОКИ ДОВЕЛОСЬ ВОЮВАТИ  МАЙЖЕ НА ВСІХ НАПРЯМКАХ.  НАПРОШУВАВСЯ САМ НА НАЙНЕБЕЗПЕЧНІШІ ЗАВДАННЯ. ТАКОЖ ЗАЙМАВСЯ І ЕВАКУАЦІЮ ПОРАНЕНИХ . ЗА ДВА РОКИ СЛУЖБИ ЖОДНОЇ ВТРАТИ. ВІН ВІДЧУВАВ  І ЗНАВ , КУДИ БЕЗПЕЧНІШЕ ВИВОДИТИ ХЛОПЦІВ.  НАСТІЛЬКИ ТОЧНО Й ДОСКОНАЛО ВИКОНУВАВ ВСІ ПОСТАВЛЕНІ ЗАВДАННЯ, ЩО ОТРИМАВ ПОЗИВНИЙ «ЮВЕЛІР».

ТА ВІЙНА БЕЗ ВТРАТ НЕ БУВАЄ. ПІСЛЯ ЧЕРГОВОГО БОЮ ДОБИ ЙОГО ЗАБРАЛИ З ПОРАНЕННЯМ І ОДРАЗУ В ШПИТАЛЬ У ЗАПОРІЖЖЯ. ПЕРЕНІС 5 ОПЕРАЦІЙ, ЗУПИНКА СЕРЦЯ, РЕАНІМАЦІЯ. ПЕРЕВЕЛИ У ВІЙСЬКОВИЙ ШПИТАЛЬ ІМ. МЕЧНИКОВА В ДНІПРІ. АНДРІЙ БОРОВСЯ ВЕСЬ ЧАС ЩИРО, ВПЕРТО, ФАНАТИЧНО ВІРЯЧИ В ЖИТТЯ. ПРОСИВ У ЛІКАРІВ, ЩОБ РОБИЛИ ВСЕ МОЖЛИВЕ, АБИ ПОВЕРНУЛИ ДО ЖИТТЯ. НАЖАЛЬ, ЛІКАРІ НЕ ВСЕСИЛІ. СОЛДАТ, МОЛОДШИЙ ЛЕЙТЕНАНТ – 56 СТРІЛЕЦЬКОЇ БРИГАДИ, КОМАНДИР СТРІЛЕЦЬКОГО ВЗВОДУ 3 – Ї СТРІЛЕЦЬКОЇ РОТИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А 7355 - БАБЮК, АНДРІЙ МИХАЙЛОВИТЧ.  22 ЛИПНЯ 2025 РОКУ  ПІШОВ НАЗАВЖДИ  У ВІЧНІСТЬ.

У ШПИТАЛІ НЕ СТАЛО СПРАВЖНЬОГО, ЩИРОГО І НЕБАЙДУЖОГО  ПАТРІОТА ІЗ ЗАГОСТРЕНИМ ВІДЧУТТЯМ СПРАВЕДЛИВОСТІ. ТАКИМ ЗНАЛИ ЙОГО ПОБРАТИМИ  І ЛЮБИЛА  СІМ’Я, РІДНІ, ДРУЗІ, ЗНАЙОМІ. ВІН БОРОВСЯ ЗА СВОЄ. ЗА СВОЮ ЗЕМЛЮ, ЗА СВІЙ ДІМ. ВІН ХОТІВ ПОВЕРНУТИСЯ У СВОЄ МІСТО І ЗАЙНЯТИСЯ УЛЮБЛЕНОЮ СПРАВОЮ. ПОХОВАНИЙ ВОЇН- ГЕРОЙ НА АЛЕЇ СЛАВА КОЗЯТИНСЬКОГО  ЦЕНТРАЛЬНОГО КЛАДОВИЩА.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ ЗЕМЛЯКУ !

 СЬОГОДНІ, ТРЕТЯ РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ  ВОЇНОМ  МХЕЇДЗЕ ВАЛЕНТИНОМ ВАДИМОВИЧЕМ.

ПАМ'ЯТАЄМО....

МХЕІДЗЕ ВАЛЕНТИН ВАДИМОВИЧ

(22.01.1981 – 22.07.2023)

СОЛДАТ, ГРАНАТОМЕТНИК МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ МЕХАНІЗОВАНОГО ВЗВОДУ МЕХАНІЗОВАНОЇ РОТИ 37-ГО ОКРЕМОГО МОТОПІХОТНОГО БАТАЛЬЙОНУ 56-Ї ОКРЕМОЇ МОТОПІХОТНОЇ БРИГАДИ В/Ч А1317. ПРИСВОЄНО ЗВАННЯ «ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА КОЗЯТИН» (ПОСМЕРТНО).

ВАЛЕНТИН НАРОДИВСЯ 22 СІЧНЯ 1981 РОКУ В КОЗЯТИНІ. ЙОГО ВИХОВАННЯМ ЗАЙМАЛАСЯ БАБУСЯ, ПРИВИЛА ЙОМУ ГЛИБОКУ ЛЮБОВ ДО БАТЬКІВЩИНИ. ВІН НАВЧАВСЯ В 4-Й ШКОЛІ, А ПОТІМ З ВІДЗНАКОЮ ЗАКІНЧИВ КОЗЯТИНСЬКЕ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ.

ВАЛЕНТИН БУВ НАДЗВИЧАЙНО ДОБРОЗИЧЛИВОЮ, ВЕСЕЛОЮ ТА ТВОРЧОЮ ЛЮДИНОЮ З БАГАТЬМА ДРУЗЯМИ. ВІН МАВ ТАЛАНТ ДО МАЛЮВАННЯ І В ШКІЛЬНІ РОКИ СТВОРЮВАВ КОМІКСИ. У 19 РОКІВ ВІН ОДРУЖИВСЯ, А ЗА ДВА РОКИ СТАВ ЩАСЛИВИМ БАТЬКОМ СИНОЧКА ДАВИДА.ДО ВІЙНИ ПРАЦЮВАВ ДИЗАЙНЕРОМ РЕКЛАМИ У ФЕДЕРАЦІЇ ТЕНІСУ УКРАЇНИ ТА ФК «ДИНАМО». КОЛИ ПОЧАЛОСЯ ПОВНОМАСШТАБНЕ ВТОРГНЕННЯ, ВАЛЕНТИН НЕ ЗАЛИШИВСЯ ОСТОРОНЬ, ОДРАЗУ ПІШОВ ДО ВІЙСЬККОМАТУ, АЛЕ СПОЧАТКУ ОТРИМАВ ВІДМОВУ ЧЕРЕЗ ПРОБЛЕМИ ІЗ ЗДОРОВ’ЯМ.  ПРОТЕ НА ПОЧАТКУ ЛЮТОГО 2023 РОКУ ЙОГО ТАКИ ПРИЗВАЛИ ДО ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ (В/Ч А1890). ВІН НІКОЛИ НЕ СКАРЖИВСЯ НА САМОПОЧУТТЯ, ПОСТІЙНО ПРИЙМАВ ЗНЕБОЛЮВАЛЬНІ ТА ЗАВЖДИ ПОВТОРЮВАВ,ЩО БОЇТЬСЯ ПІДВЕСТИ ПОБРАТИМІВ, ЯКІ НА НЬОГО РОЗРАХОВУЮТЬ. НАВІТЬ ПІД ЧАС СЛУЖБИ ВІН ЗНАХОДИВ ЧАС ДЛЯ ТВОРЧОСТІ, РОЗМАЛЬОВУЮЧИ ДИТЯЧІ ШЕВРОНИ. ОСТАННЯ РОЗМОВА ВАЛЕНТИНА З РІДНИМИ ВІДБУЛАСЯ 19 ЛИПНЯ 2023 РОКУ. ЦЕ БУЛА СПОКІЙНА, ТЕПЛА СІМЕЙНА БЕСІДА, ПІД ЧАС ЯКОЇ ВОНИ ОБГОВОРЮВАЛИ МАЙБУТНЮ ВІДПУСТКУ ТА ЯК ПОЧУВАЄТЬСЯ ЙОГО КІШКА, ЯКУ ВІН ПРИНІС З ЛІСУ. 

СОЛДАТ, ГРАНАТОМЕТНИК МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ МЕХАНІЗОВАНОГО ВЗВОДУ МЕХАНІЗОВАНОЇ РОТИ 37-ГО ОКРЕМОГО МОТОПІХОТНОГО БАТАЛЬЙОНУ 56-Ї ОКРЕМОЇ МОТОПІХОТНОЇ БРИГАДИ (В/Ч А1317) МХЕІДЗЕ ВАЛЕНТИН ВАДИМОВИЧ ЗАГИНУВ 22 ЛИПНЯ 2023 РОКУ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ В РАЙОНІ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ БОГДАНІВКА БАХМУТСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ. НА ЖАЛЬ, ЙОГО ТІЛО ДОСІ НЕ ПОХОВАНО. СПІВЧУТТЯ БЛИЗЬКИМ І РІДНИМ.

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!

 СЬОГОДНІ, ЧЕТВЕРТА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ  ВОЇНОМ  ГАРМИШЕВИМ СЕРГІЄМ МИХАЙЛОВИЧЕМ.

ПАМ'ЯТАЄМО....

        ГАРМИШЕВ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ

           (03.11.1987-20.07.2022)

СОЛДАТ, СТРІЛЕЦЬ 5-Ї ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОЇ РОТИ 2-ГО ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОГО БАТАЛЬЙОНУ 25-Ї  БРИГАДИ В/Ч А 1126.

НАГОРОДЖЕНИЙ ОРДЕНОМ "ЗА МУЖНІСТЬ ІІІ СТУПЕНЯ", " ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА КОЗЯТИН" (2024) (ПОСМЕРТНО).

СЕРГІЙ НАРОДИВСЯ 03 ЛИСТОПАДА 1987 РОКУ. НАВЧАВСЯ В ШКОЛІ – ІНТЕРНАТ – ГІМНАЗІЇ. ДО ПОЧАТКУ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ ПРАЦЮВАВ ОХОРОННИКОМ У ФІРМІ « ГАРБІЗ».

7 ЧЕРВНЯ 2022 БУВ МОБІЛІЗОВАНИЙ ТА ПРИЗВАНИЙ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А-1126 ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ, ДЕ ПРОХОДИВ СЛУЖБУ НА ПОСАДІ СТРІЛЬЦЯ 5-Ї ПАРАШУТНО- ДЕСАНТНОЇ РОТИ 2-ГО ПАРАШУТНО - ДЕСАНТНОГО БАТАЛЬЙОНУ 25 ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОЇ БРИГАДИ. А 20-ГО ЛИПНЯ 2022 РОКУ ВІРНИЙ ВОЇНСЬКІЙ ПРИСЯЗІ В БОЮ ЗА УКРАЇНУ СЕРГІЙ ГАРМИШЕВ ЗАГИНУВ ПОБЛИЗУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ НОВОЛУГАНСЬКЕ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ.

ВІН СТОЯВ У БОРОТЬБІ З ВОРОГОМ, БУВ  НЕПОХИТНОЮ СТІНОЮ ТА ЩИТОМ ДЛЯ НАШОЇ ДЕРЖАВИ ТА ДЛЯ НАШОГО МІСТА. ВІДЧАЙДУШНИЙ УКРАЇНЕЦЬ, ЩО НЕ ПОБОЯВСЯ ГЛЯНУТИ В ОЧІ ВОРОГОВІ ТА ВИКОНУВАВ СВІЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ’ЯЗОК ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ. ВИСЛОВЛЮЄМО ГЛИБОКІ СПІВЧУТТЯ РОДИНІ ЗАГИБЛОГО І ВСІЄЮ ГРОМАДОЮ РОЗДІЛЯЄМО ЖАЛОБУ.

 СЛАВА ГЕРОЮ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

17 ЛИПНЯ МИНАЄ ДРУГА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ  БИЦЮКОМ ВАСИЛЕМ ДМИТРОВИЧЕМ

                                                ПАМ'ЯТАЄМО...

      БИЦЮК ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ

 (06.04.1975-17.07.2025 )

СТАРШИЙ СОЛДАТ, НАЧАЛЬНИКА 1 ГРУПИ ЗБЕРІГАННЯ ПАЛЬНОГО ТА МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ГРУПИ ЗБЕРІГАННЯ МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А—2927.

ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА КОЗЯТИНА (ПОСМЕРТНО).

ВАСИЛЬ НАРОДИВСЯ 6 КВІТНЯ 1975 РОКУ В СЕЛІ ЯКУБІВКА НА ІЛЛІНЕЧИНІ. ВТРАТИВШИ БАТЬКА У ДЕВ’ЯТИРІЧНОМУ ВІЦІ, ХЛОПЕЦЬ ЗАРАНО СТАВ ОПОРОЮ ДЛЯ МАМИ, СЕСТРИ Й БРАТА. ОТРИМАВ ФАХ МЕХАНІЗАТОРА, ПРАЦЮВАВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ.

У 1997 РОЦІ ОДРУЖИВСЯ, ПЕРЕЇХАВ ДО КОРДИШІВКИ. РАЗОМ ІЗ ДРУЖИНОЮ ТАЇСІЄЮ ВИХОВУВАВ ТРЬОХ ДІТЕЙ. ПРАЦЮВАВ У ВОЄНІЗОВАНІЙ ОХОРОНІ, ЗГОДОМ — ПІДПИСАВ КОНТРАКТ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ У ЧАСТИНІ А2927.

ЯК НАЧАЛЬНИК ГРУПИ ЗБЕРІГАННЯ ПАЛЬНОГО, НЕОДНОРАЗОВО ПЕРЕБУВАВ НА ПЕРЕДОВІЙ. ПОВНОМАСШТАБНУ ВІЙНУ ЗУСТРІВ У КРАМАТОРСЬКУ, ЗГОДОМ ВОЮВАВ НА ХАРКІВСЬКОМУ ТА ДОНЕЦЬКОМУ НАПРЯМКАХ.

ПОПРИ ПОГІРШЕННЯ СТАНУ ЗДОРОВ’Я, НЕ ПРИПИНЯВ ВИКОНУВАТИ БОЙОВІ ЗАВДАННЯ. 17 ЛИПНЯ 2025 РОКУ ВАСИЛЬ БИЦЮК ПОМЕР У ВІННИЦЬКІЙ МІСЬКІЙ КЛІНІЧНІЙ ЛІКАРНІ. ЗУСИЛЛЯ МЕДИКІВ НЕ ВРЯТУВАЛИ ГЕРОЯ.

ПОБРАТИМИ ЗГАДУЮТЬ ЙОГО ЯК СИЛЬНОГО, ЧЕСНОГО, РІШУЧОГО — І ВОДНОЧАС ДОБРОГО, ЧУЙНОГО, ЛЮДЯНОГО. ГЕРОЯ ВОЇНА ПОХОВАЛИ НА КЛАДОВИЩІ В С.  КОРДИШІВКА.

  ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ  ГЕРОЮ!

 

 СЬОГОДНІ, ТРЕТЯ РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ  ВОЇНОМ  ОПАНОВИЧЕМ СЕРГІЄМ СЕРГІЙОВИЧЕМ.

ПАМ'ЯТАЄМО....

ОПАНОВИЧ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ

(17.04.1984 - 16.07.2023)

        СОЛДАТ, СТАРШИЙ СТРІЛЕЦЬ-ОПЕРАТОР 3-ГО МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ 1-ГО ВЗВОДУ 1-Ї РОТИ 1-ГО МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ. 

ПРИСВОЄНО ЗВАННЯ "ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА КОЗЯТИН" (2024)(ПОСМЕРТНО).

НАРОДИВСЯ СЕРГІЙ СЕРГІЙОВИЧ 17  - ГО КВІТНЯ 1984 - ГО РОКУ В НАШОМУ МІСТІ. ЗАКІНЧИВ 2 – ГУ ШКОЛУ ТА ВСТУПИВ У КИЇВСЬКИЙ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ КОЛЕДЖ. ЗАВЖДИ МРІЯВ ПОЄДНАТИ СВОЄ ЖИТТЯ З ЗАЛІЗНИЦЕЮ І ПІШОВ ПРАЦЮВАТИ В ЛОКОМОТИВНЕ ДЕПО. ЗАРЕКОМЕНДУВАВ СЕБЕ, ЯК ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИЙ ПРАЦІВНИК І ЗРОЗУМІВ, ЩО ЙОМУ ПОТРІБНО ДАЛІ НАВЧАТИСЯ. ВСТУПИВ ДО ХАРКІВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ТА ПО ЗАКІНЧЕННЮ ПРАЦЮВАВ В ТОМУ Ж ЛОКОМОТИВНОМУ ДЕПО  - МАЙСТРОМ ТЕХНІЧНОГО ОГЛЯДУУ 2006 РОЦІ СТВОРИВ СІМ’Ю.

В РАМКАХ МОБІЛІЗАЦІЇ В КВІТНІ 2023 РОКУ  БУВ ЗАРАХОВАНИЙ ДО ЛАВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ. А 16 ЛИПНЯ ВІДДАНИЙ ВІЙСЬКОВІЙ ПРИСЯЗІ НА ВІРНІСТЬ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ, МУЖНЬО ВИКОНАВШИ ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ’ЯЗОК, В БОЮ ЗА УКРАЇНУ, ЇЇ СВОБОДУ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ПІД ЧАС МІНОМЕТНОГО ОБСТРІЛУ БІЛЯ СЕЛА КЛІЩІЇВКА, БАХМУТСЬКОГО РАЙОНУ, ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ - ЗАГИНУВ. У СЕРГІЯ ЗАЛИШИЛАСЬ ДОНЕЧКА.

СЛАВА ГЕРОЮ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

 СЬОГОДНІ, ЧЕТВЕРТА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ  ВОЇНОМ  ЖМУЦЬКИМ БРОНІСЛАВОМ БРОНІСЛАВОВИЧЕМ.

ПАМ'ЯТАЄМО....

ЖМУЦЬКИЙ БРОНІСЛАВ БРОНІСЛАВОВИЧ

    (08.05.1966-15.07.2022)

       СОЛДАТ, НАВІДНИК 2-ГО МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ 3-ГО МЕХАНІЗОВАНОГО ВЗВОДУ МЕХАНІЗОВАНОЇ РОТИ В/Ч А 3137.

НАГОРОДЖЕНИЙ НАГРУДНИМ ЗНАКОМ "ВЕТЕРАН ВІЙНИ - УЧАСНИК БОЙОВИХ ДІЙ". 

ОРДЕН «ЗА МУЖНІСТЬ» ІІІ СТУПЕНЯ (ПОСМЕРТНО).

ПОЛЕГЛИЙ ВОЇН - ЗЕМЛЯК РОДОМ ІЗ С. МАХАРИНЦІ, КОЗЯТИНСЬКОГО РАЙОНУ. НАРОДИВСЯ 8 ТРАВНЯ 1966 РОКУ. ОСТАННІ 10 РОКІВ ПРОЖИВАВ В МІСТІ ГНІВАНЬ. ПРАЦЮВАВ ФОРМУВАЛЬНИКОМ НА ГНІВАНСЬКОМУ ЗАВОДІ СПЕЦЗАЛІЗОБЕТОНУ. З 2020 РОКУ БРОНІСЛАВ БРОНІСЛАВОВИЧ СЛУЖИВ ЗА КОНТРАКТОМ У ЗСУ/ ЧОЛОВІК БУВ ВЕСЕЛОЮ, АКТИВНОЮ ТА ЖИТТЄРАДІСНОЮ ЛЮДИНОЮ, ЛЮБИВ ДОПОМАГАТИ ІНШИМ.

15 ЛИПНЯ 2022 Р. ЗАГИНУВ БРОНІСЛАВ ЖМУЦЬКИЙ. БОЙОВИЙ ПІДРОЗДІЛ, ДЕ СЛУЖИВ НАШ ЗЕМЛЯК, ПЕРЕБУВАВ НА ДОНЕЧЧИНІ. У ЗАГИБЛОГО ЗАЛИШИЛАСЯ СЕСТРА, ДРУЖИНА ТА ДВОЄ ДІТЕЙ.ПРОЩАННЯ З ВОЇНОМ ВІДБУДЕТЬСЯ В М. ГНІВАНЬ, ПО ВУЛ. ПЕРЕМОГИ, 195. ПОХОВАЮТЬ БРОНІСЛАВА БРОНІСЛАВОВИЧА НА РІДНІЙ КОЗЯТИНЩИНІ.

4 ЖОВТНЯ 2024 РОКУ, ДО ДНЯ ЗАХИСНИКІВ ТА ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ, НА ВІДКРИТТІ АЛЕЇ ПАМ'ЯТІ В ГЛУХІВЦЯХ,  РОДИНІ ЖМУЦЬКИХ ВРУЧИЛИ НАГОРОДУ БОГДАНА ОРДЕН «ЗА МУЖНІСТЬ» ІІІ СТУПЕНЯ.

СЛАВА ГЕРОЮ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

Гості із Козятинського терцентру завітали до музею.

  В КЗ "Музей історії міста Козятин" діє тимчасова  експозиція "Фотографія Д. Шварцмана".

Виставка викликала зацікавленість місцевих мешканців.Щоденно приходять відвідувачі для ознайомлення з життям фотографа Давида Шварцмана, якого портрети, сімейні фото зберігаються  майже в кожній козятинській родині, що мають тут своє коріння

.

Днями завітали до музею  особливі гості - підопічні Козятинського територіального  центру соціального обслуговування населення . Заклад надає соціальні послуги людям похилого віку, особам з інвалідністю та тим, хто опинився у складних життєвих обставинах. Серед  відвідувачів музею  були гості з обмеженими можливостями з маломобільної верстви населення , відвідувачі з інвалідністю, внутрішньо переміщені  особи. Гості добиралися до музейного закладу   за допомогою соціальних працівників  центру   на чолі з  талановитою рукодільницею.  веселою оптимісткою, організаторкою культурного дозвілля  терцентру Ларисою Казмірчук.

 Працівники музею-директор Лілія Макаревич та науковий співробітник закладу   Олена Колодій познайомили  з представленими  30 фотографіями виготовленими в Козятинському фотоательє Давида Шварцмана на початку 20 ст.,  з людьми і долями тих, кого зупинила мить й увіковічила  на фото.

Серед фотографій 6 копій світлин із родини  козятинчанки Любові Кошелєвої, яка працює перукарем в нашому місті і проживає тут від народження. Вона походить від одної із гілок відомого роду магнатів Потоцьких та Тишкевичів. роду На світлдинах її прабабся Марія Ільницька - Дубінська з донькою Юзефою, дружина кондуктора   на  залізниці Йосипа Дубінського, який загинув в японсько- російській війні (1904-1905). На фото пані Марія  з чоловіком на весільному фото , маленька донечка у вишитій сорочечці, й вже старша у років 6-7. На фото родина Яна Дубінського - родича чоловіка, яка емігрувала за кордон до Польщі і в Америку. Відвідувачі побачили будинок на світлині , де проживала вся родина в  період перебування в Козятині.

Всі охочі зфотографувалися  на згадку у виготовленій науковим співробітником Оленою Колодій фото зоні  у вигляді паспорту зі старовинних фотографій Давида Шварцмана.

Директор КЗ "Музей історії міста Козятин" Лілія Макаревич