середа, 25 січня 2023 р.

Художники та аматори живопису разом з містом збирали кошти для ЗСУ.

Твори митців образотворчого мистецтва Козятина знайшли своїх нових володарів, а Збройні Сили України допомогу. За ініціативи Козятинської міської ради працівники Музею історії міста Козятин долучилися до різдвяної благодійної акції «Разом Бога прославляєм – Перемогу наближаєм». Разом зі всіма охочими взяти участь, в тому числі і з нашими волонтерами, які щодень і щоночі працюють для Перемоги ЗСУ, з митцями сцени клубних закладів Козятинської ТГ, установами міста. Діти пропонували смачні тістечка, дари садів ,чарівні поробки й інші смаколики. А дехто торгував гарячими напоями, які так доречно були в досить прохолодну, примхливу , дощову, але, січневу зимову погоду. Музейниками на чолі з художницею, членкинею Національної Спілки дизайнерів України й натхненницею художнього пленеру на лавандовому полі «Лаванда надихає-ЗСУ перемагає!» було представленопід час благодійної акції 15 картин місцевих козятинських художників. Частину робіт розкупили за два дні влітку у сквері. Кошти передали на допомогу ЗСУ. Роботи що залишились можна було придбати в музеї. В цей суботній день 21 січня чарівна лавандова тематика на полотнах забуяла у парку . Охочі змогли придбати роботи під час аукціону, який весело й завзято провела науковий співробітник КЗ «Музей історії міста Козятин» Наталія Баштова. З задоволенням взяли участь у придбанні творів козятинських митців і просто любителів образотворчого мистецтва присутні. Радо до них приєдналися й керівники міста секретар міської ради Тетяна Римша, заступник міського голови Павло Холковський , керуюча справами виконкому- начальник начальник оргвідділу Аліна Тимощук , які гідно оцінили творчість козятинських митців і підтримали коштами наших захисників. Також музейниками присутнім було запропоновано магніти з видами цікавих міських історичних споруд, які виготовляли юнаки та дівчата із громадської організації батьків дітей з інівалідністю «ДОМ» на чолі з фотографом і волонтером Людмилою Кирилюк (голова правління Тетяною Яковлєва). Завдяки нашим художникам і аматорам образотворчого мистецтва музейниками було зібрано 10324 грн. А загалом усі присутні та учасники акції зібрали 39500 тис. грн.. Щиро вдячні майстрам пензля Тетяні Куліш, Наталії Салинко, Тетяні Зорі, Ользі та Олександру Слободянюк, Марії Гуменюк, Евеліні Депешко, Наталії Степанюк, Ірині Іларіоновій, Ангеліні Федорук , Насті Сироїд, всім , хто відгукнувся на участь у вище згаданих проєктах. Під час заходу підбадьорювали й зігрівли від холоду колядки та щедрівки виконані вокальними гуртами сіл та міста Козятинської ТГ , а також спільна молитва до Господа нашого Христа за мир і збереження життя народу України. Директор КЗ «Музей історії міста Козятин» Лілія Макаревич

понеділок, 26 грудня 2022 р.

На Миколая відкрито виставку картин митців Козятина Ця дивовижна подія сталася в Музеї історії міста Козятин. Вона організована 19 грудня на день Святого Миколая з ініціативи художниці з Черкас Тетяни Куліш, яка проживає на даний час в Козятині, є членкинею Національної спілки дизайнерів України і має багатий досвід в організації виставок. Відгукнулися на участь в ній 12 козятинських митців, зокрема: живописці Тетяна Куліш, сестри Ольга та Олена Слободянюк, Ігор Іванов, Володимир Сапальов, Наталія Баштова, Інга Загайкевич, Олена Удвуд, Наталія Юхимець та Наталія Степанюк з ученицями художнього класу Козятинської дитячої музичної школи Поліною Корженівською і Юлією Старушок. Також предтавлено картину із фондів музею Володимира Томашевського, який на даний час є мешкнцем Канади, акварельну роботу відомого художника Ральфа Тисмошенка «Козятинський двірець», котру принесла на виставку Аліна Новарчук. Доєдналась до експозиції директор Центру дитячої та юнацької творчості Таїсія Обущак. Ще з давніх часів Святого Миколая вважали захисником дітей, військових, моряків, обмовлених і невинно засуджених. Йому молилися люди, які відчували несправедливість у житті. Найбільше його очікували українські дітки, тому що вранці під подушкою він залишав свій подарунок.Тому головною композицією є український оберіг , який виставлявся в оселі на покутті в кожній родині з 14 по 18 століття. Його створила по всім давнім канонам з 365 колосків власноруч майстриня Ольга Мельник.
Цього дня серця кожного жителя нашої неньки України об’єдналися в єдиному бажанні, бажанні Перемоги та подяки воїнам ЗСУ. От і в Музеї історії міста Козятин, що тепло і гостинно запросив відвідувачів на відкриття виставки "Різдвяна", цього дня мріяли, молилися, обговорювали створення нових цікавих проєктів, про створення галереї та культурного простору , в якому хочеться жити і творити. Душевно привітали митців з відкриттям виставки секретар Козятинської міської ради Тетяна Римша та начальник відділу культури міста Світлана Рибінська. Для художників, які взяли участь у виставці, глядачів та поціновувачів, представників від міської ради та відділу культури відбулося свято для душі. Вчитель Козятинської музичної школи художнього класу Наталія Степанюк подарувала до фондів музею роботу свого батька художника автодидакта Василя Яковича Степанюка, знаного у місті. Виставка триватиме впродовж різдвяно-новорічних свят. Ласкаво просимо відвідати її і створити відповідний святковий настрій, завдяки старанням наших митців.

пʼятниця, 25 листопада 2022 р.

В Музеї історії міста Козятин проходить виставка , яка розповідає про трагедію Голодомору 1932-1933 років влаштовану комуністичним режимом українцям. Брак світла не заважає знайомитися з матеріалами із фондів музею, спогадами очевидців нашого міста та документами тогочасного періоду, якими поділилися з містом наші земляки . А це жорна, які спасали українців від голодної смерті, коли тишком , селяни вночі перемелювали сховане від ненаситної владиу схронах збіжжя або насіння бур'янів, щоб накормити цією юшкою дітей і спасти від жахливої смерті. Макітра з макогоном , у якій розтирали замість маку молоді пагінці ялини чи сосни, щоб напувати вітамінною живильною рідиною тих, хто вижив взимку 1932 р. Розміщено спогади тих, кого вже немає на цій землі, але вони при житті розповідали нам , як продавли на базарі в Козятині холодець з людського м'яса та кісток, як засудили жінку з маленькою дитиною на руках за 5. так званих в народі, колосків хліба, як люди вимушені були їсти померлих дітей, щоб вирвати із лап смерті ще живих. Тут є оригінали документів про сплату податків грошима та продуктами у фонд держави, акт членів комісії колгоспної артілі напередодні голодомору, з переліком майна, яке було конфісковане у селянки до колгоспу. Усе це у купі створило штучно голодомор, який визнано більшістю держав світу геноцидом українського народу . І не дай бог тим жахам повторитися...
Щороку в четверту суботу листопада вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада. Голодомо́р 1932—1933 років — акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932—1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. 2006 року Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу, який визнали також парламенти 17 держав-учасниць Організації Об’єднаних Націй зі 193. Цього року ми вшановуємо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики. У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Запрошуємо до музею ознайомитися з виставкою краєзнавчих документів , спогадів очевидців та з предметами давнини тієї трагічної епохи.

четвер, 10 листопада 2022 р.

Історія одного зниклого Козятинського храму

Наш земляк, краєзнавець , дослідник , друг Музею історії міста Козятин, мешканець Польщі Дмитро Дахно потішив листівкою, знайденою в мережі ІНТЕРНЕТ. Завдяки знахідці , ми сьогодні можемо побачити дійсне місце побудованої на кошти залізничників в місті Козятині церкви Вознесіння Господнього. До цього були у фондах музею лише світлини, де важко було зорієнтуватися, де саме стояв храм, лише приблизно. Автор проєкту архітектор Південно- Західної залізниці Валерій Куликовський (1835-1910), який створив проєкт і нашого шедевреального вокзалу , пам'ятки місцевого значення 1888-1889 років забудови. Ім'я видатної української постаті в історії України та міста присвоєно залізничниками одній із центральних вулиць, в минулому Дімітрова. Урочистості з відкриття храму відбулися 25-26 серпня 1895 р. Обряд проводив Високопреосвященний митрополит Київський та Галицький Іонікій з іншими почесними гостями. На той час настоятелем храму був Нестор Шараєвський (1865-1929). В майбутньому обраний членом Центральної Ради , а пізніше призначений Собором першим архієписком Української православної автокефальної церкви, яка діяла з 1921 по 1926 роки в Україні. Вдячні отцю Олександру - Почесному громадянину міста Козятин, який передав до фондів музею перше фото 1909 року вище згаданого дерев'яного храму. Церкву розібрали під час розбудови залізничної лікарні та добудови сучасного приміщення Ліцею №2 Козятинської міської ради , приблизно у 1960-ті роки. У повоєнний пеіод вона була перетворена у будинок піонерів і в залу засідань місцевої влади.
Ще донедавна на території збереглися рештки фонтану , який розміщався перед храмом, але сьогодні їх вже немає. Додаємо документи , видані церквою на початку 20 ст., коли настоятелем Свято- Вознесенської церкви був протоієрей Павло Ципріанович , а дияконом Маркіян Тебенчук (помер у 1919 р. від черевневого тифу і похований з почестями біля храму )- батько відомої в Україні нашої землячки лікаря-педіатра у Києві Галини Тебенчук- презединстського степендіата, про яку ми раніше розповідали. Дякуємо мешканкі нашого міста Ларисі Цимбалюк, яка поділилася випискою з метричної книги церкви за 1916 р. про народження 17 вересеня і реєстрацію 15 жовтня її родички Віри , Лілії Саленко, яка передала виписку з церкви про вінчання рідних та журналістці Олені Удвуд про цікаві дослідницькі матеріали, опубліковані в газеті «Ріа- Козятин», якими ми скористались у своїй діяльності .
Директор Музею історії міста Козятин Лілія Макаревич