четвер, 20 квітня 2017 р.

Художник Валерій Герасимчук відзначив у музеї історії міста свій ювілей.


Художник Валерій Герасимчук відзначив у музеї історії  міста свій ювілей.  




  Автор виставки, ювіляр з родиною сином Радомиром, невісткою Мариною та  внуками Олексієм і Леонідом. Ведуча заходу науковий співробітник музею Ольга Ткачук.

  З подарунками ,  відзнаками від імені міської ради завітали секретар Костянтин Марченко, начальник відділу культури та туризму Світлана Рибінська.



 Директор міського територіального центру Ольга Дацюк вітає ювіляра. 


Керівник Університету 3-го віку міського територіального центру Наталка Баштова висловлює побажання ювіляру.


Гості  Тетяна Яковлєва, сусідка Валентина Данилівна, начальник культури міста Світлана Рибінська, секретар міської ради Костянтин Марченко.


Вітання художниці Світлани Ігнатенко.

 Вітає вокалістка з Центру дитячої та юнацької творчості Тетяна Фабіцька та Людмила Дзюбенко.

          19 квітня  виповнилося  70 років від дня народження художника- оформлювача з Козятина Валерія Герасимчука. Уродженець Уралу зростав в  родині залізничників. У  тримісячному   віці його матуся Надія Іванівна привезла синочка до Козятина, де пройшли дитячі та юнацькі роки, начальну освіту отримував у СШ №5.  Після закінчення у 1963 році школи №2 вступив до Київського художньо-промислового технікуму, де оволодів спеціальністю художнього конструювання. Потім  був  в армії  , виконуючи військово-патріотичний обов’язок, служив артилеристом. Згодом , як і більшість молодих людей, одружився. Проживав у Києві.  

                 Працював у сфері культури, в газетах та  художньо-технічним редактором у  часописі «Соцкультура».  Особисто знайомий був з нашим земляком   кордишанином Федором Маківчуком, котрий   за радянських часів був беззмінним редактором сатирично-гумористичного ілюстрованого журналу «Перець».  У цьому ж журналі працював  художником – карикатуристом дядько Сергій Герасимчук, в минулому козятинчанин, завдяки котрому Валерій обрав вище згаданий фах . Племінник бував   частим гостем у видавничо - редакційній колегії  одного з  найпопулярніших українських журналів, а пізніше навіть став позаштатним співробітником .   У 35 років серія робіт , як наймолодшого художника , ввійшла  в альманах «Український політичний плакат» .

                 З 1992  року проживає поруч з мамою Надією Іванівною у місті свого дитинства Козятині. Займався ремонтними роботами і творчістю. Своїми руками створив капличку в залізничній лікарні, подарував чимало робіт установам міста -  міському територіальному центру, музею понад 10  тематичних творів,  рукотворний образ Святого Пророка Іллі  на престольне свято до церкви Київського патріархату в місті залізничників.  Бере регулярно участь у обласних та міських виставках. Як художник- графік виставлявся в свій час у Польщі, Аргентині, Уругваї, Ізраїлі, Канаді.
                Особливу прихильність має до деревини. Любить  вишукувати всілякі чудернацькі гілочки, насіння, а потім втілювати   свої  фантазії.  У справу йде усе – навіть звичайні ящики. Це вже третя виставка персональна в стінах музею. На цей раз художник представив  20 нових творчих поробок  декоративно – прикладного мистецтва. Серед них є патріотичної тематики, де у вигляді заквітчаних красунь та   у колі  легенів козацького роду,  представлено любу серцю Україну. Наймиліші теми робіт  – дім, родина, сім’я, природа, сонце, просто людина.  Не стоїть автор  осторонь  подій з   минувшини країни  та  й  трагічного сьогодення.                                                                      
            

     Вітання представників Центру дитячої та юнацької творчості спеціаліста Людмили Дзюбенко і вокалістки Тетяни Фабіцької.

Вітання помічника народного депутата Петра Юрчишина - Лілії Крилової.

  Три роки тому  запропонував свою допомогу, як волонтер - керівник гуртка декоративно – прикладного мистецтва  , голові правління громадської  організації батьків  дітей інвалідів «ДОМ»  Тетяні Яковлєвій, дізнавшись від знайомих про  їх  благочинну, активну  діяльність.

 Тетяна Яковлєва- голова правління громадської організації   батьків дітей інвалідів, голова міського терцентру Ольга Дацюк 



            Саме з їхньою допомогою і батьків дітей  готувався  майстер по дереву і живописець   до ювілейної дати .  Він  вкладає в дітей свою душу,  знання, навики , а вони   у відповідь допомагають,  дарують повагу і любов.  На даний час  автор представленого  творчого надбання є батьком двох синів Радомира,  Сергія та дідусем 5 онуків Андрія, Олексія, Леоніда, Назара та Давида, від яких в захопленні   ,  тому  що  не кожному так  пощастило. Опікується 93-річною матусею, котра  46 років  відпрацювала у відділенні перевезень  на залізниці.   Частина великої родини – Радомир з  дружиною Мариною , онуки Олексій та Леонід  приїхали в Козятин в цей день на відкриття виставки авторських робіт  в музеї історії міста під назвою «Богом дана мені…»  , щоб підтримати і поздоровити дідуся та батька  з ювілеєм .
             На Ювілей завітало чимало знайомих , близьких людей. Поздоровили знаного в місті художника від імені міської ради її секретар Костянтин Марченко, начальник культури та туризму Світлана Рибінська, 

депутат міської ради, директор міського територіального центру Ольга Дацюк, керівник університету 3-го віку при тому ж  центрі Наталка Баштова, представники Центру дитячої та юнацької творчості Людмила Дзюбенко з  Тетяною Фабіцькою, художниця Світлана Ігнатенко, помічник народного депутата Петра Юрчишина - Лілія Крилова, заступник головного редактора щотижневика "Вісник Козятинщини", журналіст, поет, публіцист Петро Зарицький,








директор музею Лілія Макаревич, сусідка  Валентина Данилівна,  голова правління громадської організації батьків дітей - інвалідів "ДОМ" Тетяна Яковлєва з батьками, зокрема, Тетяна Марусіч, Ірина Шмагель. Подружжя Івана та Ольги Дударів  випекли для ювіляра солодощі. Українським романсом привітала художника лауреат та переможниця чисельних пісенних міжнародних, всеукраїнських конкурсів, фестивалів Олена Пантєлєєва. Завітайте на виставку, познайомтесь зі світом митця - ювіляра. Роботи, що припадуть до душі , можна придбати.







Директор музею історії міста Козятина       Лілія Макаревич

четвер, 13 квітня 2017 р.

В музеї історії міста Козятина навчали розписувати писанки.


                    


       

  До Великодня в Музеї історії міста Козятина відкрито виставку листівок із фондів музею «Зі Світлим Воскресінням Господнім!». Подарувала їх музею Ірина  Шафер, дід котрої  Семен Новіков працював касиром на вокзалі.  Зберегла їх у сімейних альбомах тітка Тася Семенівна , котра, не маючи своєї родини, проживала разом з  племінницею  до останніх днів життя напроти вокзалу  у батьківському будинку із  затишним  садочком.  У декількох альбомах  листівки від початку до середини 20 століття, поштові картки  від родичів з Польщі, Німеччини, інших країнах ближнього та дальнього зарубіжжя.
       13 квітня у Чистий четвер  в музеї було організовано майстер - клас з розпису  традиційної української писанки, котрий провела організатор та учасниця всеукраїнських, районних та обласних великодніх виставок , директор районного будинку культури  Тетяна Марянчик. Вона впродовж години перед учнями ЗОШ №1 та №2  демонструвала процес сакрального народного  прикладного мистецтва – писанкарства.
          Саме , в чистий четвер на Україні, традиційно дівчата після того, коли прибрали у хатах, помилися, перевдягнулися у вишиту сорочку ввечері, у повній тиші  розписували і створювали великодню   писанку. Вона була  святковим подарунком, оберегом і просто прикрасою у домівках  наших земляків- подолян,  їх близьких і родичів..
        Існує    переказ, що  Марія Магдаліна – православна свята - мироносиця , зцілена Ісусом Христом від 7 хвороб,   слідувала за ним усюди, була свідком   його мук, розп’яття та воскресіння Господа Христа , прийшла до римського імператора Тіберія,  проповідуючи християнство, із звичайним  у руках курячим  яйцем та сповістила його , що Христос Воскрес із мертвих, на що той відповів, я повірю у цю нісенітницю лише тоді, коли   яйце, що у її руці,  почервоніє і воно вмить на очах у імператора стало , як кров Христа  червоним . Яйце символізує зародження нового життя і є символом   віри та   Воскресіння .  Таким чином завдяки Марії Магдаліні  звичай  дарувати  один одному пасхальні яйця в день світлого Христового Воскресіння розповсюдився  поміж християнами всього світу.
          Школярі  разом з учителями,  котрі завітали на майстер- клас до музею, стали натхненниками і свідками створення чарівного дива – писанки . Вона вийшла неймовірно  гарна, як сама весна, неповторна  , як  навколишня подільська природа.  Наприкінці зустрічі  бажаючі придбали спеціальні писочки для розмальовки  воском видутих або запечених у духовці великодніх  яєць. А музей поповнився  від Тетяни Марянчик  двома новими , авторськими великодніми писанками.

                      


                                    Ірина Пузир, Леся Маківчук теж придбали писочки.



Директор музею історії міста Козятина Лілія Макаревич

середа, 12 квітня 2017 р.

До Світлого Воскоресіння Господнього.

          До великодніх свят в Музеї історії міста Козятина відкривається виставка копій листівок із музейного фонду « Зі світлим Воскресінням Господнім». О 12 годині у Чистий четвер 12 квітня в музеї відбудеться майстер - клас з розпису традиційної української писанки учасницею і організатором всеукраїнських, обласних та районних великодніх виставок писанок директором районного будинку культури Тетяною Мар’янчик.
       Запрошуємо бажаючих оволодіти прадавнім , сакральним видом народного декоративно – прикладного мистецтва. А 19 квітня  о 12 .00 в музеї відкривається виставка творчих робіт з нагоди 70-го ювілею місцевого художника Валерія Герасимчука «Богом дана мені..». Привітайте талановиту людину, котра творить своїми руками дивовижні ікони, витвори, портрети і дарує їх установам міста – міському територіальному центру, музею, церкві імені Святого Пророка Іллі та іншим закладам та підприємствам Козятина.

пʼятниця, 3 березня 2017 р.

Вишиване диво Наталії Петришиної.





  Свекір Павло Миколайович, тітка Наталя Іванівна Гейвах, кум  Дмитро Шклярський з сином Єгором.


 Родина Петришиних- ( зліва на право)  чоловік Руслан , тітка Натаія Іванівна Гейвах, мама і свекруха Віра Іванівна, Наталка, свекір Павло Миколайович , кум Дмитро Шклярський..




Вишиване диво напередодні  Міжнародного дня  8 Березня продемонструвала в музеї історії міста  оператор вагонного депо  Наталія Петришина.






 Рукодільниця, уродженка Хмельниччини, в минулому мешканка Криму, вже понад 20 років козятинчанка, розмістила в музеї 50 своїх  чарівних, романтичних вишитих картин. На відкриття виставки 3 березня завітали рідні, знайомі, близькі вишивальниці. Виставка була створена за сприянням  громадської  міськрайонної організації  батьків дітей  інвалідів «ДОМ»  на чолі з Тетяною Яковлєвою. Одного разу їй пощастило  побувати в гостях у родини Петришиних і після побаченої краси  не заспокоїлась, доки не  організувала виставку в нашому музеї.   Наталія Петришина погодилася  поділитися дивовижною красою з іншими   мешканцями міста Козятина, щоб створити їм весняний св’ятковий настрій. Долучилися до вітань активні  учасники організації Ірина Шмагель , художник Валерій Герасимчук .


                         Неймовірно талановитою майстриню вважає  заступник редактора щотижневика"Вісник Козятинщини", поет, публіцист Петро Зарицький.

Побачити вишиті картини і привітати родину також прийшли ветеран освіти Ольга Бойко, майстриня з вишивки рушників Антоніна Головненко. У захваті від майстерності і різнобарв’я робіт  Наталки  була  начальник відділу культури та туризму Козятинської міської ради Світлана Рибінська. Вона подякувала за копітку , творчу працю автора виставки, привітала з наступаючим жіночим  святом і  вручила від громади подарунок і квіти.  Вразив гостей своєю віртуозною грою на саксофоні викладач Козятинської музичної школи Федір Бережнюк, виконавши відомий класичний твір - "Райську мелодію" Фаусто Папетті.

Займатися даним видом декоративно - ужиткового мистецтва   працівниця залізниці почала близько 10 років тому. Якось завітала в магазин, де   побачила  на канві цікаву ікону і вирішила її вишити для мами. Так все почалося. Це лише частина  доробку майстрині.  Багато робіт за цей час вона подарувала близьким, рідним, друзям. Поїхали вони також , завдяки щедрості вишивальниці у домашні  колекції близького і дальнього зарубіжжя. Найдорожчі з них ті, що найбільше зайняли часу для їх створення, а це  навіть і понад 7 місяців.  Займається вишивкою Наталка, тому що   творчість доставляє радість людям, рідні і  стала оберегом душі вишивальниці. Нещодавно  приєднався до  процесу творення вишиваної краси і її чоловік Руслан Петришин. На виставці представлено його 4 роботи. 
   Познайомились вони в свій час  у Криму , де проживала родина Наталі у передмісті Феодосії. Там зародилося їхнє кохання. Руслан  ніс  армійську службу  на побережжі  Чорного моря . Якось познайомившись з чарівною кримчанкою,  зрозумів, що існувати без неї не може і що почуття взаємні .  Запропонував руку  і серце, надійне своє , мужнє плече в подальшому  взаємному подружньому житті. Молоді люди вирішили більше ніколи не розлучатися і  створили сім’ю. Коханий запропонував переїхати  на Вінниччину у рідний Козятин.  Маючи спеціальність товарознавця і закінчивши  Кримський коледж гідромеліорації та механізації сільського господарства, молода дружина Наталка вдало  перепрофілювалася на оператора вагонного депо.    Разом з чоловіком стали батьками. Доля  подарувала  їм  синочка Владислава, котрий став сенсом усього  їхнього життя. Мабуть,  завдячуючи батькам  - мамі Олені Семенівні та татові Олександру  Олексійовичу  Жуку ,має Наталка для такої  копіткої творчої діяльності посидючість, старанність, відчуття смаку, талант, і велику творчу душу.    Займаючись домашніми справами, вишиванням  ще й  знаходить час  на подорожі, любить плавати, займається, по можливості дайвінгом,  водить автомобіль і полюбляє швидкостість з вітерцем. Частину вишитих картин    побачать козятинські жінки  перед урочистим концертом  в міському будинку культури. Отож, завітайте до музею і познайомтеся з дивовижними вишитими полотнами  подружжя Петришиних.






Гості : Катерина  Кіндратівна Лисюк, свекір вишивальниці Павло Миколайович, очільниця громадської міськрайонної організації  батьків дітей інвалідів "ДОМ" Тетяна  Володимирівна Яковлєва, Наталія Олександрівна Петришина, начальник культури міста Світлана Францівна Рибінська, ветеран освіти  Ольга  Романівна Бойко, директор музею Лілія Павлівна Макаревич та інші .

Директор музею історії міста Лілія Макаревич