Працює щоденно: 9:00-18:00, крім вихідних. Обідня перерва: 13:00-14:00 Телефон для довідок: 2-12-47

середа, 10 грудня 2014 р.

Микола Смірнов- юнкер.


Прпорщик Микола Смірнов у Сімферополі.
Музей відкрив 9 грудня 2014 р.  виставкуПерша Світова в листівках загиблого земляка. В фондах музею зберігається колекція листівок, уродженця Козятина Миколи Івановича Смірнова (7.05.1897-8.09.1916). Його батько приїхав в Козятин на початку ХХ ст.. із Холма, служив спочатку залізничником. зі слів родички Салєнко Лілії Петрівни, а потім  прикажчиком у лавці, про що свідчить записничок, котрий зберігається в музеї.
Саме з нього ми взнали, коли народилися його діти, в тому числі і загиблий Микола. Він зростав разом з  п’ятьма братами і сестрами Федором, Василем, Клавдією, Оленою, Марійка померла через 2 місяці після народження. Закінчив  Козятинське вище  залізничне  чоловіче  училище. Обрав військову кар’єру і вступив до  ІІ-го Київського військового училища. Саме листування з батьком і  сестрами допомогло нам відтворити життя та побут майбутнього військового офіцера  даного  учбового закладу, розпорядок дня, дисципліну, відпочинок.
Микола Смірнов у вйськовому училищі.
Харчували їх 4 рази, видавали 2 костюми військові- вихідний і стройовий. Шинель коштувала дуже дорого- 38 руб.  Юнак замовляв рідним з містечка залізничників вовняні панчохи , портянки  і пальчатки теплі. 9 вересня 1915 р. нашого 18-річного земляка було посв’ячено в  юнкера в чин  штик – юнкера артилерії, призначено до  4-ої роти, 4-ого взводу та  видано  рушницю.  З листа ми взнали, що училище знаходиться в районі трамвайного маршруту Царська площа, Печерськ, вулиця Трикольська.


Листи писалися на спеціальному аркуші зі значком учбового закладу, в котрих він  сповіщав своїх рідних про військову муштру, про тренування на стрільбищі і  результати., про ймовірне   переведення  училища  до Росії, наприклад, в Москву  до Крутіцьких казарм, але батальйонний командир, відвідавши місце , визнав його не придатним для розміщення  юнкерів, потім планувалось у Ростов чи в Казань.  З листів ми бачимо, що  було в дефіциті  в період війни, наприклад , чорнило, ручки, добротні речі,  наприклад, штани та чоботи він вислав посилкою перед призначенням у діючу армію, зазначивши, щоб рідні зберегли, бо купити їх у1916 році було не можливо.
Потім листи йшли вже з вокзалу Миколаєва, звідки юнкера  разом з курсантами  доставили пароходом у Сімферополь. 1 січня 1916 року юнкеру присвоєно офіцерське звання прапорщик.  Наступні  листи були адресовані на батьківщину зі станиці Камєнскої Донської волості з 276 піхотного запасного полку 11 роти. Впродовж усього часу Микола слав перекази батькам у сумі 50 руб, отримуючи зарплатню, вже , як прапорщик і надзвичайно хвилювався з причини хвороби матусі..
Останній  переказ і короткий лист батьки отримали  вже з дійючої армії 409 Новохоперського полку, польова пошта №53. А сестрі Олені  у листі  від 22. 08.1916 р.він написав, що  їх починають брати на фронт. Через 2 тижні , 10 вересня батько в містечку Козятині  отримав повідомлення від полкового священика отця Аркадія, що його син загинув від важкого поранення розривною  австрійською кулею і і похований  біля православної церкви на  кладовищі. Батько отримав трагічне звістку і від денщика Михайла Орлова .  Найжахливішим є те, що батько  в зв’язку
   матеріальними труднощами  не зміг забрати тіло сина і поховати його в рідному містечку Козятині.  Останній запис у памятній книжечці  глави родини Івана Захаровича – сынъ Николай смертельно раненъ въ бою в Карпатахъ , на Буковине , в деревне Мойдовке, около деревни Селятин. Родина Смірнових втратила в 1-ій Світовій ще одного сина Василя Івановича Смірнова.



На відкриття виставки прибули учні СШ №2 на чолі зі своїм викладачем Криловим Олексієм Віталієвичем- краєзнавцем,пошуковцем, істориком, дослідником історії краю, де в свій час навчався і наш герой- земляк.

Про 1-шу Світову з вуст вчителя історії Олексія Віталієвича Крилова.
Родина Крилових в свій час подарувала музею ряд своїх домашніх реліквій, котрі сьогодні вдало доповнюють міщанський  інтер'єр та виставку 2-ої Світової війни. На відкритті виставки бул присутня  нащадок роду Смірнових- Салєнко Лілія Петрівна, службовець Козятинської райдержадміністрації.
Вона поділилась спогадами своїх рідних про родину загиблого Миколи Смірнова, його сестру Клавдію Іванівну, батька Івана Захаровича і свою прабабусю Олені Іванівну Смірнову, в одруженніСалєнко. Наприкінці зустрічі  гості помянули хвилиною мовчання усіх загиблих земляків в роки 1-ої,2-ої світових війн і в АТО на Донбасі.
З надією у найкраще майбутнє нашого народу прозвучала п'єса Франца Шуберта "Аве Марія" у виконанні випускниці Козятинської музичної школи, класу скрипки педагога Світлани Миколаївни Чайки -  Діани Стангеліні.
Прикро, що в цей час в музеї було веєрне двогодинне відключення світла і захід довелось провести при запалених свічках і з включеними ліхтариками.

Директор Музею історії міста Лілія Макаревич.



пʼятниця, 24 жовтня 2014 р.

Музей долучився до Звіту Козятинської музичної школи.н



22 жовтня в міському Будинку культури відбувся звітний творчий концерт  викладачів та учнів мистецького центру міста залізничників. Тут у фойє Музей історії міста  поруч з творчістю випускників художнього класу викладача Інги Іванівни Загайкевич представив картини юного випускника художнього класу, школяра   Вадима Загребельного( викладач Наталія Василівна Степанюк). В великій залі МБК своїх колег і  вихованців представила публіці  директорка Наталія  Бригадир. Лунали чарівні звуки духового оркестру, ансамблю народних інструментів, хористів, вокалістів, співали сумно скрипальські струни у виконанні учнів  класу Світлани Чайки, демонстрували майстерність хореографії вихованці хореографічного класу  Олени Скібінської . Вітали усіх присутніх в залі зі святом музики, пісень та образотворчого  мистецтва міський голова Олександр Гвелесіані, начальник культури Світлана Рибінька та секретар  міської ради  Павло  Холковський  .  

понеділок, 20 жовтня 2014 р.

На Покрову музей предствив давні листівки.



14 жовтня на  площі Героїв Майдану в місті Козятині наш музей представив  виставку " Україна в давній листівці". Подарували листівки музею родина Собчуків - дідусь Анатолій Собчук та онук Олексій Собчук. На паркані центральної площі було представлено 9 листівок початку 20 століття, на котроих зображено репродукції картин  художників кінця 19, початку 20 столітя про життя українців.  Декілька листівок відомого маляра  Амвросія Ждахи, серед корих досить популярна серія іллюстрацій до українських старовинних народних пісень. Саме цими роботами даний художник ввійшов в історію України  та іллюструванням  "Кобзаря". Листівки користуються   попитом серед колекціонерів. В основному, вони виходили з друку в 1911-1914  роках.  В мирному житті він близько 35 років присв'ятив креслярській роботі  в  банковській сфері. Кошти від продажу деяких  пошових карток йшли на  збір грошей для встановлення  пам'ятника Т. Г. Шевченку в Києві.
Також музей представив невеличку виставку "Вшануймо тих, хто загинув за неньку- Україну"на честь Свята Покрови Пресвятої Богородиці- покровительки козацтва.   В цей день ми поминали трьох загиблих  земялків на Донбасі під час проведення антитерористичної операції. Були присутнім  представлені портрети загиблих в бойових діях добровольців , серед котрих  козятинець Віктор Ковальчук, уродженець села Панасівки Володимир Чорноус та   бувший мешканець села Зозулинець, призваний військоматом Шайдулла Казмінов. Вічна пам'ять загиблим землякам..

четвер, 25 вересня 2014 р.

15-річний школяр Вадим Загребельний представив персональну виставку живопису в Музеї історії міста .

 
Вадим з однокласниками.





Вадим з дідусем Володимиром Васильовичем.

Художник Леся Панасюк у захваті поруч з бабусею Наталею Василівною.

Валентина Домбровська.


Вадим поруч з любою бабусею.

Співає Юлія Нікітішина.

Вітає педагог з живопису Наталія Степанюк.

Художник Віктор Кльоц та поет, журналіст Анатолій Зарицький.

  Під час презентації.

Вітає вчитель української мови Тетяна Лівшиць.





Вітання директора міського Центру соціальних служб Олени Слободянюк.

Пісенний дарунок  від Козятинського  міського Центру соціальних служб
З родиною  і матусею Оленою Володимирівною.
27 полотен під назвоюЖивописний всесвіт представив запрошеним гостям  в Козятинському  музеї випускник  мистецького класу  Козятинської музичної школи Вадим Загребельний, відзначаючи 5 вересня свій 15-річний ювілей.   Невелика зала  зібрала чималу кількість гостей, однокласників, рідних, близьких юного таланта. Серед них класний керівник Барська Олена Володимирівна, директор Козятинського міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді  Олена Олександрівна Слобюдянюк  разом з колегами   . Крім  сувеніру та побажань  натхнення  у творчості і щасливого життя  подарували  ще й пісню, у виконанні   Нікітішиної Юлії Володимирівни.  Багато приємних і несподіваних компліментів  почув Вадим від свого улюбленого  педагога живописного жанру Наталії Василівни  Степанюк , живописців Віктора Андрійовича Кльоца,  Лесі Ігорівни Панасюк, а від Валерія Васильовича Герасимчука настанови, як від  досвідченого майстра  та  ще й  дружню    критику Мама хлопця Олена  Володимирівна, бабуся Наталя Василівна та Тамара Василівна, дідусь Володимир Васильович  поділилася  з  присутніми  деякими  секретами  виховання  творчої особистості.  На виставку разом  з учнями школи №1  завітала вчителька української мови  Лівшиць Тетяна Миколаївна, котра побажала від імені всіх учителів юнакові талановитої мистецької долі і світового визнання. Додала наснаги усім присутнім і Вадиму своїми побажаннями  ветеран освіти,   вчитель з вагомим освітянським досвідом Ольга Романівна Бойко.  Вишивальниця Антоніна Іллівна Головненко була вражена творчістю і наполегливістю юного художника. Після відкриття виставки подарувала музею альбом з фотографіями учасників 2-ої Світової війни локомотивного депо, серед котрих і її батько Головненко Ілля. Домбровська Валентина Анатоліївна неодноразово представляла  від нашого міста  творчість Вадима на обласних  мистецьких конкурсах і висловила свої найяскравіші враження від виставки.  Чимало дифірамбів залишили присутні  для Вадима  у спеціальній   книзі відгуків. На останок  від імені відділу культури Козятинської міської ради і від музею  вручила подарунки, подяку і висловила вдячність юнакові за організацію персональної  виставки  директор музею Лілія Павлівна Макаревич. Також представила присутнім ведучу заходу наукового співробітника  музею Ольгу Василівну Ткачук.  Місцевий поет ,  творча персоналія нашого краю ,автор  збірок , член Національних Спілок письменників та журналістів Петро Анатолійович Зарицький теж дав декілька цінних порад юному митцю під час  товариської бесіди у колі близьких юнакові людей..
Дарунок музичний від сестричок Діани та Лауни Стангеліні.


Вітає Ольга Романівна Бойко.




Вітання директора музею Лілії Макаревич.
Рідня.


 Естетичну насолоду доставили присутнім вихованці Козятинської музичної школи класу скрипки  викладача Світлани Миколаївни Чайки , сестри Діана та Лауна Стангеліні, виконавши майстерно  на скрипках всім відому мелодію “Історія кохання”.
Ведуча Ольга Ткачук- науковий співробітник музею.

Бабуся , мама з класним керівником Вадима Оленою Барською.
 

 Дирктор Музею історії міста Лілія Макаревич.