четвер, 21 грудня 2017 р.

Надія Велічко з Козятина привітала земляків з різдвяними та новорічними святами


Надія Велічко рукодільниця - ювілярка.


Рукодільниця Надія Велічко з Козятина привітала земляків з різдвяними та новорічними святами  в музеї історії міста  виставкою в’язаних гачком поробок  під назвою « Мереживно- казкове диво».   19 грудня  в чарівний день Святого Миколая Чудотворця відзначила майстриня   у тісному  родинному колі разом з найближчими друзями    свій  перший золотий Ювілей.
 Саме до цієї дати і початку новорічних свят було  приурочено  виставку .



       Уродженка Козятина, що зростала в родині машиніста Василя Альбіновича та  Надії Іванівни Мрочеків разом з  двома братами та сестрою, з дитинства  , як і мама , займалася рукоділлям. Не дивно, що після закінчення школи №1,  дівчина вступила до Вінницького проофесійно- технічного училища, щоб оволодіти спеціальністю швачка- розкрійник жіночого одягу. З часом зустріла свого   єдиного коханого  чоловіка Дмитра, одружилися. Подружня пара  подарувала світові двох – легенів синочків Дмитра та Олександра. Дмитро молодший теж  створив сім’ю і привів в родину  донечку для мами , а собі кохану дружину Іринку.  Чимало випало випробувань на долю Надії, довелось доглядати хворих тата та маму,  та й провести їх в останню  при житті дорогу.  
       Сьогодні Надія господарює, займається безліччю  хатніх справ,  і ніколи не сидить, склавши руки, без діла. Маючи  підтримку чоловіка, міцну, дружню  родину, у вільні  від домашньої роботи вечори, створила з  вовняних та полотняних  ниток , клаптиків тканини понад 80 дивовижних виробів у вигляді парочок різноманітних  тваринок, ляльок- мотанок, динозавриків, сніговичків, снігурок, дідів морозів, дивовижної шкатулки у вигляді будиночка зі зйомним дахом і дверима, до котрого поспішають у парі   казкові  равлики . 


Науковий співробітник музею Наталія Баштова представляє рукодільницю
відвідувачам виставки.



 Під час відкриття виставки Світлана Рибінська- начальник культури міста, Лілія Крилова - подруга рукодільниці,
працівники музею - Едуард Дембіцький та Віктор Денисенко. 




Нас вітають  виплетені гачком  хлопець та дівчина в національному українському  одязі, ляльки – обереги із  вшитим  ладаном, що захищає духовний світ людини, котра його матиме.
Доповнює галерею поробок  нитяна, мереживна  ялинка,  прикрашена золотавими   на європейський манер бантиками та янголятами . Здивували школярок дівчат відвідувачів музею чудернацькі, майстерно виконані  дитячі сумочки у вигляді курочок , плетені серветки, що так естетично , а деякі   яскраво та гармонійно доповнили, у вигляді сніжинок ,представлені витвори  .


Чоловік  авторки робіт Дмитро Велічко ( по центру), вокальне тріо педагогів
Козятинської дитячої музичної школи у складі Тетяни Костюк, Яни Вовк, Катерини  Ковтонюк.




Вітання подруги та ініціаторки виставки Лілії Крилової.

       21 грудня  в музей завітали друзі, знайомі, близькі родині люди. Представила майстриню , її творчість гостям науковий співробітник музею, ведуча Наталія Баштова. Серед тих , хто прийшов на виставку - подруга , помічник народного депутата України Петра Юрчишина – Лілія Крилова. Вона розповіла про безліч талантів господині, про інші її захоплення і побажала  авторці робіт та усім присутнім миру, добра, злагоди,  любові, процвітання,  здоров’я і миру.


 Голова квартального комітету  Світлана Коломієць теж давно знайома з Надією і дивується її   безмежним талантам та вмінню його використовувати в побуті.




Вчитель української мови та літератури у Надії - Лариса  Пресняк.

  Розділити урочисту мить з дружиною прийшов чоловік Дмитро, долучилися до них козятинці, котрі відгукнулися на наше запрошення та  взяли участь у відкритті виставки.



Від імені міської ради  багато  емоційних, теплих, щирих слів  висловила ювілярці   та  привітала з презентацією незвичайної творчості начальник відділу культури Світлана Рибінська, вручила подарунок  і подяку від міського голови Олександра Пузира. 


Вітання начальника культури міста Світлани Рибінської.



         Вражена  побаченим в музеї  учитель української мови Надії -Лариса Пресняк, котра радо приєдналася до вітань і розповіла про Надійку - школярку.


Бібліотекар Козятинської центральної  районної бібліотеки для дітей Лариса Дорошенко запросила майстриню долучилися зі своїми  іграшками до масових заходів, які  вони часто організовують для дітей.

Майстриня 5 розряду з вишивки, художниця Леся Панасюк  назвала Надію надзвичайно талановитою людиною і порадила розвивати свої здібності , не зупинятися.  Валентина Наумова- мама художниці Оксани Сушко , котра  в свій час виставляла свою творчість в музеї, передала від неї  поздоровлення у вигляді  рукотворної листівочки.



Долучився красномовно до вітань член Національних спілок  письменників та журналістів України Петро Зарицький, продекламувавши рукодільниці    віршовані строфи   та  назвав   творчість ювілярки поезією душі.


Майстер- клас по виготовленню янголятка- оберега душі.




Вітання директора музею Лілії Макаревич.




 На завершення ювілярка провела майстер- клас по виготовленню оберега- янгола. ЇЇ та   усіх присутніх  привітали з наступаючими святами викладачі Козятинської дитячої музичної школи Яна Вовк, Катерина Ковтонюк, Тетяна Костюк, подарувавши зворушливий спів  під час  виконання українських народних пісень «Щедрик» та «Сивая зозуленька», записаних, збережених і покладених на музику для нашого покоління та й для усього світу  видатним подільським композитором Миколою Леонтовичем, котрому 1 грудня виповнилося б 140 р. 

Доповнили інтер'єр музейної виставки ялинки з давніми іграшками із нашого дитинства.







 Cкоротченко Белла Михайлівна з рарітеними іграшками  в музеї

Художниця Леся Панасюк продемонструвала  авторські картини на подарунки.

 Замовлений через інтернет самовар  та інші іграшки прийшли  "Новою поштою"
 в цілості і вчасно.Дякую Катерині зі Львовської області.
                                                     



Директор музею історії міста Лілія Макаревич

четвер, 30 листопада 2017 р.

До 85-их роковин Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.

До 85-их роковин Голодомору 1932-1933 рр.  в Україні.






 Працівники Музею історії міста Козятин підготували нову експозицію « Сповідь  земляків про жахи 1932-1933 рр.». У фойє  закладу розміщено  11 світлин  очевидців з епізодами  найжахливіших спогадів того  періоду в житті українців і   наших краян , як в місті залізничників, так і в селах району.  Представлено  архівний документ про випадки канібалізму серед  людей, котрі від голоду втрачали здоровий глузд , ощадна книжка мешканки Козятина Михайлик Лариси- дружини машиніста , яка свідчить про те , що  люди вимушені у 1933 р. знімати  у банку всі кошти, котрі накопичували на чорний день у  голод. На одній із  світлин козятинського фотографа Д. Шварцмана  учні  ЗОШ № 2 , котрі прийшли зі своїми вчителями на екскурсію, побачили   робітників городньої бригади колгоспу 1-го Серпня  с. Козятина 1933 року. Усі вони виглядали пристойно, дуже виснажених серед них  не помітно. А це тому   , як свідчить  бувша мешканка нашого міста Сварник Регіна Войцехівна, 1918 року народження, що  в колгоспі давали юшку і її мама – бригадир ланки дозволяла, щоб не бачив об’їждчик,  виносити овочі  за пазухою з поля додому. Її батько був машиніст, і як більшість службовців , отримував пайок.  ВОНИ СВІДЧАТЬ:
Шеремет В. І.


Мончинська Г.Я.


Мончинський Е. С.
Щербініна В. І.

 Машевська А. Й. була заарештована та засуджена до позбавлення волі по так званому в народі закону "За 5 колосків" та донька Машевська  І. В.
Корніюк Г. Г.
Гуменюк Н. С.
Грінбейн С. Х.
Потін Г. С.
Ще одна свідок голодомору
по с. Верболози Брухаль Людмила Іванівна,1948 р. н.
 у котрої померли дід- Корніюк Іван,
 бабуся Корніюк Ксенія і сестра мами Надія Іванівна Корніюк.
 Їх не занесено до
 списку померлих у мартиролог краю "Лихоліття голодомору".
Отож, на даний час встановлено імена 5114 чоловік.

Будкевич- Морозюк В. Й.

Сварник Р. В.
Жахи чинилися у селах і на нашому вокзалі, де  гинули масово люди, особливо , безпритульні діти. Загалом за  приблизними підрахунками  дослідників , істориків та краєзнавців  в наших краях  померло близько 11 тис.  громадян. У мартирологу «Лихоліття голодомору» хроніка Козятинського району, який побачив світ  загальними зусиллями адміністрацій  краю, міста , краєзнавців, службовців, педагогів, бібліотекарів  у 2009 р. , встановлено прізвища  за спогадами старожилів лише 5111 чоловік. Також діти побачили старовинні жорна, подаровані родиною  Мамчур  ,   коли їх  виявляли  на  господарстві комнезамівці- активісти, збирачі зерна по хатах селян, розбивали ломами . Представлена тут і   дерев’яна ступа для товчіння куті  ,  що поширена була в ті часи і знайдена на горищі одного із будинків нашого міста.  Місцевий художник Валерій Герасимчук  подарував до музейних  фондів свій творчий погляд на дану історичну подію в образі картини «Голодомор 1933 р.», а фотограф Іван Тищенко надав світлину з зображеним пам’ятним Хрестом жертв голодомору  Козятина та  краю   біля Храму Почаївської  Ікони  Божої  Матері, встановленим зі слів  Благочинного протоієрея отця  Анатолія з ініціативи прихожан церкви у 2001 р.  . Виставку відвідало близько 75 чоловік.  Концепцією до даної експозиції  є одна  із    трагічних сторінок в історії  нашого народу, яка не повинна ніколи повторитися.











 Підготувала  директор музею історії міста   Лілія Макаревич