пʼятниця, 24 грудня 2021 р.

В музеї впродовж місяця можно переглянути 2 різдвяно - новорічні виставки.

 


В музеї  впродовж місяця можно переглянути 2 різдвяно - новорічні виставки.

    23 грудня було відкрито в Музеї історії міста Козятин виставку рукодільних іграшок «Дивовижна плетена краса» мешканки Козятина Надії Велічко.





О 12 годині в музей завітали  запрошені майстринею гості.  Сама  авторка плетених гачком лялечок, а це мультяшні герої, казкові персонажі , різні звірі, тваринки й  хлопчики та дівчатка, прибула разом з молодшим сином Олександром.

                            


 Усіх без винятку вразила  кількість  дивовижних витворів, а їх було 97.  Всі вони зайняли гідне місце на стінах невеличкого музейного фойє, де проходять впродовж вже 17 років тимчасовы виставки. Пані Надія народилася  й зростала разом з двома братами і сестрою  в родині залізничника Василя Альбіновича та Надії Іванівни Морочеків.









Змалку була привчена матусею до порядку й господарських та  рукодільних справ. Мама багато вишивала,  шила й любила створювати для  родини домашній затишок і  комфорт  . Саме тому й Надійка, названа на честь мами, після закінчення школи №1, вступила до Вінницького професійно - технічного училища №5 і отримала  спеціальність швачки- розкрійника жіночого одягу.    Молода дівчина з чудовими навиками до домашніх справ, швидко  зустріла  нареченого Дмитра й  незабаром  молодята одружилися.  А там і знайшовся у щасливих закоханих старший син Дмитро, названий на честь батька.  Коли став дорослим й теж закохався.  Надія з чоловіком  стали для коханої Дмитра  Ірини не лише свекром і свекрухою ,  а і другими батьками. Бог послав щастя невдовзі стати дідусем і бабусею.   Довгими вечорами й   з’явилося  заняття для душі – роукоділля. Зі старих кофтин розпускалися   нитки  й завдяки чарівним рукам умілиці зявлялися рукотворні  , плетені гачком герої.



Перша виставка  в нашому музеї  сталася 4 роки тому, на   50-річчя  рукодільниці. 








Сьогодні друзі родини, знайомі і просто охочі доторкнутися до  чарівного  мешканці міста дякували майстрині за красу, яку створила авторка робіт  і вітали з відкриттям виставки.




Серед них кума Лілія Крилова з донькою  Софією розповіла й  про інші    таланти подруги й сусідки, як взірцевої господині і світлої душі людини. Доєдналися  до поздоровлень рукодільниці, заступник голови  Козятинської міської організації ветеранів   України Раїса  Мельницька- майстриня по виготовленню з бісеру  гердан з   Олександрою Некритою - вишивальницею, котрі неодноразово дарували  музею  різні речі. Вони вражені працелюбністю, акуратністю й кількістю робіт на виставці, їх надзвичайно привабливим виглядом   й професійністю виконання. Доповнила відгуки про високу якість  плетіння   іграшок, їх неповторність ,  красу  й майстерність рукодільниця,  науковий співробітник музею Наталія Баштова. Не залишився осторонь побаченого і підбадьорив майстриню  художник, майстер по дереву Віктор Кльоц.  Представлена  творчість Надії  на виставці викликала найяскравіші захоплення  від робіт у  очільниці культури міста  Світлани Рибінської , яка від імені  міської ради привітала  талановиту землячку  з відкриттям виставки і вручили на пам’ять  грамоту, сувенір та квіти.   Майстер  золотого пера, член Національних спілок письменників та журналістів України Петро Зарицький  розповів свою  історію про  його  авторські книги, які  були  викрадені з  розкладки  під час торгівлі . Він  порівняв Надіїні ляльки з тими книгами, які хочеться взяти до рук і не повернути більше, бо вони мають головне - душу.  Гостя на виставці Тетяна Лопатюк, яка  виготовляє смачний  й прекрасно оздоблений зефір, вражена феєрією світла від ляльок і  широкою гамою кольорів на виставці від  іграшок, які значно підняли передноворічний настрій.   Приємна й весела пісня «Новий рік » у виконанні учениць Анни Гунчак та  Лілі Гайдучок класу вокалу Тетяни Костюк Козятинської дитячої музичної школи  додали святкового настрою завершеному заходу.









 

 

 








Гості також мали нагоду познайомитися ще й  з експонатами різдвяно-новорічної  тематики , давніми ялинковими  прикрасами  з бабусиної скрині, які  працівники музею розмістили по залах   на семи штучних ялинках.  Запрошуємо  відвідати  музей й  покращити свій  настрій на всі свята.

 










Директор Музею історії міста Козятин  Лілія Макаревич







Тимко Падура і наш край.

 


  Тимко Падура і наш край.

З нагоди 220-ї річниці  від  дня народження видатного  поета та музиканта.



21 грудня на базі  міської бібліотеки  проведено  у співпраці   з музейниками  скарбниці  історії міста  літературно - мистецьку годину «Тимко Падура і наш край»  з нагоди  220-ї річниці  дня  народження польсько-українського поета, композитора Тимка Падури.    На захід були запрошені дев’ятикласники КНЗ «ЗШ І-ІІІ ст. №2 Козятинської міської ради з учителем української мови та літератури Людмилою  Темляєвою. Вони  під час заходу мали нагоду зустрітися з відомим  істориком,  головою  місцевої спілки краєзнавців , дослідником творчості Тимоша Падури  , автором книги про  видатного земляка «Стежками Тимка Падури» - Миколою Купчиком. Його представила директор Музею історії міста Козятин Лілія Макаревич.








                       

 Пан Микола провів короткий екскурс у минувшину 220 –літньої давнини і познайомив з життєвим шляхом, уродженця містечка Іллінці 1801 року народження, за деякими версіями,  автором  пісні «Гей, соколи»  . В свій час разом з  родиною поет і музикант  проживав в селі Сошанське, Мшанець  , Махнівка, Пустоха, Пляхова й Козятин. Саме  на території села Козятина,  на обійсті  свого близького друга, місцевого землевласника Мар’яна  Васютинського  , де  доживав останні дні свого життя Тимош Падура ,  20 вересня 1871 р.,150  років тому,  він полишив цей світ.  За  вище згаданою книгою молодою операторкою , постановницею і режисером  Вітою Приймак з Вінниці поставлена за участю наших земляків,  документально-художня стрічка  під однойменною назвою «Стежками Тимка Падури» . Цей фільм організатори літературно - мистецької години  рекомендували  за браком часу переглянути у мережі інтернет або ж завітати до музею, де теж  можуть надати таку  можливість відвідувачам .  Під час зустрічі  організатори заходу познайомили  присутніх з відповідною тематичною літературою та  картиною  на полотні аквареллю нашої землячки Тетяни Куліш  «Дім, де помер Тимош Падура». 






                                                                        







Наприкінці зустрічі від імені Козятинської міської ради  гостю пану Миколі  подякувала  присутня  під час літературно - мистецької години  начальник відділу культури Світлана Рибінська, а історик та  дослідник діяльності  поета, композитора Тимка Падури, в свою чергу , подарував учням  та учителю свої  книги з автографами

середа, 10 листопада 2021 р.

Фонди музею поповнилися цінними картинами.

 Напередодні Дня працівників культури з Вінниці до фондів Музею історії міста Козятин прибув неоціненний скарб!



Донька відомого українського художника Ігоря Синєпольського , члена Національної спілки художників України , заслуженого художника України , теж українська художниця, яка працює в жанрі художнього текстилю , членкиня Вінницької обласної Національної спілки художників України - Галина Чекіна , передала нам сім автобіографічної тематики живописних полотен митця .




Знайомство з Ігорем Синєпольським відбулося одного вечора в козятинському затишному , гостинному , будинку родини Ніни Стрельбіцької. Вразило те, що художник виявився скромною , делікатною, інтелігентною, обізнаною в багатьох питаннях і високодуховною людиною. Такі якості у нашому сьогоденні рідкість. На той час у господині відпочивали діти - донька художниця і режисер Тетяна з чоловіком Володимиром. З родиною Синєпольських їх поєднує давня через все життя дружба. Пані Тетяна щиро вдячна Ігорю Івановичу, як своєму вчителю - натхненнику і наставнику й надзвичайно цінує його поради з питань своєї творчості.


              «Який я був, таким і залишився. Автопортрет»,полотно, олія , 100х70, 2020.



Портрет Лариси Синєпольської. Дружини художника. полотно, олія, 107Х92, 1998
У 2016 р. за сприяння родини Стрельбіцьких в нашому козятинському музеї відбулася виставка 15 полотен вінницького живописця Ігоря Синєпольського. На її відкриття завітало чимало гостей, які після презентації радо спілкувалися з художником.

«Автопортрет з Ларисою.Спогад», полотно, олія,  80х60,  2005.


«Пробудженння», полотно, олія,  140х80, 1970.
Нажаль, останнім часом Ігор Іванович важко хворів, але це не завадило йому брати участь у виставках в рідній художній галереї, що розмістилася на першому поверсі його житлового будинку.


«Ретро портрет з дружиною та братом»,
полотно, олія, 138х85, 2010.
Цього року 19 серпня обірвалося життя неординарного художника, майстра живопису, колеги по пензлю, батька, друга й дідуся і просто людини . Він володів мовою, здатною відкрити іншим набуте ним знання відчуття української духовності - мовою образотворчості, зазначила мистецтвознавець Юлія Присяжна у передмові до каталогу «Митці Вінниччини », який вийшов з друку у 2011 р. і сьогодні представлений на виставці в Музеї історії міста Козятин разом з подарованими полотнами . Щиро вдячні за коштовний дар, що довірила нам родина. Запрошуємо відвідати виставку в пам’ять про заслуженого художника України Ігоря Синєпольського . Виставка триватиме до 30 листопада.

«Свято осіннього сонця. Портрет Лариси», 66х85, 2007.

ІГОР  СИНЄПОЛЬСЬКИЙ

(15.03.1938 –19.08.21)

український живописець

заслужений художник України

 Автор подарованих музею історії міста Козятин 7 полотен народився 15 березня 1938 року в м. Вінниця.  Навчався у Київській художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка. Його педагогами були О. Яблонська та Є. Волобуєв. В 1961 р закінчив Харківський державнийхудожній інститут, майстерню жанрового і портретного живопису професора С. Ф.Бесєдіна.

З 1961 по 1963 р. – викладач фахових дисциплін Дніпропетровського художнього училища. З 1965 р.член Національної спілки художників України. З 1986 року  по 1991 рік був обраний головою Вінницької обласної  Спілки художників України. У 1998 року присвоєно звання заслужений художник України. З 1962 року  є постійним учасником  обласних, всеукраїнських , міжнародних виставок.  Учасник історико-мистецьких проектів «Січові стрільці на Україні» та « Шляхами соборності України» у співпраці з Вінницьким обласним краєзнавчим музеєм, а також багатьох інших пленерів та художніх акцій. Подаровані музеям твори художника є власністю держави і зберігаються в Вінницькому краєзнавчому, художньому і Луганському обласному художньому музеях,  а з цього дня і в фондах Козятинського  музею історії міста та в інших музеях не лише нашої держави. Частина робіт сьогодні  є приватною власністю колекціонерів з Австралії, Німеччини, Польщі, Ізраїлю, Росії.  У 2013 р. творчість митця була представлена у мистецькій галереї  Національного заповіднику «Софія Київська» у м. Києві., а ще раніше на інших всеукраїнських виставках встолиці  України та обласному центрі м.Вінниці.

Персональні та з участю виставки:

1998 – виставкова зала ВООНСХУ, м. Вінниця

2001 – культурно-художній  центр Вінницького технічного університету

2008 – галерея «Інтер - шик», м.Вінниці

2010 – Всеукраїнська виставка м.Київ

2012  Всеукраїнська виставка м.Київ

2013  Мистецька галерея при  Національному заповіднику «Софія  Київська». м. Київ.

2016  виставкова зала ВООНСХУ, м. Вінниця

2017  виставкова зала ВООНСХУ, м. Вінниця

2020 виставкова зала ВООНСХУ, м. Вінниця