КЗ "Музей історії міста Козятин"Козятинської міської ради: 22 січня на день Соборності України

Великий терор. Реабілітовані історією.

Листівка УПА 1940-1950 рр. Дереворит «22 січня — День Української Державности» у виконанні Ніла Хасевича, який загинув в бою 4 квітня 1952 р

22 січня на день Соборності України в Комунальному закладі «Музей історії міста Козятин» презентовано для гостей та відвідувачів грантовий проєкт «Діджиталізація музейних експозицій новітніми технологіями». Він був обраний одними із переможців обласного конкурсу «Твори добро 2025» серед територіальних громад . Від імені благодійної організації «Ми вінничани» вручив музейникам сертифікат переможця на суму 100, 000, 00 наш земляк, очільник благодійної організації «Український альянс» Микола Філонов. Загальна вартість проєкту 124,092, 00 грн. Додаткові кошти були виділені н умовах конкурсу із місцевого бюджету за сприяння виконуючого обов’язки міського голови секретаря громади Ірини Репало та зі згодиою депутатського корпусу.

Для його реалізації ми з молодим науковим співробітником музею Оленою Колодій розробили історичний контент на тему «Великий терор. Реабілітовані історією» і розмістили його за допомогою київських фахівців програмістів в придбаний сенсорний настінний термінал «Асистент 43».

Допомагали формувати контент мешканці нашого міста. Ми звернулися через офіційну музейну сторінку на інтернет платформі мережі інтернет : Facebook до громадян міста та громади з проханням поділитися з нами копіями архівних «Справ», засуджених владою в 1930-х роках земляків.

Одним із перших відгукнувся історик, дослідник, пошуковець, краєзнавець, уродженець села Рубанка Козятинської територіальної громади, автор книги «Моя маленька Батьківщина Безіменне» Павло Безпалько. Він щедро поділився з нами 5 справами, зокрема і про засудженого без права переписки та розстріляного НКВС в Вінницькому парку прадіда Семена Кирилюка. Неймовірною історією життя цієї неординарної постаті поділився двоюрідний брат Павла Безпалька - автор збірки поезій «Фіолетові коні» Віктор Семчук. З віршем "Без права переписки " познайомив всіх внук Павло Безпалько із с. Безіменне..

За допомогою терміналу, ви , відвідавши музей, зможете познайомитися зі «Справою Станіслава Комара» козятинця, діда Комара Станіслава від братів Михайла та Олександра Комарів, які люб’язно погодилися нею поділитися з музеєм. У фондах музею зберігається копія «Справа залізничника Миколи Ясінського» із Вінницького обласного архіву мешканця нашого міста, страченого владою у 1938 р., як шпіона . ЇЇ копію зберігає племінниця Людмила Ясінська. Поділилася електронним варіантом «Справи Лубчинського Казимира» двоюрідного діда,начальник культури Козятинської міської ради Світлана Рибінська.

В свій час була розміщена в ЗМІ інформація про мешканця с. Козятин - Олексу Шкільнюка, який був засуджений на 10 років позбавлення волі за націоналістичні погляди й відбувавв прокарання на Соловках, а потім на судні «Піонер» під час будівництва Біломор-Каналу. Поділилися з музеєм фотографіями, обрізом відкопаної на подвір’ї гвинтівки й оповіддю правнучка діда Алла Гордійчук та авторськими малюнками дідової клуні й хати старої родич Корольов Михайло. У тій клуні прадід дозволяв консперативно збиратися активістам антибільшовицького повстання на сходки і боровся всіма методаами проти радянського режиму. Тут він переховував активного учасника антибільшовицького повставкому «Гуляй Воля», козятинця отамана, полковника УНР Артемчуа Мусія, страченого більшовиками у 1928 р. В експозиції є карболітова чорнильниця 1920-1930-х років, яку подарувала музею родичка Людмила Артемчук.

Алла та Юрій Гордійчук засіяли 20 соток бувшого дідового городу «Лавандовим полем» і радо зустрічають щоліта у себе гостей, любителів селфі серед пахучої лаванди. Зберегли вони й посадженого дідом розложистого дуба після повернення з покарання у 1937 році. Саме за цією ознакою на вулиці , як по навігатору, можна дістатися до лаванового поля. А наш митець, живописець Віктор Кльоц увіковічив дуб і лавандове поле на живописному полотні. Картину придбав під час аукціону по збору коштів для нашого війська новій син пана Віктора і передав картину до фондів нашого музею, за що ми щиро вдячні. Сьогодні вона представлена у новій залі «Великий терор. Реабілітовані історією земляки».

Дякуємо мешканцю Польщі з Козятина Дмитру Дахно за передану «Справу Владислава Волонсевича», родича, залізничника, похованого на старому цвинтарі , де збереглася його могила, засудженого до 10 років позбавлення волі за зв’язок з родичами у Польщі.

Дякуємо за прекрасний конопляний ручної роботи рушник, вишитий 80-літньою жінкою із с. Блажіївка у 1930-х роках чудернацьким зооморфним орнаментом. Його зберіг Федор Лапуда , знайшовши в оселі розкуркулених односельців, якого розстріляли НКВС у 1938 р. Рушник передавався із рук в руки й нарешті в експозиції на своєму визначеному йому місці.

Під час відкриття експозиції кожен з гостей знайомив присутніх з трагічними історіями репресованих родичів . Знайомила зі справи науковий співробітник Олена Колодій, листаючи занесені до сенсорного терміналу матеріали.

Щиро вдячні керівнику відділу зовнішніх зв’язків та промоцій Людмилі Кудимець та співробітнику, перекладачці з англійської Марині Бондар за висвітлення інформації про участь у вище згаданому конкурсі та вичерпні консультації в підготовці проєкту. В експозиції представлена інформація й про духовних осіб, зокрема , родича Людмили, священника Микола Новодворського із с. Іванківці. Він погодився виїхати із села на вимогу НКВС і не збирати підписи у населення про дозвіл на проведення молитовних служб у місцевій церкві Іоанна Богослова (1895р забудови) за умови, що вони не зруйнують міцсцевий дерев’яний розписаний храм . Повернувся в село доживати свій вік значно пізніше.

В експозиції цікава ікона образу Ісуса Христа в літографії початку 20 ст. під склом . Образ Спасителя обрамлений штучними квітами з природніх матеріалів, яку подарувала музею родина Лілії та Олександра Колодій

Приємно було бачити всіх, хто відгукнувся на наше запрошення і розділив свято День Соборності України в музеї. Особливим експонатом в цей день стала копія листівки 1940-х-1950-х років ,учасника УПА, художника Ніла Хасевича, вбитого у бою 4 квітня 1952 року.

Була запрошена на захід волонтер – психолог Тетяна Яковлєва, яка з професійного погляду охарактеризувала дану експозицію і висловила свої міркування і висновки як фахівець про наведені історичні факти з погляду на сьогодення в Україні..

Особлива вдячність також музикантам педагогам Козятинської дитячої музичної школи саксофоністу Федору Бережнюку та скрипалькі Людмилі Баюк за неймовірно й майстерно виконані музичні твори , подарувавши присутнім оптимістичний настрій. Дякуємо козятинській журналістці Олені Удвуд і журналістам гостям з Вінниці . Ласкаво просимо відвідати нову музейну експозицію.