КЗ "Музей історії міста Козятин"Козятинської міської ради: Різдвяно

Різдвяно - новорічний калейдоскоп в КЗ «Музей історії міста Козятин».

Напередодні вихідних в музейному закладі відкрито виставку з нагоди зимових свят, які всі очікують, зі смачною медово - маковою традиційною стравою- кутею, зі щедрівками та колядками й іншими забавами.

На гостини завітали учні групи№305, майбутні провідники Козятинського міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту (директор Андрій Олексійович Стецюк) на чолі з майстром виробничого навчання Тетяною Володимирівною Воровей. Також на наше запрошення завітали учні 9-А класу КЗ «Ліцей 2 Козятинської міської ради Вінницької області» на чолі з учителем Чеканівською Світланою Миколаївною (директор Наталія Володимирівна Міськова).

Гості дізналися, як українці святкували новий рік та Різдво Христове впродовж понад тисячоліття. Що таке дідух на нашій виставці, коли його вносили в хату українці, дослідила науковий співробітник музею Олена Колодій. Також вона представила 4 кульки, вручну розписані улюбленим петриківським розписом її мамою, мисткинею, працівницею ліцею №3 Лілією Дмитрівною Колодій.

На відвідувачів очікувала виставка найдавніших і найцікавіших екземплярів ялинкових прикрас, які мають свою історію і високу цінність, зокрема: скляна ластівка, про яку згадується у давній щедрівці, записаній від народу всесвітньо відомим подільським композитором Миколою Леонтовичем . Сьогодні її співає весь світ, передана Ольгою Марек. Найдавніша в колекції бурулька , приблизно 1950-1960-х рр., синій дирижабль 1940-1950-х років, які літали в небі над нашим містом і Бердичівом у 1920-1930-х роках. Іграшку подарувала уродженка Козятина , мешканка Києва Олена Цоколаєва - Загребельна.

Щиро вдячні за оригінал ватяної каркасної іграшки Іван-царевич з жар-птахом, що виготовлялися артільним способом , виявленої на горищі далеких родичів Михайла Грушевського в с. Кухарі на Київщині. Вдячні пані Тетяні Костюк і її сину Олександру з дружиною Оксаною за дарунок.

Пишаємося гарною колекцією із товстого скла, формованих , великих іграшок , що виготовлялися для палацових величезних ялинок на виставці та картонажними, покритими золотою і срібною, кольоровою фольгою. Вони були популярні в 1940-х- 1960-х роках. Їх подарували музею Лілія Крилова з донечкою Софійкою.

Ватяні фрукти, овочі на мініатюрних ялинках поступили до музею , завдяки Світлані Ігнатенко, Людмилі Дзюбенко, Олександру Соловйову.

Монтажні іграшки виготовлялися зі стеклярусу, трубочки, яка є заготовкою у склодувів для створення видутих кульок. Вони сьогодні досить вартісні, як і всі рукотворні іграшки. Їх можна придбати під час екскурсії у м. Клавдієво на фабриці ялинкових прикрас. Нажаль, вже припинала своє існування Теребовлянська фабрика на Тернопільщиніі. Вона виготовляла ватяних Дідів Морозів та Снігуроньок й чимало інших скляних іграшок – казкових персонажів, у тому числі і з українських казок, рідкісних на сьогодні екземплярів.

В єдиному екземплярі на виставці «Сніжинка» з личиком із тирси, покрите глянцем і розписане олійною фарбою, теж є на нашій виставці 1950-1960-х років. Пам’ятаєте, сніжинка - головна героїня усіх дитячих ранків у дівчаток, а ще – зайчик, ведмедик , мушкетер, гриб - мухомор. Останні із перерахованих всі ці костюми шила своєму сину.

Рідкісними на ялинці і красивими зовні є іграшки скляні посуду- самовар, чайник, лампа настільна. Вони виготовлялися вручну, видувалися склодувами і дуже крихкі, тому зберігати їх треба делікатно. Наулюбленіші для відвідувачів є скляні на прищепках у вигляді казкових персонажів- Алладін, Чіполіно, Чарівник , Лікар –Айболить, Рибак з сіткою, дітки на санчатах, з ялиночками. Є декілька видів золотої рибки, ріг, ведмедики з м’ячами, зайчики з барабанами, Снігурки, Діди Морози, навіть є темно-шкірий серед них, який приніс Едуард Дембіцький. Велика колекція огірків скляних й інших овочів - баклажани, морква, цибуля, зелений горошок, кукурудза, горіхи й фрукти – полуниця, рідкісні 2 види винограду- скляний і дротяний , черешні, ціла колекція м’ячів, які випускалися в ті роки на честь перемоги легендарної української команда «Динамо» на міжнародних аренах.

Прикрашали ялинки також сріблястими намистами із дутих скляних кульок та пустотілого стеклярусу. А в 1930-ті та 1950-ті роки таке намисто із великої кількості низок сріблястих та кольорових намистин було популярне на Київщині, Івано- Франківщині, Львівщині, Волині серед молодих дівчат з небагатих родин. Виготовляли їх в Чехії. Називалися вони в народі - «лускавки», тому що швидко билися, особливо, коли хлопець запрошував дівчину на польку. Нещодавно його ввели до переліку прикрас всесвітньої нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Декілька низок такого намиста подарували музею Людмила Приходько та Людмила Левчук із Сестринівського музею.

Дякуємо усім кого не згадала за подаровані новорічні прикраси музею, в тому числі за сніжинку та морську зірку на скляних медальйонах 1950-1960 –х років від Галини Лаврентіївни Савченко, Ларисі Сергіївні Пресняк за крокодила Гену у зеленому кожушку, Ірині Ларіоновій за подарунок музею, Валентині Купчик із Жежелева, правнучці італійця, який навчав нас обробляти граніт, котра подарувала картонажні прикраси на ялинку, огірочок, горішки, ракету.

Дякуємо за участь у виставці Кіраковського Володимира Болеславовича, який підготував симпатичні аплікаційні роботи із гудзиків.

Наприкінці зустрічі потішила всіх святковою піснею «Україна колядує» талановита учениця класу вокалу Козятинської дитячої музичної школи Вікторія Бондарчук (педагог Людмила Миколаївна Баюк, директор школи Оксана Юріївна Тихомирова). Запрошуємо відвідати виставку і створити передноворічний настрій.