21 лютого   річниця   пам'яті  Героя   земляка     Панчука Андрія Олександровича .   Пам'ятаємо  !    

                                                 

Панчук Андрій Олександрович

(26.05.1984 – 21.02.2024)

Механік – водій 3-го механізованого відділення - бойової машини 1- го механізованого взводу 2-ї механізованої роти в/ч А 4472.

Нагороджений нагрудним знаком "За героїзм та патріотизм "(посмертно).

 

Народився 26 травня 1984 року. Він виріс у мальовничих Махаринцях, ходив до місцевої школи. Коли став дорослим, пішов заробляти на хліб на сільськогосподарське підприємство «Гурівецьке». Пропрацював механізатором п’ятнадцять років. Одружився, разом із дружиною Валентиною народив і виховував сина Андрія.

Андрій розумівся на ремонті техніки, та це було не єдине його захоплення. У них було із сином одне спільне хобі на двох — риболовля. Кожну вільну хвилинку він намагався проводити із сім’єю. Жив своїм насиченим життям. А потім почалася повномасштабна війна. 

У жовтні 2023 року Андрій Панчук отримав повістку. Так наш земляк долучився до лав Збройних сил України. Служив на посаді механіка-водія третього механізованого відділення бойової машини першого механізованого взводу другої механізованої роти однієї з військових частин. Минуло три місяці. Андрій разом із побратимами виконував бойове завдання біля Синьківки, що на Харківщині. І з ним обірвався зв’язок. Наш земляк вважався зниклим безвісти з 21 лютого 2024 року.

Майже два довгих місяці тривала остання дорога додому.

20 квітня 2024 року Козятинська громада прощалася зі своїм Героєм. 

Похований Захисник  на кладовищі в с.Махаринці.

Слава Герою! Вічна пам'ять!