Сьогодні 20 січня  10 років тому  загинув наш земляк з Козятинщни , "кіборг" Юрій Осаулко. 

   В цей Всеукраїнський день пам'яті   "кіборгів "  побратими і  ми поминаємо Юрія і всіх , хто стояв на смерть й  загинув обороняючи та захищаючи Донецький аеропорт .

Вічна  пам'ять  Героям! 

\                        

Осаулко Юрій Леонідович

(17.02.1981 - 20.01.2015)

Старшина роти 81-ої окремої аеромобільної бригади, 90-го окремого аеромобільного батальйону.

        Нагороджений: Орденом "За мужність" III ступеня (посмертно). Нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно). Медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно). Почесною відзнакою Козятинської міської ради «За героїзм та патріотизм» (посмертно). Почесною відзнакою Козятинської районної державної адміністрації «За заслуги перед Козятинщиною» (посмертно).

Народився наш Герой у с. Самгородок. Початкову освіту, Леонід Юрійович, отримав в Самгородецькій загальноосвітній школі. У 1999 році закінчив в Гущинському СПТУ шоферські курси. З 1999 року по 2001 служив в місті Мукачево. У 2005 році одружився. Деякий час працював в одній із Вінницьких мебльових фірм. Пізніше створив і очолив будівельну бригаду і заробляв гроші будівельними роботами у різних куточках України. 23 серпня 2014 року отримав повістку з військкомату.

Юрій проходив перед військову підготовку з побратимами в місті Житомирі. З 14 листопада направлений в зону АТО. Ніс службу, захищаючи кордони України, в селах Костянтинівка, Водяне, Піски. Напередодні Нового 2015 року приходив у короткочасову відпустку додому. А вже 5 січня відбув до місця дислокації його батальйону. Загинув, захищаючи за наказом, до останнього подиху від ворога Донецький аеропорт. Вважався зниклим безвісти після важкого бою в аеропорту з 20 січня 2015 року. Старшина з позивним "Єсаул" саме того дня в останнє виходив на зв’язок із родиною. Прийшли попрощатися з воїном сотні односельців, з’їхалися висловити співчуття та розділити горе втрати з рідними та близькими з різних куточків країни бійці -побратими. Згадує про героїзм загиблого товариша командир взводу Сергій Гуссіді з м. Миколаєва: «…Вже дуже мало було бійців і утримувати аеропорт ставало все важче. Ворог так все влаштував, що підійти чи під’їхати, забрати чи допомогти хлопцям не було можливості. Вони намагалися до останнього утримувати аеропорт і вижити, та стався вибух і усе завалилося..».

Юрій Осаулко загинув під завалами аеропорту 20 січня 2015 року.

25 січня співробітниками МНС самопроголошеної «ДНР» та полоненими на жахливому місці під руїнами було виявлено тіла чотирьох наших військовослужбовців. Полонені української армії, що використовувалися ворогом, як дармова робоча сила, упізнали в одному з загиблих Юрія Осаулка з позивним «Єсаул». Трагічна звістка була підтверджена для рідних експертизою ДНК та особливою прикметою – зламаним мізинцем. В мирному житті наш земляк працював електриком. Був одружений. Без тата залишилися дві донечки - Інеса та Віка, втратили сина батьки. Йому виповнилося б 17 лютого лише 34 роки.

Указом Президента України "за особисту мужність та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі" нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. Також нагороджений нагрудним знаком "За оборону Донецького аеропорту", медаллю УПЦ КП "За жертовність і любов до України", нагрудним знаком "Гідність та честь", почесною відзнакою Козятинської міської ради "За героїзм та патріотизм" та нагрудним знаком Козятинської районної ради "За заслуги перед Козятинщиною"(посмертно).

На честь загиблого земляка на будівлі Самгородоцької школи встановлено меморіальну дошку. Церемонія відкриття пам'ятного знаку відбулася 17 січня 2016 року за участі батьків героя.

В  КЗ "Музей історії міста Козятин " зберігаються речі героя "кіборга",  які надала дружина Героя Олена Вікторівна, за що ми щиро вдячні.

                                      

Слава Герою! Вічна пам'ять!