Частина 2
Чимало видатних людей є у всьому світі... А чи знаєте ви своїх земляків-видатних діячів?!...
Попередньо ми розповідали вам про архітекторів Генріха Кульчицького та Олександра Кобелєва. Також хочемо Вас, шановні відвідувачі , ознайомити ще з однією видатною особистістю, життя чиє пов'язане з педіатрією - це Гелина Михайлівна Тебенчук.
Жінка, яка протягом 16 років (1974-1990)
завідувала кафедрою педіатрії №2, а з 1991 по 1992 рік завдяки її неординарному
організаторському таланту, мудрості, дипломатичності, вона повністю відновила та налагодила роботу розформованої на той час кафедри
педіатрії №3.
Галина Михайлівна
Тебенчук
(15.11.1925)
Педіатр. Професор.
Доктор медичних наук.
Народилась в місті Козятин. Батька втратила рано в період політичних репресій 1920-х років. Дівчинку виховували бабуся Марія та сестри матері – Женя і Наташа. Сестри Тебенчук – колишні учениці приватної Козятинської гімназії – вчителювали в різних селах.
Читати Галина навчилась самотужки у 5-6
років, розбираючи по літерах заголовки в газеті «Правда». З цікавістю відвідувала
заняття в класах школи села П’ятка, де вчителювали мати – Ольга Маркіянівна та
вітчим - Петро Петрович Пономарьов.
Починаючи з осені 1932 до весни 1933 року, життя в селах
почало занепадати, завмирала і школа, учні все рідше і менше відвідували школу.
Надто скрутно стало вчителям.
Незабаром мама забрала Галину до себе, до нового місця своєї роботи, у село Гальчин за 12 км від м. Бердичева. Потім у вересні 1933 року вони виїхали до Києва, бо вітчима зарахували студентом до Київського державного університету на філологічний факультет (український відділ). Мама з ранку до вечора працювала в Київській середній школі №1, викладачем української мови і літератури, а згодом і завучем. Сама дівчинка навчалась у школі №39 м. Києва, взяли відразу до 2-го класу, так як вміла читати. З 1937 року пішла до школи №91. Галина гарно навчалась, була нагороджена похвальними грамотами, її портрет висів на дошці пошани.
В червні 1941 року закінчила 9-й клас, а через кілька днів почалась німецько-радянська війна.
Юна дівчина, яка побачила на власні очі страшні події: голодомор, війну, в ранньому віці втратила тата - та попри все, не втрачає віри, сили та бажання навчатися...
Після визволення Києва, майбутнього лікаря–педіатра,
зарахували до Київського медичного інституту ім. О. О. Богомольця, так як він
одним із перших почав набір студентів. Після занять в медичному інституті студенти працювали вечорами в шпиталях, виконуючи вечірні ін’єкції, та інші процедури «сестринської
практики» всіляко допомагаючи пораненим.
Згодом, приблизно у 1945 році проходила практику в лікарні м. Бердичева у терапевтичному відділенні.
Починаючи з 1948 року, після закінчення медичного інституту,
2-а роки працювала дільничним педіатром і
за сумісництвом – педіатром Облтубдиспансеру, в м. Василькові.
Згодом одружилася. З майбутнім чоловіком познайомилися у вечірньому Університеті , куди направили на навчання групу молоді від НДІ ОХМАТДИТ. Він був посланцем кіностудії ім. О. Довженка, звали - Олег Йосипович Гуща. Зчасом у сім'ї народжуються діти, двійко, дочка- Тетяна та син - Сашко.
Загалом, пані Галина довгі роки плідно працювала в Київському інституті удосконалення лікарів. Учениця професорів Городецької Е.Г. і Сігалова Д.Л. Галина Михайлівна очолювала кафедри педіатрії № 2 (1974–1990 рр.) та № 3 (1991–1992 рр.).
Протягом тривалого часу була деканом терапевтичного факультету і фундатором деканату педіатричного факультету (1983–1985 рр.). Основні напрями наукової діяльності професора Тебенчук Г.М.: дитяча пульмонологія, кардіологія, гастроентерологія та нефрологія. Під її керівництвом виконано 2 докторські та 5 кандидатських дисертацій; учні: професор Гудзенко Ж.П., професор Лукашук В.Д., професор Бекетова Г.В., доцент Орлюк І.Б., доцент Головатюк Л.М.
З 1993 року
Галині Михайлівні Тебенчук за вагомий внесок у розвиток вітчизняної педіатрії
присуджено довічно стипендію Президента України. Галина Михайлівна —
надзвичайно інтелігентна людина, поєднання таланту та професіоналізму. Це
керівник із власним досвідом і глибокими знаннями. Співробітники кафедри та
лікарні завжди виявляли глибоку повагу до неї. Шляхетність, висока мораль і
вроджений патріотизм — усе це передавалося оточуючим.
В нашому місті народилося багато відомих постатей. І нині є Герої, які пишуть сторінки історії міста Козятин.
Усі цікаві історичні факти ви можете знайти на сайті https://www.blogger.com/u/0/blog/posts/1019523538226045865?hl=uk&tab=jj, або завітати до КЗ "Музей історії міста Козятин". Ласкаво просимо!
Науковий співробітник - Цуркан Л. І.
Інформація взята з: книга "Життя присвячене педіатрії". До 90-річчя з дня народження професора Галини Михайлівни Тебенчук. - Київ, 2017 р. - 234 с.
та з file:///C:/Users/User/Downloads/SPU_07_2020_web.pdf
Немає коментарів:
Дописати коментар