В Музеї історії міста Козятин проходить виставка , яка розповідає про трагедію Голодомору 1932-1933 років влаштовану комуністичним режимом українцям. Брак світла не заважає знайомитися з матеріалами із фондів музею, спогадами очевидців нашого міста та документами тогочасного періоду, якими поділилися з містом наші земляки . А це жорна, які спасали українців від голодної смерті, коли тишком , селяни вночі перемелювали сховане від ненаситної владиу схронах збіжжя або насіння бур'янів, щоб накормити цією юшкою дітей і спасти від жахливої смерті. Макітра з макогоном , у якій розтирали замість маку молоді пагінці ялини чи сосни, щоб напувати вітамінною живильною рідиною тих, хто вижив взимку 1932 р. Розміщено спогади тих, кого вже немає на цій землі, але вони при житті розповідали нам , як продавли на базарі в Козятині холодець з людського м'яса та кісток, як засудили жінку з маленькою дитиною на руках за 5. так званих в народі, колосків хліба, як люди вимушені були їсти померлих дітей, щоб вирвати із лап смерті ще живих. Тут є оригінали документів про сплату податків грошима та продуктами у фонд держави, акт членів комісії колгоспної артілі напередодні голодомору, з переліком майна, яке було конфісковане у селянки до колгоспу. Усе це у купі створило штучно голодомор, який визнано більшістю держав світу геноцидом українського народу . І не дай бог тим жахам повторитися...

Щороку в четверту суботу листопада вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада. Голодомо́р 1932—1933 років — акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932—1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. 2006 року Верховна Рада офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу, який визнали також парламенти 17 держав-учасниць Організації Об’єднаних Націй зі 193. Цього року ми вшановуємо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики. У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Запрошуємо до музею ознайомитися з виставкою краєзнавчих документів , спогадів очевидців та з предметами давнини тієї трагічної епохи.