середа, 22 червня 2022 р.

  Надійшли нові дари до фондів козятинського  музею.



  Запрошуємо  до Музею історії міста Козятин  відвідати виставку  «Шкільні роки незабутні», де можна дізнатися про історію шкільних закладів міста та про ті школи , які вже не існують. Також на вас очікує діюча експозиція у 5 –и залах.


Вчора  музей відвідала бухгалтер трудового архіву Ольга Марек. Вона доповнила тимчасово діючу  музейну експозицію  документами із домашнього архіву. Таким чином ми маємо свідоцтва, похвальні грамоти  про закінчення українських шкіл  с. Іванківці та Миколаївки 1950-1960-х років , коли більшість з них були семирічками, батька  Марека Антона Владиславовича  1946 року народження та тітки своєї Москальчук Ніни Іванівни 1943 року народження. Табелі та атестати,похвальні грамоти, свідоцтва,  яким вже понад 60-70 років, говорять нам про те, які предмети вивчали діти тих часів, про назву  учбових  закладів, до якої адміністративної одиниці  відносились села.






 Цікаво, що серед предметів старшокласники  сільської школи  вивчали Конституцію України . Першачкам викладали лише  5  предметів , а саме:  усна та письмова українська мова, арифметика, фізвиховання, малювання, музика і співи.  З другого класу вводились ще 2 предмети – ручна праця й російська мова. У четвертому класі додавали природознавство, географію та історію. У шостому класі  з’явилися такі точні науки , як  алгебра, геометрія, фізика.  Випускники в сільських семирічках вивчали  до 1958 р. навіть Конституцію України. Для порівняння,  в фондах музею зберігається атестат учня 3 класу Козятинського вищого навчального чоловічого залізничного училища Соломонії Письменної за 1917-1918 рр.





.Тодішнім учням викладали Закон Божий.  Предмет в переліку вказується одним  із  перших у  стрічці . Також майбутні залізничники вивчали російську й слав’янську мови.  В  старших класах, крім звичайних предметів, додавалися українська, німецька, французька й латинська мови, креслення, україноведення, минералогія, бухгалтерія.

 У 1970 –х роках зошити у типографіях  друкувалися російською мовою, а учням українських шкіл, зокрема № 1 ім. Тараса Шевченка, доводилось закреслювати російськомовні слова на палітурці  дерев’яною ручкою з пером, що мокалася у чорнильницю, і  підписувати зверху  рідною українською. Цікавий також потрапив від  пані Ольги  металевий , рідкісний пенал, яким вона користувалася у школі, у 1980-х роках. До речі, в експозиції також можна побачити зошит, який був надрукований в козятинській типографії у 1920-х роках, яка розміщалася по  вулиці Поштовій в приватному будинку Л. Лівшица ( сучасна вулиця Грушевського), ймовірно, це місце бувшої книгарні.

Завітайте до музею і пориньте в нашу минувшину

Немає коментарів: