вівторок, 7 червня 2022 р.

Музейні працівники взяли участь у Міжнародній науково - практичній онлайн -конференції.

 Тернопільська обласна рада 

Управління освіти і науки  Тернопільської обласної державної адміністрації

                                      Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Університет Яна Кохановського (Польща)

Товариство «Інтеграція Європа-Схід» (Польща)

Міжнародний методологічний симпозіум  

«Об’єкт і суб’єкт гуманітарного пізнання»

Обласний літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького  у місті Кременц

Товариство відродження польської культури ім. Ю. Словацького в Кременці

 

 

 

     ПРОГРАМА

 

Міжнародної науково-практичної конференції

«УКРАЇНСЬКА ШКОЛА» В ПОЛЬСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ.

                         ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ТОМАША ПАДУРИ:

ФАКТИ І ПРОБЛЕМИ

    2-3 червня 2022 року 



 

2-3 червня 2022 року у м. Кременці  відбулася міжнародна науково-практична онлайн конференція  на теми : «Українська школа » в польській літературі. Життя та творчість Томаша Падури : факти і проблеми. У зв'язку з війною на території України вона проходила  в онлайн режимі.



Організована вона була науковою елітою України та зарубіжжя в особах  ректора  Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка Афанасія Ломаковича, його колег з  академії- проректора Миколи Курача, професора Олександра Глотова , професора й головного редактора журналу «Кременецькі компаративні  студії»   Дениса Чика. Також долучилися  завідувач кафедри, професор, академік НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ростислав Радишевський, професор  університету Яна Кохановська в Кельце, координатор Міжнародного методологічного симпозіуму "Об’экт і суб’экт гуманітарного пізнання" Ришард Стефанський, голова Товариства «Інтеграція Європа -Схід» Криштоф Каліта, голова товариства відродження польської культури ім.  Ю. Словацького в Кременці Мар’ян Каня та  директор Обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в місті Кременці Тамара Сеніна.

До участі у конференції музейних працівників Козятина  запросив  один із організаторів, завідувач кафедрою Кременецької  обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка Роман Дубровський. Запропонував висвітлити  біографічні відомості пов’язані з життям подолянина Тимоша Падури, який доживав свої останні місяці життя на садибі козятинського землевласника Мар’яна Васютинського. Ми порадили запросити до виступу   голову спілки краєзнавців краю , історика,   дослідника життя Тимка Падури , автора  книги  «Стежками Тимка Падури»  Миколу Купчика. За мотивами  біографічної книги був  знятий однойменний  короткометражний фільм  оператором, режисером та постановником Вікторією Приймак з Вінниці. Проєкт  створено «Медіа Центром «Власно»» за сприяння Українського культурного фонду, Вінницької ОДА, Козятинської міської та районної  рад , РДА та Махнівської сільської ради.

Нажаль за життєвими обставинами пан Микола не зміг взяти особисто участь у конференції, але   передав матеріали, над якими працював і  доручив представити коротенько  тему  махнівського періоду життя Тимоша Падури  нам.

Щиро дякуємо за запрошення на участь  в такій поважній спільноті науковців, особисто  пану Роману Дубровському з  міста Кременець  та  організаторам наукового зібрання. Впродовж двох днів  цікаво було почути   доповідачів на вище зазначені теми  – професорів, доцентів, докторів історичних наук, завідувачів кафедрами, наукових співробітників, істориків, краєзнавців, музейників, журналістів , тощо .

 З приводу авторства Тимком Падурою пісні «Гей, соколи!».  Ще раз було наголошено, що  науковцями не знайдено  досі документів, які б підтверджували дане припущення. Але   він є автором  ще  однієї добре відомої  козацької пісні «Рухавка» та деяких інших . Ми вдячні  організаторам конференції, що  приділили стільки уваги дослідженням життя  подолянина , поляка за походженням, українця за покликом душі, який  майже усе своє життя  проживав на Вінниччині і близько 40 років пов'язав з Козятинщиною, з них 30 саме з Махнівкою. Життя у Махнівці,  як згадували знайомі  польсько - українського поета, засвітилося родині раєм людським. У 1841 р. він оселився  там з братами і сестрами. Одружився на тій, кого давно кохав, але вона  обрала була іншого, більш заможного та овдовівши, дала  згоду на шлюб.  Пощастило йому  виграти чимало коштів, які потратив на зарубіжні подорожі.  З 1858 р. товаришував з землевласником Козятина Мар'яном Васютинським. У нього на обійсті через 2 місяці після поганого самопочуття, від раку шлунку й помирає 8 вересня  1871 р.. Поховали поета й музиканта   на махновецькому цвинтарі . На прохання  володаря Козятина було виготовлено відомим  скульптором Віктором Бродським  пам'ятна таблиця- мармуровий барельєф  Тимку Падурі. Його  було встановлено у костьолі містечка Білопілля.    А от  ще до недавна  місце могили , де знайшов останній  прихисток  Тимош Падура, нікому не було відоме. .  5 років тому на 145 річницю з дня смерті  та  215 від дня народження, як подарунок долі,  пану Миколі  Купчику вдалося віднайти  його іменну погребальну плиту.


 

Ми ознайомили присутніх з роботою  пана Миколи над книгою. Пообіцяли на прохання організаторів наукової конференції віднайти 1  екземпляр  праці  для Кременецької  обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка.

 Вдячні  автору книги за подаровані екземпляри  книги "Стежками Тимка Падури "для музею,  а організаторам  за  чудово проведену  роботу з підготовки   даної науково-практичної конференції.  Прозвучала пропозиція від ведучого зібрання  доктора філологічних наук, професора, професора кафедри іноземних мов і методик їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка Олександра Глотова  організувати   конференцію   за участю українських та зарубіжних  науковців   в  місті Козятині та Махнівці. 


Директор музею Лілія Макаревич.


                                                                      

Немає коментарів: