вівторок, 3 травня 2022 р.

 



Історичні цікавинки.

Вони із числа трагічних, як і наше сьогодення.

8 квітня 20 років тому пішов з життя уродженець села Куна, подолянин, краєзнавець за покликанням, в минулому заступник директора Юзефо-Миколаїського цукрового заводу Павло Мельник.

Згідно літописця- монаха Феодосія Софоновича ігумена Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря і " Хроніки літописців стародавніх", на нашій землі у 1176 році   на гребні  Придніпровської височини, що є найвищою у нас місциною, прийшли на Русальний тиждень ( з 16 по 22 травня )_завойовники- половці.

 Захопили вони полонених  із 6 городів берендейських (з нашої місцевості ) . Гнали   поневолювачів на  місто Роставець ( сучасна Білилівка) через козятинські краї, де  з давен давен проходив славнозвісний Чорний  , Татарський, Половецький , Вальний  шлях.  Розгалуження шляху  прокладене було через  сучасне село Козятин. А основний його стовбур  проходив за станцією Кордишівка, коло сіл Великий Степ. Туча, Перемога ( давня назва Вуйна)_. На полях сіл Йосипівки та Тучі з тих часів височать  2 кургани, що мають охоронні державні знаки, як пам’ятки  археології.  Ще 4  кургани  виявлені археологами неподалік вздовж  шляху, але на   територіях інших районів. Один має в народі назву «Раба могила», інший «Рабські ворота»


   Цю тему дослідив подолянин  Павло Мельник й висвітлив  у книзі  «На споконвічних перехрестях». За описаною версією, використовуючи  давні літописи, автор зазначив, що  навздогін половцям з полоном кинулися 5  княжих  дружин.  Кочівники вимушені  були, щоб  відірватися від переслідувачів , «посікти  полон», бо він заважав у битві.  В тих кривавих побоїщах загинуло чимало й  княжого війська, а  їх рештки  теж спочили, ймовірно,  у тих курганах. Ось тому і з’явилися вздовж Чорного шляху 6  рабських курганів- могил.

 Є ще  одна версія появи Рабої могили , яку переповідають й досі  мешканці навколишніх сіл. Ніби  колись археологи розкопали могилу і відкопали там шаблю й   була то  могила  козацького полковника  Рабого. Про часті набіги кочівників свідчать такі назви  навколишніх сіл Татарське Селище,  Куманівка, Гибин. За тривалий період  жодного разу в наших краях не  було проведено археологічних розкопом, щоб підтвердити усі зазначені вище  літописи, перекази й  давні легенди.


Дякуємо доньці краєзнавця Надії Мельник за систематизацію й випуск   книги з  працями батька, гарної , неповторної людини й подарунок музею від родини.

                                      






Директор музею історії міста Козятин Лілія Макаревич

Немає коментарів: