Художник Валерій Герасимчук ювіляр.

 

Художник Валерій Герасимчук ювіляр.

 19 квітня  виповнилося 75 років від дня народження художника, дизайнера Валерія Герасимчука.

З цієї нагоди в музеї історії міста Козятин відкрито виставку його творчих робіт, які в свій час були подаровані музею «Я син твій ,моя Україно».   Ми  вже не вперше представляємо творчість митця. Тривалий час  пан Валерій  на волонтерських засадах  займався з дітьми     в Козятинській  районній  благодійній організації  товариства батьків інвалідів ДОМ (голова правління Тетяна Яковлєва). Завдяки його зусиллям  молоді люди з особливими потребами  оволодівали  навиками роботи з  різноманітними  інструментами під час роботи з деревиною,   технікою обробки штучних та природніх матеріалів, розвивали моторику рухів й  творчі  здібності,    соціалізувалися  в сучасному  суспільстві,  набували   впевненості  в собі, самостійності  і навіть можливості здобувати своїми   руками матеріальні блага. Діти   під керівництвом пана Валерія  зі своїми творчими рукодільними роботами  брали участь у міських та обласних виставках, де завжди займали призові місця.  Вони  натхненно збагачували його  фантазією й надихали на нові творчі проєкти.  Завдяки тісній співпраці  художнику вдалося  створити й   організувати 4 персональні  виставки в  закладах культури міста  .  Також  роботи брали участь у обласних виставках в м. Вінниці.

Вітаємо ювіляра з 75-ти річчям і бажаємо завжди бути в гарному життєвому тонусі, міцного здоров’я, щоб були   на позитиві, як і на своїх роботах . Всього найкращого.

 

Біографія художника, техніка художнього конструювання.

 

       Автор робіт і ювіляр зростав в родині залізничників Надії Іванівни та Василя Антоновича Герасимчуків на Пермщині. Коли сину виповнилося 3 роки,  переїхали у Козятин.  Проживали з родиною дядька Сергія Івановича Герасимчука ,котрий   в майбутньому  став відомим в Україні і  за її межами  художником-карикатуристом журналу «Перець», переможцем і лауреатом двох престижних міжнародних , мистецьких премій «Золоте перо»., який пізніше у Києві познайомив   племінника з редактором журналу, нашим земляком із села  Кордишівки Федором Маківчуком.

     Хлопець зростав без батька.  У 5-річному віці вперше  зобразив  на папері побачений епізод у  козятинському парку , як копирсалася  у багні вантажівка.  Це були перші спроби пера маляти. Хлопчина не лише малював , але й ласував  знайденою у бідній хаті  смачною  дядьковою пресованою, китайською тушою.  Навчався з  7-років у  школі №5, закінчив 9 класів  у   школі № 2.  У 15 років поїхав  підкорювати столицю України Київ. Допомагав дядько  художник Сергій Іванович, який на той час проживав у Києві.  Юнак вступив до училища прикладного мистецтва, а  закінчив художньо-промисловий технікум у 1967 році, по спеціальності технік художнього конструювання . Це     був перший випуск дизайнерів в Україні!

       Військову службу  проходив у Прибалтиці .  За  талант  і  професійне  оформлення  наочної агітації впродовж  2.5 років  5 разів побував у  відпустці. Після армії розпочав творчу діяльність від робочого сцени у Будинку культури до художньо-технічного редактора журналу «Соціалістична культура». Представляв свою творчість на щорічних міжнародних виставках в Уругваї, Аргентині, Польщі, Югославії, Ізраїлі .У 35-річному віці прізвище та твори художника занесені до відомого альманаху «Український політичний плакат».  В Козятині його руками створена каплиця у  бувшій залізничній  лікарні.

 Виростив з дружиною  двох синів Сергія та Радомира. Пишається трьома онуками і невістками. З ними на даний час і проживає у м. Києві.  Залишається ще раз побажати йому здоров’я , миру й Божого захисту ..

 

Підготувала директор музею історії міста Козятин Лілія Макаревич