До КЗ "Музей історії міста Козятин" поступили нові надходження.

Їх принесла наша землячка, в минулому директор районного Будинку культури працівниця цієї галузі, майстриня - писанкарка з величезним досвідом роботи в галузі культури - Тетяна Мар'янчик.

В свій час вона передала до фондів старі альбоми зі світлинами культосвітніх закладів під час діяльності з 1950 по 1970-роки.

Зберігаються в фондосховищі та в музейних експозиціях тумбочка з-під дзеркала ОРСівского побуткомбінату, швейна та друкарська машинки, яйця- писанки, розписані Тетяною і її сином Сергієм.

Цього разу від родини потрапили в музейну скарбницю графин ємністю 0,6л , грушеподібної форми, прозорий з ручним гравіюванням . В ньому бабуся пані Тетяни, уродженка Польщі, мешканка с. Козятин Коробович Олена Михайлівна (1911-2000), подавала на стіл в святкові дні домашню наливку. Зі столового бабусиного посуду в музей також подарована скляна, маленька вазочка, схожа за розмірами на креманку, ребриста з низу, в народі "кльош", яку використовували в сім'ї як цукерницю.

Ці речі досить елегантні зовні, хоча виготовлялися з товстого скла масово в радянський період на склозаводах. Клейма на посуді не має. Бабуся спочатку проживала в с. Титусівка і зростала разом з чотирма сестрами та братом. Працювала на залізниці телефоністкою. Вийшла заміж за українця Храпчука, з яким виростили трьох дітей, одним із них був батько пані Тетяни Олександр.

Дідусь під час німецької окупації, розповідала бабуся Олена, складав разом з підпільниками залізничниками радіоприймач, за прослуховування якого були страчені гестапівцями 30 січня 1942 р. на центральній площі міста Козятин залізничники Іван Сербін та Григорій Кондрацький. Тетяниному дідусю пощастило, він вижив під час фашистської окупації, але після звільнення прийшла повістка на фронт і там загинув. Кожна річ в музеї - це трагічні й щасливі моменти історії міста.

Щиро вдячні Тетяні Мар'янчик за подарунок і цікаву розповідь