КЗ "Музей історії міста Козятин"Козятинської міської ради: Днями до музею надійшла книга.

Днями до КЗ "Музей історії міста Козятин" завітала приємної зовнішності відвідувачка, наша колега з культури Таміла Свириденко. Вона познайомилася з виставкою до 210-ї річниці Тараса Шевченка, переглянула інші музейні експозиції і пообіцяла ще раз завітати, тільки вже з подарунком від родини.

Незабаром пані Таміла    знову прийшла до музею. Вона вийняла із пакету у яскравій палітурці  маститу книгу .Це  I-й том "Творів Тараса Шевченка" , де оповідалося про життя видатного українського художника та поета.  Опубліковано також в ній   "Кобзар" до першого арешту, українською мовою. Видана книга у Києві та Лейпцигу  видавництвом "УКРАЇНСЬКА НАКЛАДНА" 1918 року, періоду становлення української влади.  
Видання складається із 544 сторінок  якісного гатунку  паперу, ілюстроване чорно-білими копіями малюнків самого поета - співця української лихої долі. 
В біографічній частині  тому  можна побачити батьківську  хату   під солом'яною стріхою, вже перебудовану і стару , врослу в землю у с. Моринці ,  де народився поет . Зростав він з півтора року  разом із шістьма  своїми братами та сестрами у селі Кирилівка, куди переїхали батьки .  Та хата  теж  є зображена на одній зі сторінок книги.
 Описано в ній і населення Звенигородцького повіту того періоду, яке складалося з понад 90 % українства. Розмовляли мешканці країв, де проживала родина Шевченко, чистою мовою, яка дала основу теперешній українській  літературній мові, свобідна від російських впливів, замітних на лівобережній Україні і від польських, що стрічаються на західній території.
У будові загород і церков, в одягах, звичаях народних, піснях, переказах, в способі життя зберереглися питьоменності української культури.
Цю чудову з пожовклими від часу сторінками  ілюстровану  книгу  зберіг  у своїй домашній бібліотеці дідусь пані Таміли ,  Антонюк Марк Ілліч . Він  працював  лікарем -отоларингологом в Козятинській районній лікарні з 1951 року.
Чуйно і уважно відносився до хворих, приймав  активну участь у громадцькому житті , був високоосвітченим фахівцем медичних знань .  Користувався заслуженим авторитетом серед хворих і  у колективі  медичних працівників. Мав цікаві захоплення -писав  прозу, вірші, казки. 
Запам'ятався мешканцям міста та району своєю неординарністю  і  тим, що  після закнічення Вінницького Державного Медичного інституту у 1939 році за спеціальністю лікувальна справа,  отримав   Диплом за кваліфікацією лікаря   під реєстраційним № 1, який  був виписаний українською та російською мовами.

Копію диплому онука  відомого дідуся Таміла дозволила зісканувати для  допоміжного фонду  музею.
Надзвичайно цікаві подарунки.
Щиро вдячні родині за щедрість.