КЗ "Музей історії міста Козятин"Козятинської міської ради: 135 років від дня народження Остапа Вишні.

За його гумористичними творами знімали кінофільми.

До 135-річчя з дня народження українського сатирика та гумориста Остапа Вишні (13.11.1889- 28. 09. 1966).

У 1973 році вийшла в прокат на екрани з українським дубляжем комедія режисера – земляка , уродженця Козятина Віктора Іванова «Ні пуху, ні пера!». Лауреат Державної премії ім. Олександра Довженка, заслужений працівник культури , член Національних спілок письменників та кінематографістів України , автор комедії Михайла Старицького «За двома зайцями», ввійшов в історію кінематографу екранізацією творів класиків української літератури.

Комедія поставлена на основі сатиричних творів видатного письменника гумориста із списку «розстріляного відродження» Остапа Вишні, нажаль, була жорстко розкритикована кінематографічною колегією і державними чинами в порівнянні з шедевром «За двома зайцями».

Поруч з батьком над картиною працював оператором - постановником його син Михайло, який не одноразово бував в нашому місті залізничників і музеї. Передав до фондів афішу до фільму й буклет, чимало фотографій, в тому числі і зроблених під час зйомок даної комедії «Ні пуха, ні пера» на основі гумористичних оповідань «Мисливські усмішки» Остапа Вишні..

Зйомки комедії. Другий ліворуч наш земляк, гуморист, багаторічний редактор журналу "Перець" Юрій Маківчук . уродженець с. Кордишівка.

На фото актори Микола Гинько, М. Кондратюк, М. Свєтін, Аркад'єв, брат Остапа Вишні Губенко.

Справжнє прізвище та ім’я письменника - гумориста Павло Губенко. Остапом став, бо в захопленні від повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба», а Вишнею, бо з задоволенням ласував ними . Уродженець невеликого хутору біля містечка Грунь на Сумщині , виріс в багатодітній родині, де виховувалось 17 дітей . Перший псевдонім взяв собі Павло Грунський на честь містечка, де народився. Мріяв бути учителем, але отримав спочатку медичну освіту і працював з 1907 р. фельдшером. У 1917 р. вступив на історико- філологічний факультет. У 1918 р. мобілізували як фельдшера до війська УНР. Був призначений керівником медико-санітарного управління Міністерства залізниць УНР. Потрапив у полон, незабаром звільнили , а у 1924 р. одружився на акторці.

В 1930-х роках, коли повселюдно писали доноси один на одного, не оминула ця біда і Остапа Вишню. Його звинуватили, як літератора контрреволюціонера і фашиста, який на їх думку, за допомогою друкованого слова в літературу “протаскував свої націоналістичні куркульські ідейки і погляди”…

У 1933 р. його звинуватили у причетності до замаху на 2-го Секретаря ЦК КП (б) Павла Постишева. Засудили до 10 років в Ухтимсько- Печорський табір, а у 1937 р. постановили трійкою розстріляти. Дивом залишився живим. Звільнений у 1943 р. на прохання генерала Олександра Довженка. Під нагядом дозволили займатися літературною діяльністю. Довірили редагування журналу «Перець». Реабілітований лише у 1955 р., а 28 вересня 1965р. письменника-гумориста не стало.