І знову поповнення фондів КЗ «Музей історії міста Козятин»!

 

І знову поповнення фондів КЗ «Музей історії міста Козятин»!

Небайдужі мешканки  міста  та України подарували   цікаву річ жіночого гардеробу.

  В мережі інтернет наша  постійна музейна активістка  по формуванню  фонду волонтерка, психологиня Тетяна Яковлєва  натрапила  на одному із сайтів по продажу старовини  на рідкісне сьогодні  взуття, яке було модним у 1940-1950-ті роки  середини 20 століття. Надіслала нам  фото  жіночих ботів з підошвою вилитою спеціально під  туфлі або модні на той період напівчобітки   «руминки» з підборами на   металевій застібці - блискавці в чудовому стані і запитала, чи зацікавлені ми таке мати в музеї.  Річ рідкісна, тому згодилися.. Звернувшись  до продавчині Никитенко Світлани із міста Дніпра,  пані Тетяна пояснила , що хоче придбати річ для  міського музею, і чи  достатньо в гарному стані вони. Дивовижно, але  наша благодійниця пані Світлана  вирішила їх  для музею   просто подарувати з безкоштовною пересилкою.  Скажу відверто, мені  ще не траплявся продавець в інтернеті з  продажу антикварних речей та предметів вжитку , який  би, почувши , що це для музею,   хотів би   їх  просто подарувати. Скидки  невеличкі робили , бо  якщо це край потрібні для музею речі , то доводилось їх купувати за свою зарплатню. А тут  продавчиня навіть переймалася, чи підійде для фондів такий зовнішній вигляд цього рідкісного  взуття й  переслала в електронному вигляді фото жінки, яка їх носила.

 Скажемо  вам, що в  музеї це не перша пара  ботів. В   свій час до фондів подарував схоже взуття   місцевий мешканець  ,  ветеран  праці на залізничному  транспорті  Віталій Челомєй.    Подаровані  мешканцем міста Козятин боти можуть бути виготовлені на Козятинській фабриці гумового взуття, яка діяла  в довоєнний і повоєнний період  в Козятині. Розміщалася в сучасному приміщенні швейної фабрики  і функціонувала  до 1963 року. На даний час музей хотів би мати в своїх фондах  так звані шкіряні  напівчобітки  «руминки» , які були в моді, як і боти,  серед мешканок міст  та селищ в середині 20 ст. Можливо, у когось вони зберігаються на горищах, то поділіться з міським музеєм.

Щиро вдячні Світлані  Никитенко із міста Дніпро і нашій землячці Тетяні Яковлєвій  за  чуйність і  розуміння , високу громадянську позицію по відношенню до  збереження нашої минувшини  і  відтворення  її в експозиційних залах нашого музею.

Існує  поширена серед людей  мудра  цитата : «Хто не шанує свого минулого, той не матиме  майбутнього» або  «Хто не шанує славу своїх предків, той сам   її не  матиме ». ЇЇ  приписують з  видозміненнями багатьом видатним постатям зі світовим ім’ям, зокрема,   філософам - французу Вольтеру , афінському  греку  Платону,   американцю Джоржу Сантан’яну. українському поету Максиму Рильському..  Тож  шануймося..

Диреткор КЗ «Музей історії міста Козятин»   Лілія Макаревич