12 жовтня 2024 року минає 2-га річниця пам'яті захисника з Козятинщини - Пилипчука Сергія Миколайовича
Пилипчук Сергій Миколайович
(31.03.1977 - 12.10.2022)
Солдат в/ч А 0989 ЗСУ. Сергій народився в місті Козятин 31 березня 1977 року, де і проживали з родиною. З раннього дитинства Сергій часто гостював у свого любимого дідуся в селі Пляхова. Навчався в Козятинській школі № 9, після її закінчення вступив до Козятинського вищого міжрегіонального професійного училища залізничного транспорту, де набув кваліфікацію провідник пасажирських вагонів. Потім строкова служба в армії. Після демобілізації влаштувався на роботу водієм в Козятинській ветлікарні і працював там до цього часу.
Сергій був доброю, чуйною і порядною людиною, ніколи, нікому не відмовляв у допомозі, завжди йшов на зустріч людям. В його житті зустрілась гарна, чуйна людина, односельчанка Юлія, з якою Сергій одружився. Разом народили та виховали довгоочікувану донечку Алінку. Гарно жили, мріяли про чудове майбутнє, тільки проклята війна внесла в їхнє життя свої корективи.
Сергій був призваний зарахований до лав ЗСУ в/ч А 0989, а 12 жовтня 2022 року, захищаючи Україну від російських загарбників, у районі Первомайське, Донецької області, при виконанні бойового завдання, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність загинув. Наш відважний захисник України, наш Сергій Пилипчук.
Всі, хто знає Сергія, запам’ятають його як світлу і надзвичайно добру, щиру людину, гарного господаря. Сергій був вдячним сином для матері Галини. Він був у неї єдиним сином, а в родини був надійною опорою, для доньки Аліни був у всьому прикладом та лагідним батьком, для дружини Юлії — гарним чоловіком.
Слава Герою! Вічна пам'ять!
Сергій народився в місті Козятин 31 березня 1977 року, де і проживали з родиною. З раннього дитинства Сергій часто гостював у свого любимого дідуся в селі Пляхова. Навчався в Козятинській школі № 9, після її закінчення вступив до Козятинського вищого міжрегіонального професійного училища залізничного транспорту, де набув кваліфікацію провідник пасажирських вагонів. Потім строкова служба в армії. Після демобілізації влаштувався на роботу водієм в Козятинській ветлікарні і працював там до цього часу.
Сергій був доброю, чуйною і порядною людиною, ніколи, нікому не відмовляв у допомозі, завжди йшов на зустріч людям. В його житті зустрілась гарна, чуйна людина, односельчанка Юлія, з якою Сергій одружився. Разом народили та виховали довгоочікувану донечку Алінку. Гарно жили, мріяли про чудове майбутнє, тільки проклята війна внесла в їхнє життя свої корективи.
Сергій був призваний зарахований до лав ЗСУ в/ч А 0989, а 12 жовтня 2022 року, захищаючи Україну від російських загарбників, у районі Первомайське, Донецької області, при виконанні бойового завдання, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність загинув. Наш відважний захисник України, наш Сергій Пилипчук.
Всі, хто знає Сергія, запам’ятають його як світлу і надзвичайно добру, щиру людину, гарного господаря. Сергій був вдячним сином для матері Галини. Він був у неї єдиним сином, а в родини був надійною опорою, для доньки Аліни був у всьому прикладом та лагідним батьком, для дружини Юлії — гарним чоловіком.
Слава Герою! Вічна пам'ять!
Немає коментарів:
Дописати коментар