1-го вересня 2024 року минула 10-та річниця пам'яті захисника з Козятинщини - Наумова Вадима Олександровича 

   Наумов Вадим Олександрович
    (18.08.1992 - 01.09.2014)

Солдат, снайпер 3-го батальйону оперативного призначення Національної гвардії України.

Нагороджений: Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно). Нагрудним знаком «За заслуги перед Козятинщиною» (посмертно).  Відзнакою Козятинської міської ради «За героїзм та патріотизм» (посмертно). Медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно). Нагрудним знаком НГУ «За доблесну службу» (посмертно). У 2017 році присвоєно звання «Почесний громадянин м. Козятин» (посмертно). 

        Народився майбутній захисник цілісності України 18 липня 1992 року в місті залізничників Козятині. Коли Вадиму виповнилося три роки батьки переїхали на Батьківщину батька у місто Воскресенськ Московської області. До 12 років виховувався російській родині, але змалку любив повторювати: "Я козак". Повернувшись в рідне мамине подільське місто залізничників, легко опанував українську мову. Закінчив СШ №2, вступив до Бердичівського коледжу промисловості, економіки та права, де освоїв спеціальність економіста. Вищу освіту одержав на заочному відділенні Вінницького торговельно–економічного інституту. Захоплювався музикою, грав на гітарі в козятинській рок-групі "Aros". Мама, Інна Сергіївна - педагог, виховала сина справжнім чоловіком: відповідальним, відвертим, сміливим відчайдухою, фізично загартованим, чесною людиною, патріотом своєї рідної держави. З дитинства захоплювався військовою справою, вивчав стрілецьку зброю, військову техніку.

За власним бажанням у квітні 2013 року пішов юнак на строкову службу до внутрішніх військ МВС. Проходив її у спецпідрозділі «Барс» військової частини 3027, що дислокувалася в с. Нові Петрівці на Київщині.

Взимку 2013-2014 років брав участь в охороні громадського порядку в Києві під час Революції Гідності. Під час подій на Майдані у Києві був травмований мітингувальниками. У березні, вже як військовослужбовець Національної гвардії України, ніс службу з охорони резиденції експрезидента Януковича "Межигір'я". Його спецпідрозділ було трансформовано у 1-у оперативну бригаду Нацгвардії. Коли розпочалися військові дії на Сході України, Вадим написав рапорт про бажання продовжити службу у зоні АТО, де брав участь з червня по липень 2014 року у якості снайпера 3-го батальйону оперативного призначення Нацгвардії на одному з блокпостів під Слов'янськом.

Після повернення до частини та проходження навчальних зборів, Вадим вдруге подав рапорт із проханням направити його в район бойових дій. 26 серпня 2014 року прибув на місце призначення, а 28 серпня відбулися запеклі бої під Іловайськом.

Загинув 1 вересня під селом Василівка Старобешівського району Донецької області. Тоді на позицію нацгвардійців підступно, під білими прапорами на вантажівках з написом «Діти» напали бойовики. Розпочався запеклий бій. В наслідок цієї кривавої бойні серед нацгвардійців виявилося 9 поранених бійців, серед котрих і був наш земляк з Козятина. Він повідомив своєму командиру по рації, що тяжко поранений і чекає медиків. Коли прийшло підкріплення, то Вадима не знайшли. Його пошуки тривали ще три доби, але в районі бойового зіткнення слідів знаходження пораненого військовослужбовця так і не було виявлено.

Рідні шукали зниклого без вісти у тому бою сина ще тривалий час. Лише через 3 місяці тіло було знайдено в одному із моргів Донецька зусиллями пошукової групи Національного військово-історичного музею України- ВГО «Союз- Народна Пам’ять». Останки нашого земляка сепаратисти погодились віддати рідним лише в обмін на свого. Смерть наступила в наслідок кровотечі від наскрізного поранення в стегно.

Ховали патріота рідної землі 23 грудня на цвинтарі села Козятина. В останню путь героя в цей день прийшло провести з почестями, крім рідних, багато земляків, друзів, побратимів, керівництва обласної, районної та міської влади.

Указом Президента України №176/ 2015 від 23 березня 2015 року "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України" загиблого Вадима Наумова нагороджено орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

29 січня 2015 року, у День пам'яті Героїв Крут, у філіалі Національного військово-історичного музею Збройних Сил України на Чернігівщині відкрито виставку - реквієм на основі фотоархіву воїна - строковика НГУ Вадима Наумова.

Рішенням сесії Козятинської міської ради від 25 березня 2016 року Вадима Наумова нагороджено Почесною відзнакою "За героїзм та патріотизм" та нагрудним знаком Козятинської районної ради "За заслуги перед Козятинщиною"(посмертно).

1 вересня 2015 року було урочисто відкрито меморіальну дошку в пам'ять про загиблого Вадима Наумова на приміщенні школи № 2, де навчався загиблий Герой.

А 9 липня 2016 року за підтримки і присутності народного депутата України Петра Васильовича Юрчишина відкрито пам'ятний знак Вадиму Наумову на перехресті вулиць (Червоноармійської) Незалежності та провулку (Колгоспного) Вадима Наумова. 2 червня 2017 року загиблому присвоєно звання "Почесний громадянин міста Козятина".

1 вересня 2015 року було урочисто відкрито меморіальну дошку в пам'ять про загиблого Вадима Наумова на приміщенні школи № 2 , де навчався загиблий Герой.

Слава Герою! Вічна пам'ять!