4 липня 2024 року минає річниця пам'яті захисника з Козятинщини - Шкабури Дмитра Олександровича
Шкабура Дмитро Олександрович
(04.10.1992 - 04.07.2023)
Матрос. Заступник командира роти бойової машини, навідник – оператор 3–го відділення морської піхоти 1–го взводу морської піхоти 2–ї роти морської піхоти в\ч А 4635. Присвоєно звання " Почесний громадянин міста Козятин" (2024)(посмертно).
Народився Дмитро 4 жовтня 1992 р. в с. Сестринівка. Там навчався в школі. Закінчив залізничний технікум після чого вступив в Харківський державний університет залізничного транспорту. Довгий час працював на залізниці. Зовсім нещодавно купив з дружиною будинок , в якому зробив ремонт своїми руками. Мріяв прожити в ньому довге та щасливе життя, та так хотів працювати на власній землі.
Коли принесли повістку, він ні хвилини не вагаючись, сказавши « Хто, як не я?» , 11 січня 2023 року пішов у військкомат. Пройшов навчання у Великобританії.
Матрос, заступник командира роти бойової машини – навідник – оператор 3 – го відділення морської піхоти 1 – го взводу морської піхоти 2 – ї роти морської піхоти в/ч А 4635 під час бойового зіткнення з силами противника в районі населеного пункту Золота Нива, Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 4 – го липня 2023 року - загинув.
У Дмитра залишився Синочок – Денис, дружина, батьки, яких він дуже поважав та любив.
Відповідальний, добросовісний , спокійний та завжди врівноважений – таким запам’ятають Дмитра рідні, близькі, знайомі, таким Герой і залишався під час оборони України від ворога.
Слава Герою! Вічна пам'ять!
Шкабура Дмитро Олександрович
(04.10.1992 - 04.07.2023)
Матрос. Заступник командира роти бойової машини, навідник – оператор 3–го відділення морської піхоти 1–го взводу морської піхоти 2–ї роти морської піхоти в\ч А 4635.
Народився Дмитро 4 жовтня 1992 р. в с. Сестринівка. Там навчався в школі. Закінчив залізничний технікум після чого вступив в Харківський державний університет залізничного транспорту. Довгий час працював на залізниці. Зовсім нещодавно купив з дружиною будинок , в якому зробив ремонт своїми руками. Мріяв прожити в ньому довге та щасливе життя, та так хотів працювати на власній землі.
Коли принесли повістку, він ні хвилини не вагаючись, сказавши « Хто, як не я?» , 11 січня 2023 року пішов у військкомат. Пройшов навчання у Великобританії.
Матрос, заступник командира роти бойової машини – навідник – оператор 3 – го відділення морської піхоти 1 – го взводу морської піхоти 2 – ї роти морської піхоти в/ч А 4635 під час бойового зіткнення з силами противника в районі населеного пункту Золота Нива, Донецької області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу 4 – го липня 2023 року - загинув.
У Дмитра залишився Синочок – Денис, дружина, батьки, яких він дуже поважав та любив.
Відповідальний, добросовісний , спокійний та завжди врівноважений – таким запам’ятають Дмитра рідні, близькі, знайомі, таким Герой і залишався під час оборони України від ворога.
Слава Герою! Вічна пам'ять!
Немає коментарів:
Дописати коментар