38 річниця найбільшої аварії на Чорнобильській АЕС, за всю історію енергетики.

38 років тому, 26 квітня, на Чорнобильській АЕС вибухнув реактор четвертого енергоблоку.

Чорно́бильська катастро́фа  — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (тоді УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року.

Руйнування мало вибухову природу, реактор було частково зруйновано і в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбулося вивергання потужністю 300 Хіросім. На думку багатьох, ця виняткова подія та офіційна реакція на неї, що була виявлена Москвою, стали однією з причин розпаду СРСР.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. Початкове реагування на надзвичайну ситуацію разом із подальшою дезактивацією навколишнього середовища, залучило понад 500 000 осіб і коштувало 18 мільярдів радянських карбованців — приблизно 68 мільярдів доларів США 2019 року (за курсом колишнього Держбанку СРСР), або приблизно 12 мільярдів доларів (за курсом Форекс), з поправкою на інфляцію.

Захисний бетонний саркофаг Чорнобильської АЕС було споруджено до грудня 1986 року. Він зменшив поширення радіоактивного забруднення від уламків і захистив їх від атмосферних впливів. Укриття також забезпечувало радіологічний захист для робітників непошкоджених реакторів на майданчику, які були перезапущені і приєднані до об'єднаної енергетичної системи України, наприкінці 1986 і 1987 років. Однак ця захисна споруда мала прослужити лише 30 років і вимагала значного посилення на початку 2000-х років. 2017 року, «Укриття» суттєво доповнили новою безпечною оболонкою Чорнобильської АЕС, яка була зведена навколо першого саркофагу. Цей більший непроникний корпус призначений для видалення як задавнілого саркофага, так і уламків реактора, утримуючи всередині радіоактивні матеріали. Очищення передбачається завершити до 2065 року.

Навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження.

Серед ліквідаторів, яких відправили у зону відчуження, були і козятинські правоохоронці.

Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Були серед них і козятинчани.

Віктор Щаблевський був одним із ліквідаторів, які працювали в зоні відчуження. У роки, коли вибухнув четвертий реактор, він працював державтоінспектором.

— Послали мене туди виконувати обов’язки начальника Чорнобильської ДАІ, — згадує Віктор Щаблевський. — Із 4 серпня 1987 року по 1 січня 1988. Відправили нас додому чому? Тому що набрали більше дози радіації. Приїхала, пам’ятаю, московська комісія. Перевірила і нас за одну ніч всіх до єдиного звідти з райвідділу відправили.

У зоні відчуження наш співрозмовник разом із колегами займався безпосередньою роботою державтоінспектора — перевіряв транспорт, оформляв автодорожні пригоди.

— У кожному населеному пункті були блок-пости, — продовжує ліквідатор. — А в основному це пости в Дитятках, Лільові, Рудня-Вересні. І оці всі пости об’їжджаєш. І в зоні відчуження, безпосередньо в Прип’яті працювали. Роботи було! Коли, бувало, за добу оформляєш 12–13 ДТП. Рахувалося нас у відділенні 12 осіб, а працювало всього два. А ті всі по госпіталях. Люди захворіли. От уявіть — день і ніч треба їздити.

На той момент, коли ми спілкувалися із паном Віктором, із ліквідататорів Чорнобильської катастрофи, які працювали в Козятинських правоохоронних органах, в живих лишалося всього 12.  У людей, які працювали в зоні відчуження, серйозно підкосило здоров’я.

— Держава там забезпечує наче по трошки, але в основному виходить пенсія, — розповідає Щаблевський. — Якщо працюєш, зарплата. І так — в аптеку, з аптеки — в лікарню. Отакий період. Що мене завжди вражає, то це те, що до сьогоднішнього дня, куди б не звернувся, наприклад, є такі питання, що треба десь звернутися за роз’ясненням або нагадати про Чорнобиль, і така суха відповідь — «а я тебе туди не посилала», або «я тебе туди не посилав». То це, виходить, що я сам захтів, поїхав?! Ми були люди армійські — наказ є наказ. Перші дні поїхали хлопці і так по черзі їздили до 90-го року.

У 2019 році кожного з Козятинчан, ветеранів-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС нагородили грамотою міської ради:

-                 Швець Віктор Андрійович;

-                 Щаблевський Віктор Петрович;

-                 Грошовенко Олександр Ілліч;

-                 Демчико Степан Іванович;

-                 Панчук Зінаїда Василівна;

-                 Бондарчук Клавдія Анатоліївна.