КЗ "Музей історії міста Козятин"Козятинської міської ради: До 85-их роковин Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.

До 85-их роковин Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.

Працівники Музею історії міста Козятин підготували нову експозицію « Сповідь земляків про жахи 1932-1933 рр.». У фойє закладу розміщено 11 світлин очевидців з епізодами найжахливіших спогадів того періоду в житті українців і наших краян , як в місті залізничників, так і в селах району. Представлено архівний документ про випадки канібалізму серед людей, котрі від голоду втрачали здоровий глузд , ощадна книжка мешканки Козятина Михайлик Лариси- дружини машиніста , яка свідчить про те , що люди вимушені у 1933 р. знімати у банку всі кошти, котрі накопичували на чорний день у голод. На одній із світлин козятинського фотографа Д. Шварцмана учні ЗОШ № 2 , котрі прийшли зі своїми вчителями на екскурсію, побачили робітників городньої бригади колгоспу 1-го Серпня с. Козятина 1933 року. Усі вони виглядали пристойно, дуже виснажених серед них не помітно. А це тому , як свідчить бувша мешканка нашого міста Сварник Регіна Войцехівна, 1918 року народження, що в колгоспі давали юшку і її мама – бригадир ланки дозволяла, щоб не бачив об’їждчик, виносити овочі за пазухою з поля додому. Її батько був машиніст, і як більшість службовців , отримував пайок. ВОНИ СВІДЧАТЬ:

Шеремет В. І.

Мончинська Г.Я.

Мончинський Е. С.

Щербініна В. І.

Машевська А. Й. була заарештована та засуджена до позбавлення волі по так званому в народі закону "За 5 колосків" та донька Машевська І. В.

Корніюк Г. Г.

Гуменюк Н. С.

Грінбейн С. Х.

Потін Г. С.

Ще одна свідок голодомору
по с. Верболози Брухаль Людмила Іванівна,1948 р. н.
у котрої померли дід- Корніюк Іван,
бабуся Корніюк Ксенія і сестра мами Надія Іванівна Корніюк.
Їх не занесено до
списку померлих у мартиролог краю "Лихоліття голодомору".
Отож, на даний час встановлено імена 5114 чоловік.

Будкевич- Морозюк В. Й.

Сварник Р. В.

Жахи чинилися у селах і на нашому вокзалі, де гинули масово люди, особливо , безпритульні діти. Загалом за приблизними підрахунками дослідників , істориків та краєзнавців в наших краях померло близько 11 тис. громадян. У мартирологу «Лихоліття голодомору» хроніка Козятинського району, який побачив світ загальними зусиллями адміністрацій краю, міста , краєзнавців, службовців, педагогів, бібліотекарів у 2009 р. , встановлено прізвища за спогадами старожилів лише 5111 чоловік. Також діти побачили старовинні жорна, подаровані родиною Мамчур , коли їх виявляли на господарстві комнезамівці- активісти, збирачі зерна по хатах селян, розбивали ломами . Представлена тут і дерев’яна ступа для товчіння куті , що поширена була в ті часи і знайдена на горищі одного із будинків нашого міста. Місцевий художник Валерій Герасимчук подарував до музейних фондів свій творчий погляд на дану історичну подію в образі картини «Голодомор 1933 р.», а фотограф Іван Тищенко надав світлину з зображеним пам’ятним Хрестом жертв голодомору Козятина та краю біля Храму Почаївської Ікони Божої Матері, встановленим зі слів Благочинного протоієрея отця Анатолія з ініціативи прихожан церкви у 2001 р. . Виставку відвідало близько 75 чоловік. Концепцією до даної експозиції є одна із трагічних сторінок в історії нашого народу, яка не повинна ніколи повторитися.