СЬОГОДНІ ЧЕТВЕРТА РІЧНИЦЯ  ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ ЗЕМЛЯКОМ  ШЕВЧУКОМ ОЛЕКСАНДРОМ МИКОЛАЙОВИЧЕМ 

                                      ПАМ'ЯТАЄМО...

Шевчук Олександр Миколайович

(14.06.1979-16.04.2022)

Старший сержант, 95-ї бригади 13-го батальйону РПВ, навідник. Почесний громадянин міста Козятин (2024)(посмертно).

  Шевчук Олександр Миколайович народився 14 червня 1979 року в сім’ї Миколи Васильовича та Ольги Олександрівни Шевчуків у селі Дубові Махаринці. Дитинство та юнацькі роки пройшли у рідному селі. 

  По закінченню навчання у місцевій школі, вступив до Козятинського міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту, де здобув професійну освіту за спеціальністю “помічник машиніста”. З 1998 по 2000 рік проходив строкову службу у місті Житомир. Згодом, одружився, виховував трьох дітей. Останнім часом проживав у м.Києві, займаючись ремонтними роботами. Був мобілізований у перші дні повномасштабного вторгнення.

Олександр Шевчук - старший сержант 95 бригади ракетно-розвідувального підрозділу, навідник гранатометного відділення військової частини А1910 Збройних Сил України.

«Вірний військовій присязі… Мужній… Сміливий… Витривалий… І турботливий…» — так характеризували друзі та командування Олександра.

Загинув у ході російсько-української війни 16 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Курульки Харківської області. Вважався безвісти зниклим. Через рік у квітні 2023 повернувся додому “на щиті”...

Відкрито 28 серпня 2024 року у с. Дубові Махариинці  меморіальну  дошку на фасаді школи, де навчався воїн-земляк

 Слава Герою! Вічна пам'ять!