14 жовтня 2024 року минає річниця пам'яті захисника з Козятинщини - Болдіна Ігора Леонідовича
Болдін Ігор Леонідович
(11.12. 1989 - 14.10.2023)
Солдат, стрілець – помічник гранатометника 3–го десантно–штурмового відділення, 3-го десантно–штурмового взводу, 6–ї десантно–штурмової роти, 2–го десантно–штурмового батальйону в\ч А 0284.
Воїн народився 11 грудня 1989 року в с. Дубові Махаринці , там закінчив школу, далі вступив в залізничне училище працював на станції Козятин – 1. Вважав благословенною працю на землі. Все, чим займався, робив з любов’ю та відданістю. У нього все мало бути на відмінно. Був дуже вмілим майстром по дереву. Друзі, у яких уже були діти, запрошували його стати хрещеним батьком своїх дітей. Які б не виникали складнощі та проблеми, він все вирішував сам.
25 серпня 2023 року , був призваний на військову службу. Коли отримав поранення - нічого не сказав мамі. Щоб не хвилювалась. А 14 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області, отримавши поранення не сумісне з життям – загинув.
У Ігора залишились мама, сестра , племінник та брат – військовий медик.
Добрий та щирий . Працелюбний та відповідальний, завжди готовий прийти на допомогу – таким його знали й назавжди запам’ятали близькі, рідні та друзі.
Спокійний і комунікабельний, активний, любив рибалку та тварин, сповідував здоровий спосіб життя та а понад усе він любив землю, на якій виріс.
Слава Герою! Вічна пам'ять!
Болдін Ігор Леонідович
(11.12. 1989 - 14.10.2023)
Солдат, стрілець – помічник гранатометника 3–го десантно–штурмового відділення, 3-го десантно–штурмового взводу, 6–ї десантно–штурмової роти, 2–го десантно–штурмового батальйону в\ч А 0284.
Воїн народився 11 грудня 1989 року в с. Дубові Махаринці , там закінчив школу, далі вступив в залізничне училище працював на станції Козятин – 1. Вважав благословенною працю на землі. Все, чим займався, робив з любов’ю та відданістю. У нього все мало бути на відмінно. Був дуже вмілим майстром по дереву. Друзі, у яких уже були діти, запрошували його стати хрещеним батьком своїх дітей. Які б не виникали складнощі та проблеми, він все вирішував сам.
25 серпня 2023 року , був призваний на військову службу. Коли отримав поранення - нічого не сказав мамі. Щоб не хвилювалась. А 14 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області, отримавши поранення не сумісне з життям – загинув.
У Ігора залишились мама, сестра , племінник та брат – військовий медик.
Добрий та щирий . Працелюбний та відповідальний, завжди готовий прийти на допомогу – таким його знали й назавжди запам’ятали близькі, рідні та друзі.
Спокійний і комунікабельний, активний, любив рибалку та тварин, сповідував здоровий спосіб життя та а понад усе він любив землю, на якій виріс.
Слава Герою! Вічна пам'ять!
Немає коментарів:
Дописати коментар