15 жовтня 2024 року минула 2-га річниця пам'яті захисника з Козятинщини - Москаля Артема Олександровича
Москаль Артем Олександрович
(17.10.200 - 15.10.2022)
Солдат, стрілець 1-го відділення 2-го патрульного взводу 1-ої патрульної роти патрульного батальйону в/ч 3035.
Нагороджений Орденом "За мужність ІІІ степеня" (посмертно). Присвоєно звання " Почесний громадянин міста Козятин" (2024)(посмертно).
Артем Москаль народився і виріс в Іванківцях. Захищав молодших і був дуже щедрим, спритним і спортивним.
На річці починав купатися, як тільки зійде лід. Не було для нього такого дерева, на яке б він не виліз. Служити пішов у Національну гвардію. На свій день народження Артем мав поїхати додому, але в ніч з 14 на 15 жовтня загинув у бою.
За хоробрість і патріотизм командування військової частини, де служив Артем, нагородило його 10-денною відпусткою додому. Такий подарунок він мав отримати 15 числа, щоб 17 жовтня свій день народження відзначити в родинному колі. Він мав приїхати разом зі своєю коханою дівчиною із Слов’янська. Бабусі Людмилі телефоном він розповідав, що планує з нею одружитися.
В ніч з 14 на 15 жовтня 2022 року вірний військовій присязі, стрілець 1 відділення 2 патрульного взводу 1 патрульної роти патрульного батальйону військової частини 3035, захищаючи Батьківщину в бою, поблизу села Терни Донецької області отримав поранення, несумісне з життям. Зустріла свого Героя громада села 18 жовтня о 10-й вечора живим коридором з квітами, свічками і ліхтариками — від лісництва до будинку загиблого воїна, що на вулиці Набережній. Сусіди Артема називають його своїм і гірко плачуть.
Слава Герою! Вічна пам'ять!
Москаль Артем Олександрович
(17.10.200 - 15.10.2022)
Солдат, стрілець 1-го відділення 2-го патрульного взводу 1-ої патрульної роти патрульного батальйону в/ч 3035.
Нагороджений Орденом "За мужність ІІІ степеня" (посмертно).
Артем Москаль народився і виріс в Іванківцях. Захищав молодших і був дуже щедрим, спритним і спортивним.
На річці починав купатися, як тільки зійде лід. Не було для нього такого дерева, на яке б він не виліз. Служити пішов у Національну гвардію. На свій день народження Артем мав поїхати додому, але в ніч з 14 на 15 жовтня загинув у бою.
За хоробрість і патріотизм командування військової частини, де служив Артем, нагородило його 10-денною відпусткою додому. Такий подарунок він мав отримати 15 числа, щоб 17 жовтня свій день народження відзначити в родинному колі. Він мав приїхати разом зі своєю коханою дівчиною із Слов’янська. Бабусі Людмилі телефоном він розповідав, що планує з нею одружитися.
В ніч з 14 на 15 жовтня 2022 року вірний військовій присязі, стрілець 1 відділення 2 патрульного взводу 1 патрульної роти патрульного батальйону військової частини 3035, захищаючи Батьківщину в бою, поблизу села Терни Донецької області отримав поранення, несумісне з життям. Зустріла свого Героя громада села 18 жовтня о 10-й вечора живим коридором з квітами, свічками і ліхтариками — від лісництва до будинку загиблого воїна, що на вулиці Набережній. Сусіди Артема називають його своїм і гірко плачуть.
Слава Герою! Вічна пам'ять!
Немає коментарів:
Дописати коментар