26 вересня 2024 року минає друга річниця пам'яті захисника з Козятинщини - Попова Валерія Юрьяновича 

Попов Валерій Юрьянович

(17.09.1970-26.09.2022)

Сержант, оператор 2-го протитанкового відділення, протитанкового взводу, роти вогневої підтримки в\ч А 7339. Присвоєно звання "Почесний громадянин міста Козятин" (2024)(посмертно).

Провідник Київської вагонної дільниці Валерій Юрьянович Попов з 1991 року працював на залізниці. У ВЧ-1, працює також провідником і його дружина Катерина. Був завжди усміхнений, бадьорим чоловіком, який з кожним роком зберігав молодість і радість життя. Цінив свою родину, був  завжди компетентним зі всіх питань,  активно долав життєві труднощі і проблеми . Дотепний  жартун, турботливий і уважний голова щасливої й чудової родини, найкращий батько.  На початку вторгнення він став до лав територіальної оборони рідного Козятина, а вже з 18 липня відправився боронити рідну Україну на передову.

Загинув наш Герой 26 вересня на першій лінії фронту в районі Бахмута.  Друзі , колеги поділяють почуття скорботи рідних і  близьких  Валерія. Добрий і світлий спомин про нього назавжди лишиться у пам’яті тих, хто його знав і шанував.

Висловлюють  співчуття рідним і близьким колеги по роботі , зокрема, голова об’єднаної профорганізації філії «Пасажирська компанія» Вадим Кукса.

Глибока шана і вічна пам'ять нашому полеглому колезі, Герою, Захиснику України. Не дібрати слів, аби висловити співчуття родині, яка втратила найближчу людину. Сил рідним і близьким перенести цей біль, що гірким тягарем ліг на серце.

Ми завжди будемо вдячні Валерію за те, що він ціною власного життя захищав Україну та усіх нас. Валерій залишиться в нашій пам'яті як сміливий воїн, відважний боєць та справжній патріот.  

Слава Герою! Вічна пам'ять!