7 серпня 2024 року минає 2-га річниця пам'яті захисника з Козятинщини - Слободянюка Олега Львовича
Слободяник Олег Львович
(16.04.1975 - 7.08.2022)
Солдат 3 – го мотопіхотного відділення, 3 – го мотопіхотного взводу, 3–ї мотопіхотної роти, військової частини А 2962 .
Олег народився 16 квітня 1975 року. Навчався в школі №6 в селищі Залізничне. Працював столяром у районній лікарні. Звільнившись з роботи написав заяву про зарахування до лав Збройних Сил України. З 16 квітня 2022 року пішов добровольцем захищати нас з вами. 3 – го серпня був зарахований солдатом в 3–є мотопіхотне відділення, 3 – й мотопіхотний взвод, 3 – ю мотопіхотну роту, військової частини А 2962 .7 – го серпня 2022 року вірний присязі, поблизу села Піски, Донецької області під час виконання бойового завдання - загинув. У Олега залишилась дружина. Без батькового щирого слова та люблячих обіймів залишився десятирічний син Вадимир.
Поховали Олега на Алеї Слави, на міському кладовищі.
Слава Герою! Вічна пам'ять!
Слободяник Олег Львович
(16.04.1975 - 7.08.2022)
Солдат 3 – го мотопіхотного відділення, 3 – го мотопіхотного взводу, 3–ї мотопіхотної роти, військової частини А 2962 .
Олег народився 16 квітня 1975 року. Навчався в школі №6 в селищі Залізничне. Працював столяром у районній лікарні. Звільнившись з роботи написав заяву про зарахування до лав Збройних Сил України. З 16 квітня 2022 року пішов добровольцем захищати нас з вами. 3 – го серпня був зарахований солдатом в 3–є мотопіхотне відділення, 3 – й мотопіхотний взвод, 3 – ю мотопіхотну роту, військової частини А 2962 .7 – го серпня 2022 року вірний присязі, поблизу села Піски, Донецької області під час виконання бойового завдання - загинув. У Олега залишилась дружина. Без батькового щирого слова та люблячих обіймів залишився десятирічний син Вадимир.
Поховали Олега на Алеї Слави, на міському кладовищі.
Слава Герою! Вічна пам'ять!
Немає коментарів:
Дописати коментар