30 серпня 2024 року минає річниця пам'яті захисника з Козятинщини - Лінника Максима Івановича
Лінник Максим Іванович
(20.07.1991 - 30.08.2023)
Сержант, начальник танкодрому полігону 59 окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, в/ч А 1619.
Нагороди: 27.02.2016 рік Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції». 29.06.2016 рік медаль «Залізний воїн». Медаль «Учасник АТО». Медаль «Захиснику Вітчизни». Подяка – годинник від Голови Львівської ОДА. Козятинська Міська Рада «За Героїзм та Патріотизм» (посмертно).
Присвоєно звання "Народився 20 липня 1991 року в м. Житомир. Сім'я проживала в гуртожитку, в якому Максим був улюбленцем і на згадку про себе залишив багато смішних історій. Звідти у 1993 році переїхали в с. Лажева, Старокостянтинівського р-ну (по рекомендації лікарів змінити кліматичні умови), де він і закінчив школу. Потім вступив в Козятинське залізничне училище, де здобув професію штукатура; лицювальника-плиточника; маляра. В училищі він познайомівся зі своєю майбутньою дружиною Ольгою. Працював на багатьох роботах, так як дуже любив розвиватись і пізнавати щось нове.
У 2009-2010 роки — строкова служба - Навчальний центр Сухопутних військ України «Десна». Потім у Білй Церкві.
Після служби в армії захисник одружився і переїхав жити до дружини в м. Козятин, де і народилися у них з Олечкою два синочки.
Працював на багатьох роботах, був: помічником комбайнера, різноробочим хімбригади, водієм автокрана, дорожнім робітником і т.д. Також працював у ТОВ «Елеваторна компанія» «Кусто Агро».
Був призваний на військову службу по частковій мобілізації згідно з Указом Президента « Про часткову мобілізацію №15/2015 від 14.01.2015 р. 21.04.2015р Козятинським РВК до в/ч ПП В0213.
З 2015- 2018 роки -був учасником АТО, м. Яворів в/ч 0998, 24 бригада, мав посаду «водій-механік танку». У 14.12.2015 році отримав посвідчення УБД.
Коли відбулось повномасштабне вторгнення Росії в Україну – не чекаючи повістки, відразу пішов у військкомат.
- Я його просила, щоб йшов в ТРО, щоб був біля нас тут, а він відповів: «Кожен має бути на своєму місці».
А вже з 10.03. 2022 року пішов на захист своєї Батьківщини. м. Гайсин, в/ч А 1619, 59 бригада.
30 серпня 2023 року Максим загинув, вірний присязі, виявивши стійкість і мужність, під час виконання бойового завдання, в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій, в районі населеного пункту Селідово, Донецької області.
У Максима залишилось 2 дітей та дружина. Мама, сестра, брат та теща, яка любила його, як свого рідного сина.
Слава Герою! Вічна пам'ять!
Немає коментарів:
Дописати коментар