Хвилює дерево красою.
Сергій Федорович Лопушан
Різбяр
по дереву
( 03.02.
1958 р.н.)
Митець народився в одному з найдавніших поселень неподалік
Козятина у с. Сестринівка . У 1975 р. закінчив місцеву школу, після якої
вступив до м. Угліча в ТУ № 19, вивчився
на спеціаліста - механіка маслосир
заводу і працював за фахом. Армійські два роки служби пройшли з 1977 по 1979 роки у м. Шепетівка та Мінську. З 1980 по 1987 роки
22-річний молодий чоловік служив
у Київському річковому флоті
мотористом - матросом на пасажирському теплоході «Генерал Карбишев».
Пізніше повернувся у рідне село. Вступив у
1989 р. у Вінницький педагогічний інститут , де оволодів фахом педагога за спеціальністю робота з
дітьми, творча гурткова робота. Саме школа
і діти стали його покликанням.
Улюбленим захопленням є робота з
деревом. Перші кроки знайомства з даним
ремеслом розпочинав поруч з батьком, виготовляли вікна , двері й інші
предмети , побутові речі, що
користувалися у населення попитом. За
час роботи в школі удосконалив свою
майстерність й оволодів новими
техніками. Сьогодні майстер працює у
техніці – токарна обробка деревини,
сегментні технології виробів та в
техніці піросегментація (об’ємна блочна
мозаїка). Брав участь зі своїми творчими
роботами і поробками дітей у
різноманітних конкурсах, фестивалях.
Сьогодні представляє у музеї 28 своїх творчих робіт обох технік.
Олексій Леонідович Кравчук
майстер
з художнього випилювання по фанері
(
09.12. 1963 р.н.)
При становленні
особистості надзвичайно важливо, хто буде наставником та учителем у
людини. Значно цінніше, коли зразком в
подальшому у житті є родина і батьки.
Так сталося і у Олексія.
Народившись в династії вчителів , мама – вчителька математики у
Глуховецькій школі Бежук Лілія Дмитрівна, тато
Леонід Максимович Кравчук -
вчитель фізики, ще змалку , отримавши у спадок фундамент знань, разом з чистим киснем і насиченим селищним повітрям , отримав в дар різноманітні таланти, любов до знань , до
викладацької діяльності й захоплення, як і в батька, художнім випилюванням по фанері . Зрозуміло, що після школи, Олексій вступив
до Рівненського педагогічного
університету, щоб оволодіти фахом загально- технічні дисципліни і праця. Після закінчення вузу у 1985 р. працював вчителем трудового навчання і креслення, спочатку
у Вовчинецькій сільській школі , а через 2 роки повернувся у рідне село.
Так улюблене татове захоплення заполонило душу юнака
і переросло з часом в цікаву , по серцю роботу, а пізніше стало
професією.
Сьогодні митець на заслуженому відпочинку.
Продовжує займатися художнім випилюванням по фанері, створює навколо себе і людей красу, яка має попит у односельців.
Разом з дружиною виростили і привили любов до мистецтва синові Максиму та донечці Лілії.
« Хвилює дерево красою» - під такою назвою 10 липня в Музеї історії міста , на 146 річницю народження Козятина, як містечка, було відкрито з дотриманням карантинних вимог виставку робіт різбярів Сергія Лопушана та Олексія Кравчука.
На відкритті виставки був присутній талановитий і надзвичайно позитивний Сергій Лопушан, який з задоволенням розповідав цікаві історії з життя та ділився технологією виготовлення дивної краси ваз, панно та тарілок. Митець народився в одному з найдавніших поселень неподалік Козятина у с. Сестринівка . Закінчив місцеву школу, після якої вивчився на спеціаліста - механіка маслосир заводу і працював за фахом. Після служби в армії вступив у Вінницький педагогічний інститут , де оволодів фахом педагога за спеціальністю робота з дітьми, творча гурткова робота. Саме школа і діти стали його покликанням. Улюбленим його захопленням є робота з деревом. Перші кроки знайомства з даним ремеслом розпочинав поруч з батьком, виготовляли вікна , двері й інші предмети, побутові речі, що користувалися у населення попитом. За час роботи в школі удосконалив свою майстерність й оволодів новими техніками. Сьогодні майстер працює у техніці – токарна обробка деревини, сегментні технології виробів та в техніці піросегментація (об’ємна блочна мозаїка). Брав участь зі своїми творчими роботами і поробками дітей у різноманітних конкурсах, фестивалях.
В музеї представлені 30 творчих робіт Сергія Федоровича обох технік, що вражають красою та самобутністю. Цього дня до музею завітали лише його найближчі друзі та донька, щоб розділити радість майстра. Вітання та слова захвату від побаченого. гарний настрій та щирі побажання дарували митцю крила. Від імені відділу культури Козятинської міської ради були вручені подарунки, подяки за організацію виставки та квіти.
Не менш цікавими є і роботи Олексія Кравчука з фанери, що нагадують мереживо і дивують витонченістю та красою. При становленні особистості надзвичайно важливо, хто буде наставником та учителем у людини. Значно цінніше, коли зразком в подальшому у житті є родина і батьки. Так сталося і у Олексія. Народившись в династії вчителів, ще змалку , отримавши у спадок фундамент знань, разом з чистим киснем і насиченим селищним повітрям , отримав в дар різноманітні таланти, любов до знань , до викладацької діяльності й захоплення, як і в батька, художнім випилюванням по фанері . Зрозуміло, що після школи, Олексій вступив до педагогічного університету, щоб оволодіти фахом загально- технічні дисципліни і праця. Так улюблене татове захоплення заполонило душу юнака і переросло з часом в цікаву , по серцю роботу, а пізніше стало професією. Сьогодні митець на заслуженому відпочинку. Продовжує займатися художнім випилюванням по фанері, створює навколо себе і людей красу, яка має попит у односельців. Разом з дружиною виростили і привили любов до мистецтва дітям.
Запрошуємо усіх поціновувачів естетики та краси завітати до прохолодних експозиційних залів Музею історії міста Козятин. Виставка триватиме впродовж місяця. Заклад працює в звичайному режимі з дотриманням карантинних заходів. Відвідувати музей дозволено у захисній масці,на відстані один від одного не менше 1.5 м.
Давній друг Сергія Лопушана, художник Віктор Кльоц ділиться враженнями від виставки
Вітання від донечки
Майстер ділиться секретами виготовлення панно
Майстер розповідає про техніку випилювання по фанері
Вітання та подарунки від голови правління батьків дітей з особливими потребами «ДОМ », психолога, педагога Тетяни Яковлєвої.
Процес створення вази з сегментів
Дякуємо за чудові фото талановитій фотомисткині Людмилі Кирилюк.
Немає коментарів:
Дописати коментар