7 ГРУДНЯ РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ - ЗЕМЛЯКОМ СЕРГІЄМ ОЛЕКСАНДРОВИЧЕМ СМІЛЯНЦЕМ

                                       ПАМ'ЯТАЄМО....

СМІЛЯНЕЦЬ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

                               (02.10. 1979 – 07.12.2024)

СЕРЖАНТ, САПЕР 2-ГО САПЕРНОГО ВІДДІЛЕННЯ ІНЖЕНЕРНО - САПЕРНОГО ВЗВОДУ В/Ч А— 7221, ПОЗИВНИЙ «СТАЛКЕР». 

НАГОРОДЖЕНО: ВІДЗНАКОЮ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «ЗА УЧАСТЬ В АНТИТЕРОРИСТИЧНІЙ ОПЕРАЦІЇ», МЕДАЛЛЮ «НЕЗЛАМНИЙ ГЕРОЙ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ», МЕДАЛЛЮ «УЧАСНИК АТО», ВІДЗНАКОЮ КОМАНДИРА В/Ч А 7221 «ЗІРКА ПОШАНИ» (ПОСМЕРТНО).

НАРОДИВСЯ  ВОЇН ГЕРОЙ В НАШОМУ МІСТІ 2 ЖОВТНЯ 1979 Р. . ВІН БУВ ЄДИНИМ СИНОМ У БАТЬКІВ І ЗРОСТАВ ДОБРОЮ, ЩИРОЮ ТА ЧУЙНОЮ ДИТИНОЮ. НАВЧАВСЯ У ШКОЛІ № 2. ЗАКІНЧИВ НАШЕ УЧИЛИЩЕ, ДЕ ЗДОБУВ ПРОФЕСІЮ ЕЛЕКТРОМОНТЕРА КОНТАКТНОЇ МЕРЕЖІ. ВСТУПИВ ДО ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТА ОТРИМАВ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ ФІНАНСИСТ. У 2003 РОЦІ ЗУСТРІВ КОХАНУ ДІВЧИНУ ІРИНУ ТА ВІДРАЗУ ЗРОЗУМІВ, ЩО ЦЕ ЙОГО ДОЛЯ.  ЗГОДОМ НАРОДИЛАСЯ ДОЧКА ВІКТОРІЯ.

      ПРАЦЮВАВ У КОЗЯТИНСЬКІЙ МЕРЕЖІ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ. У ВІЛЬНИЙ ВІД РОБОЧАС РАЗОМ ІЗ СІМ’ЄЮ ТА ДРУЗЯМИ ВИЇЖДЖАЛИ НА ПРИРОДУ, ДЕ ВІН З ЗАХОПЛЕННЯМ ГОТУВАВ ШАШЛИК ТА ГРАВ НА ГІТАРІ.

КОЛИ ПОЧАЛАСЯ ВІЙНА, З 2014 ПО 2015 РІК БУВ УЧАСНИКОМ АТО. ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА, В ЯКІЙ ВІН НІС СЛУЖБУ, ЗНАХОДИЛАСЬ В МАРІУПОЛІ. БУВ НАГОРОДЖЕНИЙ ВІДЗНАКОЮ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «ЗА УЧАСТЬ У АНТИТЕРОРИСТИЧНІЙ ОПЕРАЦІЇ» ТА МЕДАЛЛЮ «УЧАСНИК АТО».

       У 2015 РОЦІ НАРОДИЛАСЯ ЩЕ ОДНЕ ЙОГО СОНЕЧКО ДОНЕЧКА — ВЕРОНІКА. СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ СТРАШЕННО ЛЮБИВ СВОЇХ ДІВЧАТ, ТОМУ КОЛИ РОЗПОЧАЛАСЯ ШИРОКОМАСШТАБНА ВІЙНА , НЕ РОЗДУМУЮЧИ, 26 ЛЮТОГО 2022 РОКУ ПІШОВ ЇХ ЗАХИЩАТИ ТА ВСТУПИВ ДО 120-Ї БРИГАДИ ТРО. МИ ВСІ ЗНАЄМО, ЩО ЦЯ БРИГАДА БУЛА НА ЗАХИСТІ БАХМУТУ, ДЕ ХЛОПЦІ ВГРИЗАЛИСЯ В ЗЕМЛЮ І СТРИМУВАЛИ ВОРОГА ДО НАКАЗУ «ПРО ВІДСТУП». ПІСЛЯ БАХМУТА СЕРГІЯ І ІНШИХ ВОЇНІВ БУЛО ПЕРЕВЕДЕНО ДО ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ТЕРОБОРОНИ, ЯКА І ДО СЬОГОДНІ СТОЇТЬ НА ЗАПОРІЗЬКОМУ НАПРЯМКУ. ОТРИМАВ МЕДАЛЬ «НЕЗЛАМНИМ ГЕРОЯМ У УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІЙ ВІЙНИ». ЩОРАЗУ, ПОВЕРТАЮЧИСЬ З ПОЗИЦІЙ, ТЕЛЕФОНУВАВ ДРУЖИНІ ТА БАТЬКАМ. ПІСЛЯ НОВОГО РОКУ МАВ ПРИЙТИ ДОДОМУ. КАЗАВ: КОЛИ ЦЕ ВСЕ ЗАКІНЧИТЬСЯ — БУДУ СІЯТИ ГОРОДИ. А 7-ГО ГРУДНЯ 2024 РОКУ БІЛЯ НАСЕЛЕННОГО ПУНКТУ ЛУГІВСЬКЕ ПОЛОГІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ СЕРЖАНТ, САПЕР 2-ГО САПЕРНОГО ВІДДІЛЕННЯ ІНЖЕНЕРНО- САПЕРНОГО ВЗВОДУ В/Ч А— 7221 СМІЛЯНЕЦЬ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ ПОЗИВНИЙ «СТАЛКЕР» ЗАГИНУВ.

ВІН МАВ СТАТИ ОПОРОЮ БАТЬКАМ НА СТАРІСТЬ. БУВ ЛЮБЛЯЧИМ ЧОЛОВІКОМ ДЛЯ ДРУЖИНИ ІРИНИ ТА ДОНЕЧКАМ. МРІЯВ ОДРУЖИТИ СВОЇХ ДОНЬОК, АЛЕ  ВИБРАВ ПОЧЕСНУ МІСІЮ ЗАХИЩАТИ РОДИНУ Й УКРАЇНУ ВІД ВОРОГА І ГЕРОЇЧНО ЗАГИНУВ. ОБІЦЯЄМО ЙОГО ПАМ’ЯТАТИ,   КОЗЯТИНСЬКА ГРОМАДА СХИЛЯЄТЬСЯ В ПОШАНІ ПЕРЕД ВОЇНОМ - ГЕРОЄМ. 12 ГРУДНЯ ВОЇНА ЗЕМЛЯКА З ПОЧЕСТЯМИ ПОХОВАНО НА  АЛЕЇ  СЛАВИ ЦЕНТРАЛЬНОГО МІСЬКОГО  КЛАДОВИЩА.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ЗЕМЛЯКУ ГЕРОЮ!

    2 ГРУДНЯ  РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ  ВОЇНОМ ЗЕМЛЯКОМ ЛЕВЧУКОМ ОЛЕКСАНДРОМ ЮРІЙОВИЧЕМ...

                               ПАМ'ЯТАЄМО..

ЛЕВЧУК ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ

(26.04.1987- 02.12.2024)

СОЛДАТ. ОПЕРАТОР ВІДДІЛЕННЯ ВЗВОДУ ПРОТИТАНКОВИХ КЕРОВАНИХ РАКЕТ В/Ч А4628. ПОЗИВНИЙ – «БІЛИЙ».

НАГОРОДЖЕННИЙ: ВІДЗНАКОЮ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «ЗА УЧАСТЬ В АНТИТЕРОРИСТИЧНІЙ ОПЕРАЦІЇ ТА НАГРУДНИМ ЗНАКОМ «ВЕТЕРАН ВІЙНИ».

    НАРОДИВСЯ ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧУК У 1987 РОЦІ.  З ДИТЯЧИХ РОКІВ БУВ ДУЖЕ ТОВАРИСЬКИМ. СТВОРИВ СІМ'Ю, МАВ ДОЧКУ ВІКТОРІЮ. ЯК ТІЛЬКИ ВДЕРСЯ НА НАШУ ЗЕМЛЮ ВОРОЖИЙ ЧОБІТ — ПІШОВ БОРОНИТИ РІДНУ ЗЕМЛЮ, ТА ПРОКЛЯТА ВІЙНА ПІДІРВАЛА ЗДОРОВ’Я ВОЇНА.

ПРОЩАЛИСЯ З ПАТРІОТОМ УКРАЇНИ ОЛЕКСАНДРОМ ЛЕВЧУКОМ  2-ГО ГРУДНЯ. БІЛЯ ТРУНИ ПОМЕРЛОГО ВОЇНА СХИЛИЛИ СВОЇ ГОЛОВИ РОДИНА, БЛИЗЬКІ РОДИЧІ, ДРУЗІ ТА СУСІДИ ГЕРОЯ.

ЗАУПОКІЙНУ ПАНАХИДУ ЗА ОЛЕКСАНДРОМ ПРОВІВ НАСТОЯТЕЛЬ ХРАМУ ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ МИТРОФОРНИЙ ПРОТОІЄРЕЙ ВАСИЛЬ ВЛІЗЛО. 

ОТЕЦЬ ВАСИЛЬ РОЗПОВІВ, ЩО ОЛЕКСАНДР БУВ ОДНИМ ІЗ ТИХ ВОЇНІВ, ХТО ПІШОВ ЗВІЛЬНЯТИ НАШУ ЗЕМЛЮ КОЛИ ЩЕ БУЛО АТО З 2019 РОКУ.. ЗА СЛОВАМИ СВЯЩЕНИКА ВІН БЛАГОСЛОВИВ ВОЇНА НА ТУ ПРОКЛЯТУ ВІЙНУ І ПРОСИВ У ВСЕВИШНЬОГО, ЩОБ ОЛЕКСАНДР ПОВЕРНУВСЯ ДОДОМУ ЖИВИМ І НЕУШКОДЖЕНИМ. 

 ТАК І СТАЛОСЬ. ВІН ПОВЕРНУВСЯ ДОДОМУ ТА ВІЙНА ЗАБРАЛА У ВОЇНА ЗДОРОВ’Я. ПОМЕР БІОЛОГІЧНОЮ СМЕРТЮ.

ПІСЛЯ ПРОЩАННЯ, ПОХОВАЛИ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ НА АЛЕЇ СЛАВИ МІСЬКОГО КЛАДОВИЩА.

СЛАВА ГЕРОЮ УКРАЇНИ!

  СЬОГОДНІ 2 ГРУДНЯ ПЕРША РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ  ВОЇНОМ ЗЕМЛЯКОМ ЛАВРЕНЮКОМ ОЛЕКСАНДРОМ ВІКТОРОВИЧЕМ...

                               ПАМ'ЯТАЄМО..

          

 ЛАВРЕНЮК ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ          

  (24.08.1983  - 02.12.2024)

                          ВОДІЙ 2 – ГО СТРІЛЕЦЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ, 2 – ГО СТРІЛЕЦЬКОГО ВЗВОДУ,

   3 – Ї СТРІЛЕЦЬКОЇ РОТИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А 7320.

НАГОРОДЖЕННИЙ:ВІДЗНАКОЮ КОМАНДУВАННЯ СИЛ ЛОГІСТИКИ ЗСУ «ХРЕСТ ЛОГІСТИКИ». ВІДЗНАКОЮ КОЗЯТИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ «ЗА ГЕРОЇЗМ ТА ПАТРІОТИЗМ».

  НАШ  ЗЕМЛЯК НАРОДИВСЯ 24 СЕРПНЯ 1983 РОКУ В С. КОЗЯТИН. НАВЧАВСЯ В 9 – Й ШКОЛІ. ЗРОСТАВ РОЗУМНИМ, ДОПИТЛИВИМ ТА ПРАЦЕЛЮБНИМ ХЛОПЧИКОМ. ЗАКІНЧИВ НАШЕ УЧИЛИЩЕ ТА ЗДОБУВ ПРОФЕСІЮ ПРОВІДНИК ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ. ДОВГИЙ ЧАС ПРАЦЮВАВ ВІД КИЇВСЬКОГО РЕЗЕРВУ. З ЧАСОМ ПЕРЕВІВСЯ В КОЗЯТИН.

  РАЗОМ З ДРУЖИНОЮ ВИХОВУВАЛИ ДВОХ СИНІВ ТА ДОНЕЧКУ. ВСІ СВОЇ ЗНАННЯ ПЕРЕДАВАВ ДІТЯМ. А ВМІВ ВІН ВСЕ І ЗМАЙСТРУВАТИ, І ВІДРЕМОНТУВАТИ , І ПО ГОСПОДАРСТВУ. БУВ ЗАТЯТИМ МИСЛИВЦЕМ ТА РИБАЛКОЮ. ЗАВЖДИ З ПОСМІШКОЮ, ВПЕВНЕНИЙ В СОБІ ЧОЛОВІК, ЗАРЯДЖАВ ЛЮДЕЙ НАВКОЛО ПОЗИТИВОМ ТА СПОНУКАВ ЇХ ДО ГАРНИХ ВЧИНКІВ.

  З ПОЧАТКОМ ШИРОКОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ ОЛЕКСАНДР  ОДРАЗУ ВСТУПИВ ДО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ, А 21 КВІТНЯ 2022 РОКУ  ПРИЗВАНИЙ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ДО ЛАВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ. ПРОХОДИВ ЇЇ В КОЗЯТИНІ У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ А 1329. РІК ТОМУ З РІДНИМ БРАТОМ, ЯКИЙ ЗАРАЗ ЗНАХОДИТЬСЯ НА СУМСЬКОМУ НАПРЯМКУ, НАД НАШИМ МІСТОМ ЗБИВ ШАХЕДА, ТА ОТРИМАВ ЗАОХОЧУВАЛЬНУ ВІДЗНАКУ КОМАНДУВАННЯ СИЛ ЛОГІСТИКИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ «ХРЕСТ ЛОГІСТИКИ». МІСЯЦЬ ТОМУ НАРОДИЛАСЬ ОНУЧКА – ЄВА.

 15 ЛИСТОПАДА 2024 РОКУ БУВ ВІДПРАВЛЕНИЙ НА КУРСЬКИЙ НАПРЯМОК. КОЛИ МІГ ТЕЛЕФОНУВАВ ДРУЖИНІ, ЗАСПОКОЮВАВ ТА КАЗАВ ЩО ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ. А 2 ГРУДНЯ 2024 РОКУ О 15:00 ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ  ЛАВРЕНЮК ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ ПОБЛИЗУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ КРУГЛЄНЬКОЄ, СУДЖАНСЬКОГО РАЙОНУ, КУРСЬКОЇ ОБЛАСТІ , ОТРИМАВ НЕ СУМІСНЕ З ЖИТТЯМ ПОРАНЕННЯ .    

   

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА СЛАВА ГЕРОЮ! 

 

 СЬОГОДНІ 1 ГРУДНЯ  2025 року ДРУГА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ  ВОЇНОМ ЗЕМЛЯКОМ БАГЛАєМ ВЛАДИСЛАВом ОЛЕКСАНДРОВИЧем

                               ПАМ'ЯТАЄМО..

БАГЛАЙ ВЛАДИСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

(26.11.1998 -01.12.2023)

МОЛОДШИЙ СЕРЖАНТ. КОМАНДИР 1-ГО РОЗВІДУВАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ 1- ГО РОЗВІДУВАЛЬНОГО ВЗВОДУ 1-Ї РОЗВІДУВАЛЬНОЇ РОТИ 1-ГО РОЗВІДУВАЛЬНОГО БАТАЛЬЙОНУ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А 4051.

НАГОРОДЖЕНИЙ: ПОЧЕСНИМ НАГРУДНИМ ЗНАКОМ "КРАЩИЙ СЕРЖАНТ (СТАРШИНА) ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ" ВІД 04.07.2023 Р. ПОЧЕСНИМ НАГРУДНИМ ЗНАКОМ "ЗОЛОТИЙ ХРЕСТ" ВІД 20.07.2023 Р. 

НАГОРОДЖЕНИЙ НАГРУДНИМ ЗНАКОМ "ЗА ГЕРОЇЗМ ТА ПАТРІОТИЗМ", орденом "За мужність"III ступеня (ПОСМЕРТНО).

  

НАРОДИВСЯ ПОЛЕГЛИЙ ГЕРОЙ 26 ЛИСТОПАДА 1998 РОКУ В СЕЛІ КІРОВКА КАЛИНІВСЬКОГО РАЙОНУ. ЗГОДОМ ІЗ СІМ’ЄЮ ПЕРЕЇХАВ НА КОЗЯТИНЩИНУ, ПРОЖИВАЛИ В СЕЛІ ТИТУСІВКА. НАВЧАВСЯ В ГІМНАЗІЇ №7, ДАЛІ В КОЗЯТИНСЬКОМУ ВИЩОМУ МІЖРЕГІОНАЛЬНОМУ УЧИЛИЩІ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ, ДЕ ЗДОБУВ ПРОФЕСІЮ «АВТОМЕХАНІК». ПО ЗАКІНЧЕННЮ ПІШОВ ПРАЦЮВАТИ В РОЗПОДІЛЬЧИЙ ЦЕНТР «ФОЗІ».

У 20 РОКІВ БУВ ПРИЗВАНИЙ НА СТРОКОВУ СЛУЖБУ, ЯКУ ПРОХОДИВ В ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬКАХ НА ЗАКАРПАТТІ, НА ПОСАДІ« КІНОЛОГ». ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ СЛУЖБИ ЗНОВУ ПОВЕРНУВСЯ ДО ПОПЕРЕДНЬОЇ РОБОТИ. ПЕРЕД ВІЙНОЮ ВИЇХАВ ДО ЛИТВИ НА ЗАРОБІТКИ, ПРОТЕ НА ПОЧАТКУ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ ПОВЕРНУВСЯ ТА СТАВ НА ЗАХИСТ БАТЬКІВЩИНИ.

СПОЧАТКУ ВСТУПИВ ДО БАТАЛЬЙОНУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, А ЗГОДОМ ПІДПИСАВ КОНТРАКТ НА ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ТА БУВ ЗАРАХОВАНИЙ НА ПОСАДУ КОМАНДИР 1-ГО РОЗВІДУВАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ 1-ГО РОЗВІДУВАЛЬНОГО ВЗВОДУ 1-Ї РОЗВІДУВАЛЬНОЇ РОТИ 1-ГО РОЗВІДУВАЛЬНОГО БАТАЛЬЙОНУ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А 4051.

ВІРНИЙ ВІЙСЬКОВІЙ ПРИСЯЗІ, В БОЮ ЗА УКРАЇНУ, ВИКОНУЮЧИ БОЙОВЕ ЗАВДАННЯ В РАЙОНІ МІЖ Населеним Пунктом ІВАНІВСЬКЕ ТА Населеним Пунктом БАХМУТ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 1 ГРУДНЯ 2023 РОКУ ЗАГИНУВ.

ВЛАДИСЛАВ ЗАЛИШИВ СВОЮ МАМУ, БРАТА, ДІДУСЯ ТА НАРЕЧЕНУ, З ЯКОЮ ТАК МРІЯВ ПОБУДУВАТИ ВЕЛИКУ ТА ЩАСЛИВУ СІМ'Ю. ЙОГО ВИБІР ЗАХИЩАТИ РІДНУ ЗЕМЛЮ СТАВ ДЛЯ НАС УСІХ ПРИКЛАДОМ СПРАВЖНЬОГО ПАТРІОТИЗМУ, І ПАМ'ЯТЬ ПРО НЬОГО ЗАВЖДИ ЖИТИМЕ В НАШИХ СЕРЦЯХ.

  ПОХОВАНИЙ  БАГЛАЙ ВЛАДИСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ В Селі ТИТУСІВКА

 СЛАВА ГЕРОЮ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

  

 30 ЛИСТОПАДА ДРУГА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ ЗЕМЛЯКОМ ВІКТОРОМ ВОЛОДИМИРОВИЧЕМ ВОЙТЮКОМ

                                         ПАМ'ЯТАЄМО..

    

 ВОЙТЮК ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

(01.08. 1964 – 30.11.2023)

Солдат, старший телефоніст взводу зв’язку в/ч А 0372, в\ч А 3425. 
      НАГОРОДЖЕНИЙ НАГРУДНИМ ЗНАКОМ "ЗА ГЕРОЇЗМ ТА ПАТРІОТИЗМ"(ПОСМЕРТНО).

Народився 1 серпня 1964 року у с. Флоріанівка, закінчив місцеву школу. По закінченню вступив до Гущинецького вищого професійного училища та здобув професію «Інженер – меліоратор», після був призваний на строкову службу.
Працював водієм у транспортній організації. А з 2006 року займався перевезеннями вже як приватний підприємець.
27 лютого 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України. Служив на посаді старший телефоніст взводу зв’язку в/ч А 0372.
Проходив службу на Миколаївщині, був одним із тих, хто звільняв Херсон. Потім служба в Соледарі, Авдіївці, Бахмуті, на Чернігівщині.
27 листопада Віктор не вийшов на зв’язок. 30 листопада 2023 року у міській лікарні міста Новгород – Сіверський, Чернігівської області,  воїн земляк Войтюк Віктор помер.
Він був надійним побратимом, на якого завжди можна було покластися. Його дуже цінували та поважали хлопці. Мав позивний «Дєд».
Похований Віктор на кладовищі у с.Флоріанівка.

Слава Герою! Вічна пам'ять!

 

 29 ЛИСТОПАДА ДРУГА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ ЗЕМЛЯКОМ  АНАТОЛІЄМ ІВАНОВИЧЕМ ПУРЕМЧУКОМ

                                                 ПАМ'ЯТАЄМО...

    Пуремчук Анатолій Іванович

(05.12.1969 - 29.11.2023)

Старший солдат. Водій відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу 3 – го механізованого батальйону в\ч А 4689.  

     НАГОРОДЖЕНИЙ НАГРУДНИМ ЗНАКОМ "ЗА ГЕРОЇЗМ ТА ПАТРІОТИЗМ"(ПОСМЕРТНО).

Народився 5 грудня 1969 року в с. Непедівка. Там і навчався в школі. В 1988 році закінчив Бердичівське професійно – технічне училище № 33 де оволодів спеціальністю тракторист – машиніст.  Відслужив строкову службу в ракетних військах. Працював в Козятині на залізниці. В 1994 році народився довгоочікуваний первісток Олег. З 2000 – го року працював  в міських комунальних підприємствах « Відродження» та « Чисте місто». В 2001 році  Господь подарував другого синочка Анатолія.

27  січня 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України. Військові навчання проходив  у Одесі, після чого був відправлений в Донецьку область. Туди  де наші воїни щохвилини знаходяться  на межі життя та смерті і там проявилися всі найкращі якості Анатолія. Доброта, щирість, відважність та мужність. Ішов на всі завдання, навіть якщо хтось відмовлявся. До молодих хлопців відносився, як до своїх дітей. Оберігав їх та підтримував. Казав « Ви встигнете, цей раз піду я». « Добрий» таким позивним нагородили Анатолія побратими. Там він оволодів різними спеціальностями:  і мінометник, і водій безпілотних авіаційних комплексів.

В жовтні  цього року , прийшов у відпустку та здійснив давню мрію коханої жінки, запропонував їй руку і серце, вона звичайно погодилась і 6 жовтня 2023року  вони одружились. А далі знову фронт.

29 листопада 2023 року Пуремчук Анатолій загинув біля населеного пункту Терни, Донецької області в результаті стрілецького бою під час виконання бойового завдання.

    Слава Герою! Вічна пам'ять!

                                      

 СЬОГОДНІ  26 ЛИСТОПАДА ДРУГА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ ЗЕМЛЯКОМ  ЖУКОВСЬКИМ ПАВЛОМ ВАЛЕРІЙОВИЧЕМ...

                                                   ПАМ'ЯТАЄМО....

ЖУКОВСЬКИЙ ПАВЛО ВАЛЕРІЙОВИЧ

(05.03.1983 – 26.11.2023)

СОЛДАТ. НОМЕР ОБСЛУГИ 3 – ГО МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ, 2 – ГО МЕХАНІЗОВАНОГО ВЗВОДУ, 1 -Ї МЕХАНІЗОВАНОЇ РОТИ, 1 – ГО МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ В/Ч А 4699.  ПРИСВОЄНО ЗВАННЯ "ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА КОЗЯТИН" (2024).

НАГОРОДЖЕНИЙ НАГРУДНИМ ЗНАКОМ "ЗА ГЕРОЇЗМ ТА ПАТРІОТИЗМ"(ПОСМЕРТНО).

ЖУКОВСЬКИЙ ПАВЛО ВАЛЕРІЙОВИЧ НАРОДИВСЯ 5 БЕРЕЗНЯ 1983 РОКУ В МІСТІ КОЗЯТИН. НАВЧАВСЯ В 1–Й ШКОЛІ М. КОЗЯТИН. ПО ЗАКІНЧЕННЮ ВСТУПИВ У КОЗЯТИНСЬКЕ ПТУ – 17 ТА ЗДОБУВ ПРОФЕСІЮ ЕЛЕКТРОМОНТЕР СЦБ. ПІСЛЯ УЧИЛИЩА БУВ ПРИЗВАНИЙ НА СТРОКОВУ СЛУЖБУ ТА ПРОХОДИВ ЇЇ У СТРИЖАВЦІ В РОТІ ЗВ’ЯЗКУ. ДАЛІ ПРАЦЮВАВ НА ЗАЛІЗНИЦІ РЕГУЛЮВАЛЬНИКОМ ШВИДКОСТІ ВАГОНІВ. ЧЕРЕЗ ДЕЯКИЙ ЧАС ЗМІНИВ ПРОФЕСІЮ І ПІШОВ ПРАЦЮВАТИ В ТОВ «СОКА УКРАЇНИ» - ОХОРОНЦЕМ.

ПІСЛЯ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ 2 ВЕРЕСНЯ 2022 РОКУ БУВ ПРИЗВАНИЙ ДО ЛАВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ. ПРОХОДИВ НАВЧАННЯ В НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОМУ ТА В ДНІПРІ. ДЛЯ ВИКОНАННЯ СЛУЖБОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ БУВ НАПРАВЛЕНИЙ В СЕЛИЩЕ ОЧЕРЕТИНЕ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ.

А 26 ЛИСТОПАДА 2023 РОКУ В РАЙОНІ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ СТЕПОВЕ, ПОКРОВСЬКОГО РАЙОНУ, ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ СОЛДАТ 3 – ГО МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ, 2 – ГО МЕХАНІЗОВАНОГО ВЗВОДУ, 1-Ї МЕХАНІЗОВАНОЇ РОТИ, 1 – ГО МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А 4699, ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ – ЗАГИНУВ.

 18 СЕРПНЯ  2025 РОКУ УРОЧИСТО  ВІДКРИТО МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ПАМ’ЯТІ ВОЇНУ- ЗЕМЛЯКУ  ЖУКОВСЬКОМУ ПАВЛУ ВАЛЕРІЙОВИЧУ  ЗА УЧАСТЮ  СЕКРЕТАРЯ  КОЗЯТИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ІРИНИ РЕПАЛО, ДУХОВЕНСТВА ТА ГРОМАДСЬКОСТІ   НА БУДИНКУ, ДЕ ПРОЖИВАВ ПОЛЕГЛИЙ  ВОЇН-ЗЕМЛЯК  ЗА АДРЕСОЮ :  М. КОЗЯТИН, ВУЛИЦЯ ПЕРЕМОГИ , №6 .

 

  СЛАВА ГЕРОЮ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!