СЬОГОДНІ 1 ГРУДНЯ  2025 року ДРУГА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ  ВОЇНОМ ЗЕМЛЯКОМ БАГЛАєМ ВЛАДИСЛАВом ОЛЕКСАНДРОВИЧем

                               ПАМ'ЯТАЄМО..

БАГЛАЙ ВЛАДИСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

(26.11.1998 -01.12.2023)

МОЛОДШИЙ СЕРЖАНТ. КОМАНДИР 1-ГО РОЗВІДУВАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ 1- ГО РОЗВІДУВАЛЬНОГО ВЗВОДУ 1-Ї РОЗВІДУВАЛЬНОЇ РОТИ 1-ГО РОЗВІДУВАЛЬНОГО БАТАЛЬЙОНУ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А 4051.

НАГОРОДЖЕНИЙ: ПОЧЕСНИМ НАГРУДНИМ ЗНАКОМ "КРАЩИЙ СЕРЖАНТ (СТАРШИНА) ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ" ВІД 04.07.2023 Р. ПОЧЕСНИМ НАГРУДНИМ ЗНАКОМ "ЗОЛОТИЙ ХРЕСТ" ВІД 20.07.2023 Р. 

НАГОРОДЖЕНИЙ НАГРУДНИМ ЗНАКОМ "ЗА ГЕРОЇЗМ ТА ПАТРІОТИЗМ", орденом "За мужність"III ступеня (ПОСМЕРТНО).

  

НАРОДИВСЯ ПОЛЕГЛИЙ ГЕРОЙ 26 ЛИСТОПАДА 1998 РОКУ В СЕЛІ КІРОВКА КАЛИНІВСЬКОГО РАЙОНУ. ЗГОДОМ ІЗ СІМ’ЄЮ ПЕРЕЇХАВ НА КОЗЯТИНЩИНУ, ПРОЖИВАЛИ В СЕЛІ ТИТУСІВКА. НАВЧАВСЯ В ГІМНАЗІЇ №7, ДАЛІ В КОЗЯТИНСЬКОМУ ВИЩОМУ МІЖРЕГІОНАЛЬНОМУ УЧИЛИЩІ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ, ДЕ ЗДОБУВ ПРОФЕСІЮ «АВТОМЕХАНІК». ПО ЗАКІНЧЕННЮ ПІШОВ ПРАЦЮВАТИ В РОЗПОДІЛЬЧИЙ ЦЕНТР «ФОЗІ».

У 20 РОКІВ БУВ ПРИЗВАНИЙ НА СТРОКОВУ СЛУЖБУ, ЯКУ ПРОХОДИВ В ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬКАХ НА ЗАКАРПАТТІ, НА ПОСАДІ« КІНОЛОГ». ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ СЛУЖБИ ЗНОВУ ПОВЕРНУВСЯ ДО ПОПЕРЕДНЬОЇ РОБОТИ. ПЕРЕД ВІЙНОЮ ВИЇХАВ ДО ЛИТВИ НА ЗАРОБІТКИ, ПРОТЕ НА ПОЧАТКУ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ ПОВЕРНУВСЯ ТА СТАВ НА ЗАХИСТ БАТЬКІВЩИНИ.

СПОЧАТКУ ВСТУПИВ ДО БАТАЛЬЙОНУ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, А ЗГОДОМ ПІДПИСАВ КОНТРАКТ НА ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ТА БУВ ЗАРАХОВАНИЙ НА ПОСАДУ КОМАНДИР 1-ГО РОЗВІДУВАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ 1-ГО РОЗВІДУВАЛЬНОГО ВЗВОДУ 1-Ї РОЗВІДУВАЛЬНОЇ РОТИ 1-ГО РОЗВІДУВАЛЬНОГО БАТАЛЬЙОНУ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А 4051.

ВІРНИЙ ВІЙСЬКОВІЙ ПРИСЯЗІ, В БОЮ ЗА УКРАЇНУ, ВИКОНУЮЧИ БОЙОВЕ ЗАВДАННЯ В РАЙОНІ МІЖ Населеним Пунктом ІВАНІВСЬКЕ ТА Населеним Пунктом БАХМУТ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 1 ГРУДНЯ 2023 РОКУ ЗАГИНУВ.

ВЛАДИСЛАВ ЗАЛИШИВ СВОЮ МАМУ, БРАТА, ДІДУСЯ ТА НАРЕЧЕНУ, З ЯКОЮ ТАК МРІЯВ ПОБУДУВАТИ ВЕЛИКУ ТА ЩАСЛИВУ СІМ'Ю. ЙОГО ВИБІР ЗАХИЩАТИ РІДНУ ЗЕМЛЮ СТАВ ДЛЯ НАС УСІХ ПРИКЛАДОМ СПРАВЖНЬОГО ПАТРІОТИЗМУ, І ПАМ'ЯТЬ ПРО НЬОГО ЗАВЖДИ ЖИТИМЕ В НАШИХ СЕРЦЯХ.

  ПОХОВАНИЙ  БАГЛАЙ ВЛАДИСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ В Селі ТИТУСІВКА

 СЛАВА ГЕРОЮ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

  

 30 ЛИСТОПАДА ДРУГА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ ЗЕМЛЯКОМ ВІКТОРОМ ВОЛОДИМИРОВИЧЕМ ВОЙТЮКОМ

                                         ПАМ'ЯТАЄМО..

    

 ВОЙТЮК ВІКТОР ВОЛОДИМИРОВИЧ

(01.08. 1964 – 30.11.2023)

Солдат, старший телефоніст взводу зв’язку в/ч А 0372, в\ч А 3425. 
      НАГОРОДЖЕНИЙ НАГРУДНИМ ЗНАКОМ "ЗА ГЕРОЇЗМ ТА ПАТРІОТИЗМ"(ПОСМЕРТНО).

Народився 1 серпня 1964 року у с. Флоріанівка, закінчив місцеву школу. По закінченню вступив до Гущинецького вищого професійного училища та здобув професію «Інженер – меліоратор», після був призваний на строкову службу.
Працював водієм у транспортній організації. А з 2006 року займався перевезеннями вже як приватний підприємець.
27 лютого 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України. Служив на посаді старший телефоніст взводу зв’язку в/ч А 0372.
Проходив службу на Миколаївщині, був одним із тих, хто звільняв Херсон. Потім служба в Соледарі, Авдіївці, Бахмуті, на Чернігівщині.
27 листопада Віктор не вийшов на зв’язок. 30 листопада 2023 року у міській лікарні міста Новгород – Сіверський, Чернігівської області,  воїн земляк Войтюк Віктор помер.
Він був надійним побратимом, на якого завжди можна було покластися. Його дуже цінували та поважали хлопці. Мав позивний «Дєд».
Похований Віктор на кладовищі у с.Флоріанівка.

Слава Герою! Вічна пам'ять!

 

 29 ЛИСТОПАДА ДРУГА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ ЗЕМЛЯКОМ  АНАТОЛІЄМ ІВАНОВИЧЕМ ПУРЕМЧУКОМ

                                                 ПАМ'ЯТАЄМО...

    Пуремчук Анатолій Іванович

(05.12.1969 - 29.11.2023)

Старший солдат. Водій відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу 3 – го механізованого батальйону в\ч А 4689.  

     НАГОРОДЖЕНИЙ НАГРУДНИМ ЗНАКОМ "ЗА ГЕРОЇЗМ ТА ПАТРІОТИЗМ"(ПОСМЕРТНО).

Народився 5 грудня 1969 року в с. Непедівка. Там і навчався в школі. В 1988 році закінчив Бердичівське професійно – технічне училище № 33 де оволодів спеціальністю тракторист – машиніст.  Відслужив строкову службу в ракетних військах. Працював в Козятині на залізниці. В 1994 році народився довгоочікуваний первісток Олег. З 2000 – го року працював  в міських комунальних підприємствах « Відродження» та « Чисте місто». В 2001 році  Господь подарував другого синочка Анатолія.

27  січня 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України. Військові навчання проходив  у Одесі, після чого був відправлений в Донецьку область. Туди  де наші воїни щохвилини знаходяться  на межі життя та смерті і там проявилися всі найкращі якості Анатолія. Доброта, щирість, відважність та мужність. Ішов на всі завдання, навіть якщо хтось відмовлявся. До молодих хлопців відносився, як до своїх дітей. Оберігав їх та підтримував. Казав « Ви встигнете, цей раз піду я». « Добрий» таким позивним нагородили Анатолія побратими. Там він оволодів різними спеціальностями:  і мінометник, і водій безпілотних авіаційних комплексів.

В жовтні  цього року , прийшов у відпустку та здійснив давню мрію коханої жінки, запропонував їй руку і серце, вона звичайно погодилась і 6 жовтня 2023року  вони одружились. А далі знову фронт.

29 листопада 2023 року Пуремчук Анатолій загинув біля населеного пункту Терни, Донецької області в результаті стрілецького бою під час виконання бойового завдання.

    Слава Герою! Вічна пам'ять!

                                      

 СЬОГОДНІ  26 ЛИСТОПАДА ДРУГА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ ЗЕМЛЯКОМ  ЖУКОВСЬКИМ ПАВЛОМ ВАЛЕРІЙОВИЧЕМ...

                                                   ПАМ'ЯТАЄМО....

ЖУКОВСЬКИЙ ПАВЛО ВАЛЕРІЙОВИЧ

(05.03.1983 – 26.11.2023)

СОЛДАТ. НОМЕР ОБСЛУГИ 3 – ГО МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ, 2 – ГО МЕХАНІЗОВАНОГО ВЗВОДУ, 1 -Ї МЕХАНІЗОВАНОЇ РОТИ, 1 – ГО МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ В/Ч А 4699.  ПРИСВОЄНО ЗВАННЯ "ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА КОЗЯТИН" (2024).

НАГОРОДЖЕНИЙ НАГРУДНИМ ЗНАКОМ "ЗА ГЕРОЇЗМ ТА ПАТРІОТИЗМ"(ПОСМЕРТНО).

ЖУКОВСЬКИЙ ПАВЛО ВАЛЕРІЙОВИЧ НАРОДИВСЯ 5 БЕРЕЗНЯ 1983 РОКУ В МІСТІ КОЗЯТИН. НАВЧАВСЯ В 1–Й ШКОЛІ М. КОЗЯТИН. ПО ЗАКІНЧЕННЮ ВСТУПИВ У КОЗЯТИНСЬКЕ ПТУ – 17 ТА ЗДОБУВ ПРОФЕСІЮ ЕЛЕКТРОМОНТЕР СЦБ. ПІСЛЯ УЧИЛИЩА БУВ ПРИЗВАНИЙ НА СТРОКОВУ СЛУЖБУ ТА ПРОХОДИВ ЇЇ У СТРИЖАВЦІ В РОТІ ЗВ’ЯЗКУ. ДАЛІ ПРАЦЮВАВ НА ЗАЛІЗНИЦІ РЕГУЛЮВАЛЬНИКОМ ШВИДКОСТІ ВАГОНІВ. ЧЕРЕЗ ДЕЯКИЙ ЧАС ЗМІНИВ ПРОФЕСІЮ І ПІШОВ ПРАЦЮВАТИ В ТОВ «СОКА УКРАЇНИ» - ОХОРОНЦЕМ.

ПІСЛЯ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ 2 ВЕРЕСНЯ 2022 РОКУ БУВ ПРИЗВАНИЙ ДО ЛАВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ. ПРОХОДИВ НАВЧАННЯ В НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОМУ ТА В ДНІПРІ. ДЛЯ ВИКОНАННЯ СЛУЖБОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ БУВ НАПРАВЛЕНИЙ В СЕЛИЩЕ ОЧЕРЕТИНЕ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ.

А 26 ЛИСТОПАДА 2023 РОКУ В РАЙОНІ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ СТЕПОВЕ, ПОКРОВСЬКОГО РАЙОНУ, ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ СОЛДАТ 3 – ГО МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ, 2 – ГО МЕХАНІЗОВАНОГО ВЗВОДУ, 1-Ї МЕХАНІЗОВАНОЇ РОТИ, 1 – ГО МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А 4699, ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ – ЗАГИНУВ.

 18 СЕРПНЯ  2025 РОКУ УРОЧИСТО  ВІДКРИТО МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ПАМ’ЯТІ ВОЇНУ- ЗЕМЛЯКУ  ЖУКОВСЬКОМУ ПАВЛУ ВАЛЕРІЙОВИЧУ  ЗА УЧАСТЮ  СЕКРЕТАРЯ  КОЗЯТИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ІРИНИ РЕПАЛО, ДУХОВЕНСТВА ТА ГРОМАДСЬКОСТІ   НА БУДИНКУ, ДЕ ПРОЖИВАВ ПОЛЕГЛИЙ  ВОЇН-ЗЕМЛЯК  ЗА АДРЕСОЮ :  М. КОЗЯТИН, ВУЛИЦЯ ПЕРЕМОГИ , №6 .

 

  СЛАВА ГЕРОЮ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

 

СЬОГОДНІ  25 ЛИСТОПАДА ТРЕТЯ РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ ЗЕМЛЯКОМ  ВОЛОДИМИРОМ ВАЦЛАВОВИЧЕМ ЦИМБАРОВИЧЕМ

                                                   ПАМ'ЯТАЄМО....

ЦИМБАРОВИЧ ВОЛОДИМИР ВАЦЛАВОВИЧ

(25.05.1977 - 25.11.2022)

СОЛДАТ  3 – ГО  ВІДДІЛЕННЯ КУЛЕМЕТНОГО ВЗВОДУ, 2 – Ї СТРІЛЕЦЬКОЇ РОТИ, ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А 7085.

НАГОРОДЖЕНИЙ ОРДЕНОМ "ЗА МУЖНІСТЬ ІІІ СТЕПЕНЯ" (ПОСМЕРТНО). ПРИСВОЄНО ЗВАННЯ "ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА КОЗЯТИН" (2024)(ПОСМЕРТНО).

НАРОДИВСЯ НАШ ГЕРОЙ 25 ТРАВНЯ  1977 РОКУ В СЕЛІ КОЗЯТИН. РІС ВОЛОДИМИР НАДЗВИЧАЙНО ЧУЙНИМ ТА ДОБРИМ. ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ У 1994 РОЦІ МІСЦЕВОЇ   ШКОЛИ ВСТУПИВ ДО КОЗЯТИНСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНО - ТЕХНІЧНОГО  УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ. У 1995 ТА 1996 РОКАХ ПРОХОДИВ СТРОКОВУ СЛУЖБУ У М. ХЕРСОН. МРІЯВ БУТИ МІЛІЦІОНЕРОМ, АЛЕ ДОЛЯ ВИРІШИЛА ІНАКШЕ – ВІН СТАВ ЗАЛІЗНИЧНИКОМ І ДОВГИЙ ЧАС ПРАЦЮВАВ В ДЕПО. РАЗОМ З ДРУЖИНОЮ ВИРОСТИВ ДВОХ СИНІВ, А НЕЩОДАВНО ОТРИМАВ ПОЧЕСНЕ ЗВАННЯ ДІДУСЬ. У КВІТНІ 2022 РОКУ ПІСЛЯ  ПОВНОМАСШТАБНОГО  ВТОРГНЕННЯ  РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЗАПИСАВСЯ ДОБРОВОЛЬЦЕМ ЗАХИЩАТИ ЗЕМЛЮ ВІД ВОРОГА. 16 ВЕРЕСНЯ  2022 Р. БУВ ПРИЗВАНИЙ НА СЛУЖБУ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А 7085 ТА ЗАРАХОВАНИЙ СОЛДАТОМ У  3–Є  ВІДДІЛЕННЯ КУЛЕМЕТНОГО ВЗВОДУ 2 – Ї СТРІЛЕЦЬКОЇ РОТИ.

25.11.2022 ВІРНИЙ ВІЙСЬКОВІЙ ПРИСЯЗІ, У БОЮ ЗА УКРАЇНУ, ВИЯВИВШИ СТІЙКІСТЬ І МУЖНІСТЬ, ЗАГИНУВ ПІД ЧАС ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ НА ПІВДЕННО-СХІДНІЙ ОКОЛИЦІ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ РАЙГОРОДОК ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ. 

ЗІ СЛІВ ДРУЖИНИ, ВОЛОДИМИР БУВ КРАЩИМ ЧОЛОВІКОМ У ЇЇ ЖИТТІ, З ЛЮБОВ'Ю ТА ТУРБОТОЮ ВІДНОСИВСЯ ДО НЕЇ ТА ЇЇ СИНА ВІД ПЕРШОГО ШЛЮБУ. ЯК ПРОМОВИЛА САМА ЖІНКА : “ЧОЛОВІКА МЕНІ ОБРАВ МІЙ СИН, ПРО ЩО Я НЕ ПОШКОДУВАЛА НІ РАЗУ”. “МІЙ ВОВЧИК” САМЕ ТАК ВОНА ЙОГО НАЗИВАЄ. ВІН НІКОЛИ НІКОМУ НЕ ВІДМОВЛЯВ У ДОПОМОЗІ, БУВ ДОБРИМ, ЧУЙНИМ, КМІТЛИВИМ.  БАГАТО З ТИХ, ХТО ЗНАВ ЙОГО БЛИЗЬКО, ГОВОРИЛИ, ЩО ВІН ЗАНАДТО ДОБРИЙ ДЛЯ ВІЙНИ, ЩО НЕ ВІЙСЬКОВИЙ ВІН, НЕ ЙОГО ЦЕ. А ПОБРАТИМИ, ЯКІ БУЛИ З НИМ, РОЗПОВІДАЛИ, ЩО ТАМ, НА ПЕРЕДОВІЙ, ВІН ВИЯВИВСЯ БЕЗСТРАШНИМ, РІШУЧИМ, ХОРОБРИМ І НАДІЙНИМ. КОЛИ ДРУЖИНА ЗАПИТАЛА, ЧИ НЕ БУЛО БАЖАННЯ В НЬОГО ВІДМОВИТИСЯ ВІД БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ, ЯК РОБИЛИ ДЕЯКІ ІНШІ, ТО ВІН З ТАКИМ ЗАПАЛОМ ВІДПОВІВ: "ЗВИЧАЙНО, НІ! Я ХОЧУ, ЩОБ МОЇ ДІТИ, МАТИ, ДРУЖИНА ГОРДИЛИСЯ МНОЮ, А НЕ СОРОМИЛИСЯ! ТА Й ПОБРАТИМІВ НЕ ЗРАДЖУ НІКОЛИ!  У ГЛИБОКОМУ СМУТКУ ЗАЛИШИЛИСЯ ДРУЖИНА СВІТЛАНА, ДВОЄ СИНІВ АНДРІЙ ТА ДЕНИС І МАТІР ГАЛИНА ІВАНІВНА. 

НЕ ВСТИГ ГЕРОЙ НАСОЛОДИТИСЯ В ПОВНІЙ МІРІ ЖИТТЯМ , ЛЮБОВ’Ю ДО  ОНУКА. КОЛИ ВІН  ПІДРОСТЕ , ТО ТОЧНО БУДЕ ЗНАТИ, ЩО ЙОГО ДІДУСЬ ГЕРОЙ, ЯКИЙ ОДИН ІЗ БАГАТЬОХ, ХТО ВІДДАВ ЗА УКРАЇНУ  НАЙДОРОЖЧЕ- ЦЕ ЖИТТЯ.

 ВОЛОДИМИР Є ПОЧЕСНИМ ГРОМАДЯНИНОМ МІСТА КОЗЯТИН. ПОХОВАНИЙ НА АЛЕЇ СЛАВИ В РІДНОМУ МІСТІ .

5 ВЕРЕСНЯ 2024 РОКУ ВІДБУЛОСЯ УРОЧИСТЕ ВІДКРИТТЯ ПАМ'ЯТНОЇ ДОШКИ ЦИМБАРОВИЧУ ВОЛОДИМИРУ ВАЦЛАВОВИЧУ НА ФАСАДІ КОЗЯТИНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ №9, ДЕ ВІН НАВЧАВСЯ.  ПОЧЕСНЕ ПРАВО ВІДКРИТИ МЕМОРІАЛЬНІ ДОШКИ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЯ НАДАНО ЙОГО СИНАМ АНДРІЮ ТА ДИНИСУ.

СЛАВА ГЕРОЮ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

 СЬОГОДНІ 25 ЛИСТОПАДА  ТРЕТЯ РІЧНИЦЯ  ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ 

ЗЕМЛЯКОМ ВОЛОДИМИРОМ ОЛЕКСАНДРОВИЧЕМ КРАВЧЕНКО

                                                    ПАМ'ЯТАЄМО...

                                             

   КРАВЧЕНКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

 (15.03.1998 - 25.11.2022)

             СОЛДАТ. СТРІЛЕЦЬ-СНАЙПЕР ДЕСАНТНО - ШТУРМОВОГО ВІДДІЛЕННЯ, ДЕСАНТНО - ШТУРМОВОЇ РОТИ В/Ч А-1910.

НАГОРОДЖЕНИЙ ОРДЕНОМ "ЗА МУЖНІСТЬ ІІІ СТЕПЕНЯ" (ПОСМЕРТНО). ПРИСВОЄНО ЗВАННЯ "ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА КОЗЯТИН" (2024)(ПОСМЕРТНО).

ВОЛОДИМИР НАРОДИВСЯ 15 БЕРЕЗНЯ 1998 РОКУ. НАВЧАВСЯ У 3-Й ШКОЛІ М. КОЗЯТИНА. У КОЗЯТИНСЬКОМУ ЗАЛІЗНИЧНОМУ УЧИЛИЩІ ЗДОБУВ ПРОФЕСІЮ «СЛЮСАР З РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ». ДАЛІ НАВЧАВСЯ У ВІННИЦЬКОМУ КОЛЕДЖІ НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ДЕ ОТРИМАВ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «МЕХАНІК».

 ЗАКИНУЛА ЙОГО ДОЛЯ У КИЇВСЬКУ ОБЛАСТЬ, БУЧАНСЬКИЙ РАЙОН, С. КОПИТІВ.  ТАМ ВІН І ПРАЦЮВАВ ВАНТАЖНИКОМ В АТБ-МАРКЕТІ.

 20 ЛИСТОПАДА 2022 РОКУ БУВ ПРИЗВАНИЙ НА СЛУЖБУ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А-1910 .

 25 ЛИСТОПАДА СОЛДАТ СТРІЛЕЦЬ-СНАЙПЕР ДЕСАНТНО-ШТУРМОВОГО ВІДДІЛЕННЯ, ДЕСАНТНО-ШТУРМОВОЇ РОТИ ПІД ЧАС ТАНКОВОГО ОБСТРІЛУ НЕПОДАЛІК С. ЧЕРВОНОПОПІВКА КРЕМІНСЬКОГО РАЙОНУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОТРИМАВ ПОРАНЕННЯ НЕ СУМІСНІ З ЖИТТЯМ.

 ПОХОВАНИЙ ВОЛОДИМИР НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ КЛАДОВИЩІ НА АЛЕЇ СЛАВИ.

  ГЕРОЇЧНО ЗАГИБЛОМУ ВОЇНУ, ЯКИЙ ВИКОНУВАВ ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ’ЯЗОК ПО ЗАХИСТУ СУВЕРЕНІТЕТУ І ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНИ, ВСТАНОВЛЕНО МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ В М. КОЗЯТИНІ 24 ЛИСТОПАДА 2023 Р.  НА БУДИНКУ , ДЕ ПРОЖИВАВ ГЕРОЙ, ПРОВУЛОК . АРХІТЕКТОРА КОБЄЛЄВА, 12.

  СЛАВА ГЕРОЮ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

 

24  ЛИСТОПАДА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ ЗЕМЛЯКОМ  ЮРІЄМ ІВАНОВИЧЕМ ЩЕРБАКОМ

                                                 ПАМ'ЯТАЄМО

ЩЕРБАК ЮРІЙ ІВАНОВИЧ

(09.09.1980-24.11.2024)

СТАРШИЙ НАВІДНИК 2 – ГО МІНОМЕТНОГО РОЗРАХУНКУ, 2 – ГО МІНОМЕТНОГО ВЗВОДУ, 2 – Ї МІНОМЕТНОЇ БАТАРЕЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А – 2896

 

ЮРІЙ НАРОДИВСЯ 9 ВЕРЕСНЯ 1980 РОКУ В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ,  ВЕСЕЛІВСЬКОМУ  РАЙОНІ У  СЕЛІ НОВОСІЛЦІ. ЗРОСТАВ ДУЖЕ ДОБРИМ ТА РОБОТЯЩИМ. ВІДКРИТИЙ ТА ЖИТТЄРАДІСНИЙ ХЛОПЧИК ЗАВЖДИ ПОСПІШАВ НА ДОПОМОГУ. ЗАКІНЧИВ СЕРЕДНЮ ШКОЛУ В С. КАТЕРИНІВКА. ВСТУПИВ ДО ПРОФЕСІЙНО - ТЕХНІЧНОГО УЧИЛИЩА, ДЕ ЗДОБУВ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ ВОДІЙ – ТРАКТОРИСТ. ПО ЗАКІНЧЕННЮ ПРАЦЮВАВ В МИКОЛАЄВІ  ПЛИТОЧНИКОМ. У 2002 РОЦІ ПОЇХАВ ДО КИЄВА ШУКАТИ КРАЩОЇ ДОЛІ. ТАМ ЗАЙМАВСЯ РЕМОНТНИМИ РОБОТАМИ, СТАВ МАЙСТРОМ СВОЄЇ СПРАВИ.

У 2004 РОЦІ ЗУСТРІВ СВОЮ МАЙБУТНЮ ДРУЖИНУ ТА ПОЇХАВ У 2005 РОЦІ РАЗОМ З НЕЮ У С. ЗАЛІЗНИЧНЕ, ДЕ І ПРОЖИВАЛИ РОДИНОЮ. У 2022 РОЦІ, ВЛАШТУВАВСЯ НА РОБОТУ В ГІМНАЗІЮ №6. ЙОГО ПОРЯДНІСТЬ ТА ЩИРІСТЬ ПІДКОРЮВАЛИ ЯК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ТАК І УЧНІВ.

2 ЖОВТНЯ 2024 РОКУ БУВ ПРИЗВАНИЙ ДО ЛАВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ. ВІЙСЬКОВИЙ ВИШКІЛ ПРОХОДИВ У ГАЙСИНСЬКОМУ РАЙОНІ. А 19 ЛИСТОПАДА, ЧЕРЕЗ ПІВТОРА МІСЯЦЯ, БУВ УЖЕ НА ПОКРОВСЬКОМУ НАПРЯМКУ.

24 ЛИСТОПАДА 2024 РОКУ БЛИЗЬКО 13 ГОДИНИ 40 ХВИЛИН, СТАРШИЙ НАВІДНИК 2 – ГО МІНОМЕТНОГО РОЗРАХУНКУ, 2 – ГО МІНОМЕТНОГО ВЗВОДУ, 2 – Ї МІНОМЕТНОЇ БАТАРЕЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А – 2896, ОТРИМАВ ПОРАНЕННЯ НЕ СУМІСНЕ З ЖИТТЯМ ПОБЛИЗУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ ПУШКІНЕ, ПОКРОВСЬКОГО РАЙОНУ, ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ.ЩЕРБАК ЮРІЙ ІВАНОВИЧ ПОХОВАНИЙ НА ЦВИНТАРІ В СЕЛИЩІ ЗАЛІЗНИЧНЕ.

25 ЛИПНЯ 2025 РОКУ НА БУДИНКУ, ДЕ ПРОЖИВАВ ПОЛЕГЛИЙ ГЕРОЙ У СЕЛИЩІ ЗАЛІЗНИЧНЕ , УРОЧИСТО ВІДКРИТО МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ   

У С.ЗАЛІЗНИЧНОМУ 9 ВЕРЕСНЯ 2025 Р. ВШАНУВАТИ ПАМ'ЯТЬ ТИХ, ХТО ВІДДАВ НАЙЦІННІШЕ – СВОЄ ЖИТТЯ ЗАРАДИ СВОБОДИ ТА НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. НА БОКОВОМУ ФАСАДІ МІСЦЕВОЇ ГІМНАЗІЇ ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНІ ДОШКИ ВОСЬМИ ЇЇ УЧНЯМ: ЛУКАШУКУ МИКОЛІ, ДМИТРУ БОНДАРЧУКУ, ВОЛОДИМИРУ ПАВЛОВСЬКОМУ, АНДРІЮ ПИЛЯВЦЮ, ВІКТОРУ РОЗБІЦЬКОМУ, ОЛЕГУ СЛОБОДЯНИКУ, ВІКТОРУ ТИМОЩУКУ, ЮРІЮ ЩЕРБАКУ. ІНІЦІАТОРАМИ ВСТАНОВЛЕННЯ ПАМ'ЯТНИХ ЗНАКІВ СТАЛИ УЧНІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ. ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕКТИВ, РОДИНИ ЗАГИБЛИХ ТА ПІДПРИЄМЦІ ПІДТРИМАЛИ ІНІЦІАТИВУ ДІТЕЙ. ПОЧЕСНЕ ПРАВО ВІДКРИТИ МЕМОРІАЛЬНІ ДОШКИ НАДАЛА РОДИНАМ ЗАГИБЛИХ ВОЇНІВ. БО ЦЕ НАШ СПІЛЬНИЙ ОБОВ'ЯЗОК І ВИЯВ ГЛИБОКОЇ ПОВАГИ.

 ВІЧНА ТА СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ПОЛЕГЛОМУ ЗАХИСНИКУ!