27 ЛИПНЯ ДРУГА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ГЕРОЄМ КАЛЕНСЬКИМ АНДРІЄМ АНАТОЛІЙОВИЧЕМ

 ПАМ'ЯТАЄМО...

Каленський Андрій Анатолійович

(07.12.1971 — 27.07.2023)

Cтрілець-санітар 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу, 1- механізованої роти, 2-го механізованого батальйону, в/ч А 4712.

Нагороджений нагрудним знаком "За героїзм та патріотизм "(посмертно).

Народився 7 грудня 1971 року в Козятині. Навчався в 9 школі. Закінчивши Козятинське залізничне училище. Пішов працювати на залізницю. Далі — робота в різних приватних фірмах, але він завжди знаходив час, щоб провідати свою сестру. Енергійний, життєрадісний, часто біля нього збиралося багато друзів. Його не потрібно було просити про допомогу, він сам її пропонував.

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Андрій почав займатися волонтерством. Дуже любив тварин. Під час одного з виїздів знайшов песика і довго возив його з собою, допоки не знайшов йому господарів.

Його захопленням була техніка. Займався ремонтом автомобілів до війни і під час війни.

28 грудня 2022 року був призваний до Лав Збройних Сил України. Проходив навчання у Німеччині, після чого був направлений на Запорізький напрямок. Він був дуже дипломатичний та вмів домовлятися, вирішувати всі справи, за це його побратими дали йому позивний «Шаман»

Коли йшов на завдання обов’язково телефонував сестрі казав «Я йду на екскурсію, зв’язку не буде».

27 липня 2023 року, під час виконання бойового завдання, біля населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області загинув. І тільки в березні 2024 рідні змогли з ним попрощатися.

Їхав Андрій з поля бою додому довгих 215 днів. Зустріла його громада 4 березня живим коридором, стоячи на колінах.

Слава Герою! Вічна пам'ять!