Чудова осіння
пора, особливо, у ці дні, коли температура повітря аномально піднялася вгору ,
майже, як влітку, приємно не поспішаючи прогулюватися вулицями рідного міста і
радіти останнім теплим, сонячним промінчикам, що ніби граючись, примушують нас
примружуватись і посміхатися кожному стрічному. В такі погожі дні можна зустріти миловидну,
привітну, невеличкого зросту приємного вигляду жінку Галину Лаврентіївну Савченко. Сьогодні
вона може собі дозволити розкіш, особливо не поспішати. А ще донедавна
ця тендітна жінка бігла щоранку у
клопотах, вирішувати назрілі службові справи на своє робоче місце керівника
Центральної районної книгозбірні .
А їх було чимало на початку розвитку молодої держави України: безгрошів’я, назріле з цього, скорочення закладів і ,
відповідно, штатів. Регулярні походи , поїздки
до керівництва районної культури чи до обласного центра, щоб узгодити чи вирішити низку чергових проблем. І хоча мала за своїми
плечима величезний понад 40 років досвід
бібліотечного керівника, починаючи з
невеличкої сільської бібліотеки,
та все ж, найболючіші проблеми галузі, у
хвилини розпачу допікали та обпалювали серце
і душу. А в моменти перепочинку та під час професійного Дня працівників бібліотек, з
гордістю пригадувала разом з колегами про ті важкі , але такі щасливі моменти будівництва Центральної
районної бібліотеки під орудою енергійного, непосидючого I-го секретаря райкому партії Геннадія Дубенкова. Будували приміщення бібліотек- дорослої, для
юнацтва та дитячої, будинку піонерів методом народної будови. Пригадує, що майже кожен з працівників міських державних
установ того періоду відпрацьовував не один день на цьому будівництві, а
керівнику , навіть, доводилось чергувати
у вихідні та святкові дні, вирішуючи організаційні та інші, пов’язані з
будівництвом невідкладні справи . Директору ЦБС, котра сьогодні на заслуженому
відпочинку, було доручено керівництвом
району в стислий термін особисто спланувати розміщення бібліотечних кімнат, радячись
зі спеціалістами - архітекторами. Чимало нервових клітин і фізичних сил було
втрачено в ті часи та усі ці зусилля
виявились не мариними, стали сьогодні винагородою. Місто і його мешканці, особливо читачі і малюки, мають
чудову унікальну споруду із цесіської,
латиської цегли, що є окрасою архітектурних забудов Козятина. І до цього
причетна разом з іншими будівничими та організаторами великої народної будови Галина Лаврентіївна Савченко. . З часом
чомусь так сталося, що залишалось все менше і менше кімнат відведених у 1988 році під установи,
згідно проекту. Зовсім нещодавно ,
нарешті, були відселені міські освітянські заклади у бувше приміщення ліцею
і відвідувачі Центру дитячої та юнацької
творчості після ремонту сьогодні вже
розширять свої апартаменти.
Пригадує Галина Лаврентіївна свою діяльність у бібліотечній сфері , серед котрих
, в більшості, перемоги, відзнаки, шаноба , повага. З великою зацікавленністю і бажанням приїздили в Козятинську ЦБС
переймати досвід, проводити семінари- практикуми колеги з області, інших
районів, тому що наша бібліотека була одна із кращих впродовж того часу, як
переселилася у чудові, просторі холи і приміщення. Днями Галина Лаврентіївна
відзначила у колі своїх вірних
чисельних друзів та рідні ювілей.
Споглядаючи у минуле, іменинниця щиро дякує долі за
цікаве і неповторне життя у парі
з любим чоловіком Олександром
Матвійовичем, котрий подарував їй
палке і вірне кохання. Сьогодні вболіває та
турбується, як матуся за двох любих
синів Андрія та Романа, онука
Дениса, котрий, як дві краплиночки води, нагадує їй коханого чоловіка . Дякує
Богові за чудову сестру чоловіка Олену- ангела – охоронця в Москві з
її чисельною родиною. Переймається
станом здоров’я
любої матусі Ірини, турбується
про сестричку Зінаїду і її сім’ю. Любить
займатися буденними справами і отримувати від цього насолоду. Вирощує на дачі
квіти та гарні збирає родиною врожаї на земельній ділянці.
Життя не стоїть на
місці, воно продовжується і відкриває нові його сторінки, цікаві і буденні, у
клопотах і в святах… І дай бог, щоб яскравих його сторінок було , як найбільше
в житті цієї непересічної, цікавої, доброї, працьовитої, щирої людини.
Директор Музею
історії міста Лілія Макаревич
Немає коментарів:
Дописати коментар