СЬОГОДНІ 9ЛИПНЯ 2025 РОКУ РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ

ЗА ГЕРОЄМ ЗЕМЛЯКОМ ВОЛОДИМИРОМ ІВАНОВИЧЕМ ВОЛИНЦЕМ

ПАМ'ЯТАЄМО...

                         

Волинець Володимир Іванович

(04.10.1969-09.07.2024)

Командиром 1-го відділення 3-го взводу оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2-ї роти оперативного призначення батальйону оперативного призначення (на бронітранспортерах) в/ч 3056 34 Херсонського полку

Нагороджено: відзнакою Президента України «За оборону України» та

орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

 Народився в місті Козятин, був людиною честі, відданості та безмежної любові до своєї родини та Батьківщини. Дитинство та юність Володимира пройшли у Козятині, навчався у школі №3. З ранніх років він вирізнявся активністю, брав участь у спортивному та громадському житті, про що свідчать численні грамоти та подяки. Саме в шкільні роки він зустрів свою майбутню дружину Ірину. Їхній союз, що розпочався після повернення Володимира з армії у 1989 році, став міцною опорою його життя.

 Військову службу Володимир Іванович проходив у Чехословаччині з 1987 по 1989 рік, де проявив себе як справжній патріот, затримавши 2 диверсантів, за що був відзначений грамотою, званням старший сержант та позачерговою відпусткою. Ці події сформували його як сміливу та безстрашну особистість. Після армії Володимир розпочав свій трудовий шлях на залізниці, працюючи помічником машиніста та на станції «Козятин 1». Згодом, з 1996 року, він присвятив себе службі в органах внутрішніх справ, де був прикладом чесності та справедливості. Навіть після виходу на пенсію у 2008 році, Володимир Іванович не припиняв працювати, обіймаючи посади в охоронній службі в м.Київ, а з 2019 року в Українській технологічній компанії начальником служби внутрішньої безпеки підприємства.

У лютому 2024 року, попри вік Володимир Іванович знову став на захист Батьківщини, будучи призваним до лав Національної гвардії України і був призначений командиром 1-го відділення 3-го взводу оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2-ї роти оперативного призначення батальйону оперативного призначення (на бронітранспортерах) в/ч 3056 34 Херсонського полку. Його товариші по службі відзначали його відповідальність та вміння знаходити спільну мову з усіма, незалежно від віку та досвіду. Важливим етапом його військової підготовки стало навчання в Британії, де він підвищував кваліфікацію. Володимир був справжнім сім'янином. Разом з дружиною Іриною вони виховали сина Сергія, який подарував їм онука Іванка. Родина для нього завжди була найвищою цінністю.

Його життєвий шлях обірвався під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Пойма на Херсонщині, на окупованому лівому березі річки Дніпро. Поховали Героя на Алеї Слави на центральному кладовищі у рідному Козятині. Його життя стало прикладом служіння Україні та жертовності заради її майбутнього.

7 липня 2025 року, відбулося відкриття меморіальної дошки нашому земляку, захиснику України, Волинцю Володимиру Івановичу на приміщенні ВП№2 РВП Хмільницького РВП у Вінницькій області.

        

 

 Слава Герою! Вічна пам'ять!