3 ТРАВНЯ ТРЕТЯ  РІЧНИЦЯ  ПАМ'ЯТІ ЗА ГЕРОЄМ ЗЕМЛЯКОМ АРТЕМОМ ОЛЕКСАНДРОВИЧЕМ ЛАВРОВСЬКИМ

ПАМ'ЯТАЄМО

                                                           

Лавровський  Артем Олександрович

(10.03.2001-  03.05.2022)

Старший солдат, старший слюсар-монтажник відділення розбирально-складних робіт взводу ремонту автомобільної техніки ремонтної роти 12-ї бригади оперативного призначення ім. Дмитра Вишневецького - військового формування Східного оперативного-територіального об’єднання Національної гвардії України, в/ч 3057.   Почесний громадянин міста Козятин (2024).

                Нагороджений орденом "За мужність ІІІ степеня" (посмертно). 

 

Артем народився 10 беорезня 2001 року в місті Козятин на Вінничині. Закінчив школу №2. Продовжив навчання в місцевому міжрегіональному ВПУ залізничного транспорту по спеціальності «Оператор комп’ютерного набору та постачання». Після його закінчення був призваний на військову службу до 12-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України. Брав участь у бойових діях на Донеччині та Луганщині. З початку повномасштабного вторгнення став на захист Маріуполя.

Із початком відкритої російської агресії і  до середини квітня син телефонував додому  разів п’ять. Востаннє – 18 квітня і сповістив , що скоріше всього  не повернеться.  Просив , щоб матуся берегла  себе,  молодших братів і не  не плакала.

 А 9 травня повідомили, що син загинув 3 травня.  Він був позитивним і веселим. Із 9 класу захопився автомобілями і мотоциклами. Мріяв подорожувати Україною, мати сім’ю і щасливо жити. Планував після армії одружитися з коханою дівчиною. Клята війна забрала його назавжди, як зазначає  мама Героя  Лілія Гончарова.

15 травня 2022 року на центральній площі Козятина відбулася спільна молебень у пам'ять про загиблого Артема Лавровського.

 

 Слава Герою! Вічна пам’ять!