81 -а річниця звільнення Козятина від нацистів.

 

81- річниця визволення Козятина від нацистських окупантів.

 

 Друга світова війна розпочалася  1 вересня 1939 р. , а завершилась 2 вересня  1945 р.  В жовтні 1944 р.Україну було звільнено від нацистського режиму. З  28 по 30 грудня 1943 р.  в наслідок Житомирсько- Бердичівської наступальної операції  1-го Українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна Козятин було визволено від окупантів . Одними із перших увійшли  в місто піхотинці  й   I-а гвардійська танкова армія під орудою генерал- лейтенанта бронетанкових військ  маршала, двічі Героя Радянського Союзу Михайла Катукова.

 

Інформбюро 30 грудня 1943 р. оголосило:

«Війська 1-го Українського фронту, продовжуючи розвивати успішний наступ, оволоділи містом і найважливішим залізничним вузлом Козятин..»Вітаємо!

 

В наслідок визвольних боїв за Козятин чотирьом танкістам було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу:

командиру 69-го гвардійського танкового полку 8-го гвардійського механізированого корпусу гвардії майору Івану Бойко, нашому  земляку , уродженцю с. Жорнище на Вінниччині,

гвардії старшому лейтенанту, командиру взводу розвідроти 19-ї гвардійської механізованої бригади Володимиру Підгорбунському ,

механіку-водію танку «Т-34» 67-гвардійського танкового полку 19-й гвардійскої механізованої бригади 8-го гвардійського механізованого корпусу, гвардії старшині Михайлу Бушилову,

командиру взводу 67-го гвардійського танкового полку, гвардії лейтенанту Гриболєву Петру .

 

Всім їм присвоєно звання Почесний громадянин міста Козятин.

Також присвоєно звання Почесного громадянина Козятина командувачу танковими військами під час визволення Козятина генерал - лейтенанту Семену Кривошеїну. 

Нечувану воєнну операцію  під час визволення Козятина провів українець, уродженець села Жорнище  на Вінничині-. Іван Бойко. “Хитрий Митро”, так звали свого  командира офіцери полку. Коли зірвалася операція по звільненню Козятина аж  на дві години, здатний на хитруваті  вигадки  командир полку дав наказ танкістам , надолужити втрачений  час,  прямуючи до станції залізничним полотном. Один із танків влучив в вагони з вибухівкою, за другою версією підпільники підірвали, на станції  зчинилася  паніка.

Удар був настільки блискавичним, що великий ворожий гарнізон не встиг підготуватися до бою і зчинити організований опір. Танкісти вогнем і гусеницями знищували гітлерівців, що розгублено ганяли у паніці по місту.

 Незадовго до визволення Козятина командир 69-го танкового полку  підполковник Іван Бойко

Трупи окупантів на вулицях Козятина

 
Свідченням героїзму є Меморіал воїнів –визволителів в районі ПРБ по вулиці Захисників України.  На гранітних плитах висічено прізвища 819 воїнів, з них 60 осіб до цього періоду так і залишилися  безіменними. 56 визволителів померли від  ран й   спочивають вічним сном  на території в минулому тубдиспансеру (на той час війьсковий шпиталь)на ст. Планова. В кожному селі височать пам’ятники з прізвищами односельчан, які полягли під час бойових дій, визволяючи свою домівку від окупантів.

У Талимонівському яру  нацистами страчено близько 9000  осіб, як мирного населення, євреїв, моряків, ромів,   партизан, підпільників, так і  військових полонених зі шталагу (табору) N 358 на ПРБ. Братські  та одинокі могили  невідомих воїнів  визволителів другої світової знаходяться й  на сільських і міських цвинтарах.

В Козятині проживали герої –льотчик винщувач  Іван Скляров й уродженець міста Михайло Шнейдерман, у котрого в Бабиному Яру знищили всю родину.

Про все це можна дізнатися зі споминів тодішніх учасників подій, які вони залишили майбутньому поколінню . Вдячні козятинці встановили пам’ятники активним визволителям міста.  Земляку- Герою Івану Бойко встановлено погруддя на території. нашого   КМВПУЗТ . Про їхню пролиту кров, що оросила нашу землю, про полеглих земляків  необхідно пам’ятати.  Дякуємо за безліч книг, що зберігаються в музеї, досліднику періоду окупації  міста та  Козятиніщини , краєзнавцю , полковнику внутрішньої служби у відставці , ініціатору  увічнення пам’яті героїв визволителів Леоніду Кривову.

Нажаль війни не припиняються й наші земляки вже 10 років  виборюють  право  на свободу вибору , проливаючи кров за Україну. З’являються нові Алеї Слави воїнів , які полягли  в боях, вже знищуючи російського окупанта  на рідній землі й  виборюють мир. З’являються  нові пам’ятники незламним..

 Вічна слава Героям землякам…

Директор КЗ «Музей історії міста Козятин» Лілія Макаревич.