Нові надходження.

 

Нові надходження.

Нещодавно до КЗ «Музей історії міста Козятин » завітав наш давній друг музею, колекціонер давнини Олександр Зінченко.

 За 22 роки діяльності музею він не одноразово дарував цінні  предмети та речі до наших  фондів . Зокрема, майже з перших днів  відкриття скарбниці давнини у фойє знаходилось старовинне велике для вітальні дзеркало. Привіз його нам Олександр із м. Бердичева за допомогою родини Репало, які забезпечили  доставку цінного габаритного експонату до музею, за що ми щиро дякуємо, зокрема, й світла пам’ять тогочасному  директору Козятинської музичної школи Володимиру Репало.  

                                                        Сьогодні в експозиційній залі.

На фоні чудового дзеркала наші гості  художник  Воломиир Мазуркевич зі своїми близькими.

Одна із перших в нашому музеї була   виставка колекції порцелянових статуеток  Олександра Зінченка . Є світлини Шварцмана подаровані збирачем антикваріату, цеглина давня  з клеймом з Козятина , гладущик cелянський глиняний, чудовий стілець кінця 19 початку 20 ст.,  письмовий стіл в експозиції інтер'єру  житла кінорежисера Віктора Іванова  також потрапили завдяки  Олександру до музею. 

А днями він подарував три  фотографії козятиньких  фотографів Тітова, і дві   Давида  Шварцмана. 

Зраділи ми цікавому документу, що надійшов  з його рук до музею  - це щоденник учениці приватної жіночої гімназії  Наталії Жойдік за 1916-1917 роки. Він без палітурки, але багато що можна дізнатися  про життя того періоду.

 Наприклад, що його володаркою  була  учениця  Клавдія Смірнова, яка в майбутньому стала лікаркою, проживала в Полтаві, але сама уродженка Козятина. Підписи замість батька  ставив у щоденнику старший, бездітний брат  учениці Федір Смірнов. На той час батьки й родина  пережили велику трагедію , у 1-й світовій війні  в родині загинули 2 сини Василь та Микола. Мама важко захворіла, тому  батьки навіть не змогли забрати тіло померлого від ран у шпиталі  сина  із Закарпаття, щоб поховати вдома.

 Щоденник, що потрапив нам до рук, заповнювався тогочасною російською   мовою. Навчання було платне. Серед предметів дівчатам із заможних родин  викладали  : французську, російську   та німецьку мови, Закон Божий, словесність, рукоділля, геометрію, алгебру, співи, природничу історію, малювання,  світову історію . На початку  1917 року місяці у щоденнику писалися іноземною мовою і щодня записували учениці чимало домашніх завдань, а з квітня значилися назви старослов’янською мовою й  майже не було домашніх завдань у щоденнику. По цьому документу  видно, що  з природничих наук  вивчали черепаху європейську, земноводних тварин та птахів, з  історії - положення Візантії у VII-VIII ст., Карл Великий та його завоювання, Христові походи, походження різних світових династій, Франція та Англія у 15-16 віках.. Зі  словесності  вивчали легенди та  билини,  зокрема, про Іллю Муромця. Дивлячись щоденний розклад уроків, робимо висновок, що  із 6-ти днів навчання,  три  вивчали історію,  щодня іноземні мови.  Щотижня у щоденнику були відзначені  свята  й часто по 3 дні підряд. Класною наглядачкою у гімназистки Клавдії Смірнової  була Віра Корвовська.

До речі родина Смірнових- Салєнко  в свій час теж передала чимало цінних речей, документів. Зокрема, завдяки їм, придбали у господарів  старовинние піаніно з документами 1912 р. троє приватних підприємців- господарів комплексу  магазинів "Вояж"- Сергій Панчук, "Каскад"- Віктор Проскурняк, "Атлантик" - Олег Кремінський. Щиро вдячні їм за дар, який зайняв  гідне  місце в нашій  експозиції. 

Саме цю гімназію відвідував  після відлучення від влади Павла Скоропадського, 18 грудня 1918 року  Головний Отаман військ та флоту Української Народної Республіки Симон Петлюра з іншими політичними діячами.

 

Директор КЗ «Музей історії міста Козятин »                                    Лілія Макаревич