У світі масово обговорюють природню екологічну катастрофу на Землі. Чи можна їй запобігти?

 У світі масово обговорюють природню екологічну катастрофу. Чи можна їй запобігти?

У світі масово обговорюють природню екологічну катастрофу на Землі. Чи можна їй запобігти?

Завдяки нашому земляку історику, пошуковцю, краєзнавцю й досліднику Олександру Цілецькому ми познайомились з інформацією про першого начальника Козятинського депо Івана Йосиповича Ярковського (2 (24) 05. 1844 — 9 (22) 01.1902, Гайдельберг). Саме на його плечі лягла турбота про заснування паровозного депо.

Восени 1870 року Івана Ярковського призначено на Києво-Брестську залізницю обер-машиністом, а потім - начальником депо на ст. Козятин. Саме під керівництвом талановитого та енергійного інженера відбувалась розбудова та налагоджування роботи ремонтних майстерень на залізничних службах станції. В Козятині у І. Ярковського зароджується ідея створення систем водопостачання залізничних станцій. У 1872 р він повертається до Петербургу, де в травні захищає дисертацію на тему: «Проєкт машини для водопостачання і теоретичне дослідження механізму», за що отримує звання інженера-технолога і відрядження за кордон на рік. Проєкт машини і теоретичні розрахунки її вузлів відрізнялися простотою і оригінальністю і подальшому широко використовувались.

Але в подальшому житті екс-начальник паровозного депо і винахідник- раціоналізатор не обмежувався лише технічною діяльністю. Вчений присвячує весь свій вільний час вивченню наукових питань, які зробили його ім’я всесвітньо відомим.

У 1887 р.науковець висуває «кінетичну гіпотезу всесвітнього тяжіння». Він цілком усвідомлював, що його теорія викличе чимало заперечень. Але, будучи людиною ґрунтовних знань і відданим науці, він не бажав явити світові недолугий матеріал і назавжди залишитися невизнаним генієм. Навпаки, він хотів отримати критичні відгуки вчених, щоб мати можливість повніше розробити гіпотезу, перш ніж виносити її на широкий загал. Тому Іван Йосипович Ярковській видає свою роботу французькою мовою і не пускає її в продаж, а розсилає персонально тільки вченим різних країн . Отримавши відповіді та відгуки на книгу, закінчує розробку своєї ідеї і через рік видає вже більш велику і повну працю під назвою «Всесвітнє тяжіння як наслідок утворення вагомої матерії всередині небесних тіл. Кінетична гіпотеза» (1889 р). Потім випускає «Новий погляд на причини метеорологічних явищ» (1891 г.), «Будова матерії і молекулярні сили» (1894 г.) і кілька полемічних брошур в захист своїх ідей.

Останньою його прижиттєвою працею була «Щільність світлового ефіру та опір, що чиниться ним руху» (1901 г.), де Іван Ярковський першим передбачив цікавий феномен, який пізніше в наукових колах отримав назву ефект Ярковського. Він полягає на тому, що теплове випромінювання поверхні астероїда, що нагрівається вдень і вночі остигає, створює слабкий реактивний імпульс, що надає небесному тілу додаткове прискорення. Ефект Ярковського відкриває можливість управління орбітами астероїдів за рахунок зміни альбедо останніх (шляхом покриття поверхні матеріалом з потрібними властивостями). Альбе́до (від пізньолат. albedo — білизна́, від лат. albus — білий) — фізична величина, що описує здатність поверхні чи космічного тіла відбивати та розсіювати випромінення (світло). Якщо покрити поверхню одного з малих небесних тіл, які загрожують безпеці Землі, тонким шаром світлого барвника, то це різко посилить тиск сонячного вітру на астероїд, що може призвести до зміни траєкторії руху тіла на більш безпечну.

Пізніше відкриття Івана Ярковського було розвинуте і доповнене вченими - фізиками В. А. Радзієвським, С. Педдоком та Д. О'Кіфом і в кінцевому результаті отримало назву Ефект Ярковського — О'Кіфа — Радзієвського — Педдека (скор. ЯОРП-ефект або YORP-ефект). Ефект був експериментально підтверджений у 2003 році групою американських вчених під керівництвом Стівена Чеслі і Стівена Гостро (Лабораторія реактивного руху, NASA) за допомогою радіотелескопу Аресібо (Пуерто-Рико).

Це відкриття дає змогу уникнути глобальної катастрофи, що періодично загрожує планеті Земля в разі зіткнення з гігантськими астероїдами. Адже на думку вчених різка зміна клімату, загибель динозаврів, «всесвітній потоп» були викликані саме такого роду катаклізмами.

Гігантські астероїди, які пролітають повз Землю щороку, можуть становити загрозу рівня катастрофи, яка може покласти край цивілізації, пише The Mirror.

Вченими зазначається, що минулого року було зафіксовано 122 близьких зближення астероїдів.

Усі реакції:

16Vitali Bida, Tetiana Yakovlieva та ще 14

3 коментарі

4 поширення

Подобається

Коментувати

Поширити

Найстаріші



У мережі

Tetiana Yakovlieva

Як цікаво

• 12 год
• Подобається
• Відповісти

Надія Козачук

Дякуємо, дійсно цікаво.

• 12 год
• Тримаймося
• Відповісти

У мережі

Лілія Макаревич

Надія Козачук Головне, що можна цьому запобігти, продовжуючи досліджувати і випробовувати теорію екс-начальника Козятинського депо в реальному житті.

• 1 хв
• Подобається
• Відповісти
• Відредаговано