2-га річниця пам'яті захисника Печенюка Віталія.

 

Сьогодні, 20 березня 2024 року, минає 2-га річниця пам'яті захисника Козятинщини — Печенюка Віталія Сергійовича.

Печенюк Віталій Сергійович

(01.06.2000 - 20.03.2022)

Солдат, помічник гранатометника 1-го відділення 2-го взводу роти оперативного призначення на бронетранспортерах 1-го батальйону оперативного призначення Національної гвардії України, в/ч 3028 м. Калинівка.      

Нагороджений Орденом "За мужність ІІІ ступеня" (посмертно).

          Віталій  народився 1 червня 2000 року. До дев’ятого класу навчався у школі № 2. Потім вступив до Козятинського міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту, де  освоїв спеціальність електромонтера контактної мережі. Після випуску у 2018 р. отримані знання реалізовував на практиці у виробничому підрозділі Козятинської дистанції електропостачання . У липні 2020 р. був призваний на строкову службу в Національну гвардію України, з якою згодом з січня 2021 р. уклав контракт . Служив у роті оперативного призначення.

           В житті був жвавим, життєрадісним юнаком, спритним у всіх справах. Готовий прийти завжди на допомогу. Як  старший  син у сім’ї,  опікувався    молодшим братиком Олександром та  сестрою Лілією , яких дуже любив, як і домівку. Був  чуйним юнаком  , уважним ,  спокійним. У нього не було ніяких шкідливих звичок.

          В мирний час захоплювався  технікою. Розбирав і складав мотоцикли, мопеди, машини.  Завжди готовий прийти на  допомогу друзям, ремонтував техніку, розбирався в комп’ютерах, цікавився всім. А ще  любив тварин, мав котика  на війні, обіцяв привезти його додому.

          Завжди сам виходив на зв’язок. Він час від часу надсилав СМС повідомлення, що все гаразд , всіх любить,  живий і щоб берегли себе. В останньому повідомленні сповістив, що був на блок посту разом з побратимами в оточенні ворогом, але  вдалося командирові під обстрілами  всіх вивести живими. Впродовж  5 годин повзли 3 км  посадкою. Пізніше зв’язок на тиждень перервався.

          23 березня рідні отримали трагічну новину, що Віталій загинув  20 березня на Донеччині під Волновахою,  мужньо тримаючи оборону під час евакуації пораненого особового складу.

           Прощання  з  Героєм відбулося на центральній площі міста , водночас ще з одним земляком героєм - Артуром Венжиком. Похований на Алеї слави  на цвинтарі.

Слава Герою! Вічна пам'ять!