пʼятниця, 3 березня 2017 р.

Вишиване диво Наталії Петришиної.





  Свекір Павло Миколайович, тітка Наталя Іванівна Гейвах, кум  Дмитро Шклярський з сином Єгором.


 Родина Петришиних- ( зліва на право)  чоловік Руслан , тітка Натаія Іванівна Гейвах, мама і свекруха Віра Іванівна, Наталка, свекір Павло Миколайович , кум Дмитро Шклярський..




Вишиване диво напередодні  Міжнародного дня  8 Березня продемонструвала в музеї історії міста  оператор вагонного депо  Наталія Петришина.






 Рукодільниця, уродженка Хмельниччини, в минулому мешканка Криму, вже понад 20 років козятинчанка, розмістила в музеї 50 своїх  чарівних, романтичних вишитих картин. На відкриття виставки 3 березня завітали рідні, знайомі, близькі вишивальниці. Виставка була створена за сприянням  громадської  міськрайонної організації  батьків дітей  інвалідів «ДОМ»  на чолі з Тетяною Яковлєвою. Одного разу їй пощастило  побувати в гостях у родини Петришиних і після побаченої краси  не заспокоїлась, доки не  організувала виставку в нашому музеї.   Наталія Петришина погодилася  поділитися дивовижною красою з іншими   мешканцями міста Козятина, щоб створити їм весняний св’ятковий настрій. Долучилися до вітань активні  учасники організації Ірина Шмагель , художник Валерій Герасимчук .


                         Неймовірно талановитою майстриню вважає  заступник редактора щотижневика"Вісник Козятинщини", поет, публіцист Петро Зарицький.

Побачити вишиті картини і привітати родину також прийшли ветеран освіти Ольга Бойко, майстриня з вишивки рушників Антоніна Головненко. У захваті від майстерності і різнобарв’я робіт  Наталки  була  начальник відділу культури та туризму Козятинської міської ради Світлана Рибінська. Вона подякувала за копітку , творчу працю автора виставки, привітала з наступаючим жіночим  святом і  вручила від громади подарунок і квіти.  Вразив гостей своєю віртуозною грою на саксофоні викладач Козятинської музичної школи Федір Бережнюк, виконавши відомий класичний твір - "Райську мелодію" Фаусто Папетті.

Займатися даним видом декоративно - ужиткового мистецтва   працівниця залізниці почала близько 10 років тому. Якось завітала в магазин, де   побачила  на канві цікаву ікону і вирішила її вишити для мами. Так все почалося. Це лише частина  доробку майстрині.  Багато робіт за цей час вона подарувала близьким, рідним, друзям. Поїхали вони також , завдяки щедрості вишивальниці у домашні  колекції близького і дальнього зарубіжжя. Найдорожчі з них ті, що найбільше зайняли часу для їх створення, а це  навіть і понад 7 місяців.  Займається вишивкою Наталка, тому що   творчість доставляє радість людям, рідні і  стала оберегом душі вишивальниці. Нещодавно  приєднався до  процесу творення вишиваної краси і її чоловік Руслан Петришин. На виставці представлено його 4 роботи. 
   Познайомились вони в свій час  у Криму , де проживала родина Наталі у передмісті Феодосії. Там зародилося їхнє кохання. Руслан  ніс  армійську службу  на побережжі  Чорного моря . Якось познайомившись з чарівною кримчанкою,  зрозумів, що існувати без неї не може і що почуття взаємні .  Запропонував руку  і серце, надійне своє , мужнє плече в подальшому  взаємному подружньому житті. Молоді люди вирішили більше ніколи не розлучатися і  створили сім’ю. Коханий запропонував переїхати  на Вінниччину у рідний Козятин.  Маючи спеціальність товарознавця і закінчивши  Кримський коледж гідромеліорації та механізації сільського господарства, молода дружина Наталка вдало  перепрофілювалася на оператора вагонного депо.    Разом з чоловіком стали батьками. Доля  подарувала  їм  синочка Владислава, котрий став сенсом усього  їхнього життя. Мабуть,  завдячуючи батькам  - мамі Олені Семенівні та татові Олександру  Олексійовичу  Жуку ,має Наталка для такої  копіткої творчої діяльності посидючість, старанність, відчуття смаку, талант, і велику творчу душу.    Займаючись домашніми справами, вишиванням  ще й  знаходить час  на подорожі, любить плавати, займається, по можливості дайвінгом,  водить автомобіль і полюбляє швидкостість з вітерцем. Частину вишитих картин    побачать козятинські жінки  перед урочистим концертом  в міському будинку культури. Отож, завітайте до музею і познайомтеся з дивовижними вишитими полотнами  подружжя Петришиних.






Гості : Катерина  Кіндратівна Лисюк, свекір вишивальниці Павло Миколайович, очільниця громадської міськрайонної організації  батьків дітей інвалідів "ДОМ" Тетяна  Володимирівна Яковлєва, Наталія Олександрівна Петришина, начальник культури міста Світлана Францівна Рибінська, ветеран освіти  Ольга  Романівна Бойко, директор музею Лілія Павлівна Макаревич та інші .

Директор музею історії міста Лілія Макаревич

Немає коментарів: