У Козятина є нарешті свій літопис.

ЧУДОВА НОВИНА ДЛЯ  ПОЦІНОВУВАЧІВ ІСТОРІЇ  МІСТА ТА КРАЮ.

                                                                                             

Нарешті сталася довгоочікувана,  надзвичайна подія в  житті нашого міста!  Вперше з часів існування Козятина народилася грандіозна інтелектуальна праця “Наша історія”  за авторством головного архіваріуса міста, історика,  педагога, відмінника освіти України, ,члена  Національної спілки журналістів та Всеукраїнської спілки краєзнавців Зої Володимирівни Вільчинської. До цього часу  книгозбірня міста могла лише запропонувати на дану тему малесенький путівничок ЛД. Бестужевої та П. Ткаченка“Козятин” на 38 сторінках та енциклопедичне, радянського періоду ,  1972 року видання   “Вінницька область”, де історичній довідці  приділено лише декілька сторінок. Інформаційний голод  даного спрямування був досить відчутний серед істориків, краєзнавців, студентів, школярів і звичайних, але   допитливих  козятинців , закоханих у  рідне місто залізничників. При формуванні Музею історії міста доводилось по крупицях вишукувати інформацію з різноманітних джерел, досить часто зі спогадів старожилів і навіть художньої літератури.

У 2000 році завдяки  клопотанням міського голови Олександра Георгійовича Гвелесіані  Козятину  було присвоєно статус міста обласного значення. Саме в той час, 13 років  тому, була призначена   на державну  посаду начальника архівного відділу  для його створення  історик за фахом і за покликом душі, журналіст  у серці ,  надзвичайно  відповідальна, цілеспрямована , працьовита людина Зоя Володимирівна Вільчинська.   Під чуйним і професійно-діловим керівництвом  у співпраці зі своєю колегою- спеціалістом 1-ої категорії  Ольгою Іванівною Спісівцевою ,  було  організовано ремонтні роботи , улаштовано    приміщення необхідною технікою, інвентарем та необхідним начинням, досить часто за рахунок благодійних   коштів. За короткий термін було сформовано  потужний документований  фонд,  в основу котрого, крім рішень, наказів та розпоряджень місцевої влади, ввійшло безліч матеріалів , серед яких  чимало фотосвітлин з життя та діяльності непересічних ,  відомих персоналіїв , а досить часто звичайних громадян, будівничих нашого міста. Сформовано теки спогадів та фото очевидців різноманітних історичних  подій міста.  Копітка і часто виснажлива за змістом діяльності  праця історика і науковця за фахом,   майстра пера за покликом душі дала свої плоди. За ці роки завідувач  архівного відділу накопичила  величезний досвід роботи    ,  провела потужну дослідницьку роботу в бібліотеках та архівах   Вінницької області, Житомирщини, Київщини та  далеко за їх межами, сформувавши неперевершену  скарбницю історичних носіїв, котра лягла в основу величезного, небаченого та нечуваного раніше за розмірами та змістом   наукового видання .   Це,   у зеленій палітурці з золотавим літерами на понад 900-тистах сторінках видання, є  ґрунтовна праця науковця, що   любить свою  батьківщину неоціненною, безмежною любов’ю доньки, онуки своїх пращурів, що заклали в її душу той дотик, тяжіння  до  життєвої, віковічної минувшини своєї родини,   села, міста, народу.  Вразило незвичне викладення,  подання  наукових досліджень головного архіваріуса Козятина. Я  вперше  була  ознайомлена  з такого  змісту документованим  виданням, де  доступно і так  вдало  викладено  найголовніші віхи історії нащої Батьківщини, в котру вкраплено, ніби стьожками на канві історії  минувшина милої серцю малої батьківщини  з найдавніших часів і майже до сьогодення .

 Сьогодні , посилаючись, на документовані джерела цього солідного , поважного видання, можна впевнено заявити,  Козятин має свій викарбуваний на папері літопис,  свою неповторну історію.. Познайомитися з   новою книгою, дотикнутися до минувшини міста  і краю можна в  Музеї історії міста,куди люб’язно надала книгу автор , після обробки в нашій центральній районній бібліотеці і  в міській книгозбірні, де вона є у вільному продажу.

Директор Музею історії міста Лілія М акаревич.