29  ГРУДНЯ  ТРЕТЯ РІЧНИЦЯ  ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ - ЗЕМЛЯКОМ  КОРОЛЕМ АНДРІЄМ ЮРІЙОВИЧЕМ...

                                   ПАМ'ЯТАЄМО..

КОРОЛЬ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ

(12.12.1987 - 29.12.2022 )

СТАРШИЙ СОЛДАТ, МЕХАНІК-ВОДІЙ МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ, МЕХАНІЗОВАНОГО ВЗВОДУ, МЕХАНІЗОВАНОЇ РОТИ, МЕХАНІЗОВАНОГО БАТАЛЬЙОНУ, В/Ч А0666.

НАРОДИВСЯ 12 ГРУДНЯ 1987 РОКУ НА ХЕРСОНЩИНІ В СЕЛИЩІ МІСЬКОГО ТИПУ ГОРНОСТАЄВКА. ТАМ І ЗАКІНЧИВ ШКОЛУ ДАЛІ НАВЧАННЯ В НОВІЙ КАХОВЦІ. СТРИМАНИЙ ТА РОЗВАЖЛИВИЙ ХЛОПЧИК З САМОГО МАЛЕЧКУ ВВАЖАВ СЕБЕ ДОРОСЛИМ І РОБИВ ДОРОСЛІ ВЧИНКИ. ДАЛІ СТРОКОВА СЛУЖБА В АРМІЇ. ТІЛЬКИ РОЗПОЧАЛАСЬ ОКУПАЦІЯ ДОНБАСУ У 2014 РОЦІ ПІШОВ ЗАХИЩАТИ НАШУ ДЕРЖАВУ ТА ПІВТОРА РОКУ БРАВ УЧАСТЬ У АНТИТЕРОРИСТИЧНІЙ ОПЕРАЦІЇ. ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ПРОХОДИВ НА ПОСАДІ СТРІЛЬЦЯ. БУВ НАГОРОДЖЕНИЙ ПОЧЕСНИМИ ВІДЗНАКАМИ ТА НАГОРОДАМИ.

ПОВЕРНУВШИСЬ ДОДОМУ, ПІШОВ ПРАЦЮВАТИ В ПОДАТКОВУ. ДАЛІ ПОЇХАВ ЗА КОРДОН, ШУКАТИ КРАЩОЇ ДОЛІ. АЛЕ НЕ ЗМІГ БУТИ ДАЛЕКО БЕЗ СВОЄЇ УКРАЇНИ ТА ПОВЕРНУВСЯ. ПОБУДУВАВ З БАТЬКОМ ВЕЛИКИЙ, ГАРНИЙ ТА СВІТЛИЙ БУДИНОК, В ЯКОМУ МРІЯВ ПРОЖИТИ ДОВГЕ ТА ЩАСЛИВЕ ЖИТТЯ.

22 ЛЮТОГО 2022 РОКУ ЗАСТАЛО АНДРІЯ ЮРІЙОВИЧА НА БАТЬКІВЩИНІ. БІЛЬША ЧАСТИНА ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ВКЛЮЧНО З ОБЛАСНИМ ЦЕНТРОМ, БУЛА ОКУПОВАНА РОСІЙСЬКИМИ ВІЙСЬКОВИМИ УПРОДОВЖ ПЕРШОГО ТИЖНЯ ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ. АНДРІЙ НА ЧОВНІ ПЕРЕПРАВИВСЯ ЧЕРЕЗ ДНІПРО ТА ДОБРАВСЯ ДО МІСТА ДНІПРА, ЩОБ ДОЛУЧИТИСЯ ДО ВІЙСЬКА. ТАМ ЙОГО ЗАПИСАЛИ ДО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ І ОДРАЗУ ПІШОВ ЗАХИЩАТИ ХЕРСОНЩИНУ. В ОДНОМУ З БОЇВ ОТРИМАВ КОНТУЗІЮ, ПІСЛЯ ЯКОЇ АНДРІЯ ЮРІЙОВИЧА ВІДПРАВИЛИ ДОДОМУ НА РЕАБІЛІТАЦІЮ.

НАБРАВШИСЬ СИЛ ЗНОВУ НА ФРОНТ І В ЦЕЙ РАЗ БАХМУТ. ДОДОМУ ДЗВОНИВ ЗАВЖДИ САМ, КОЛИ МІГ. ГОВОРИВ « ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ». МАВ ДІВЧИНУ, ЯКА І ДО СЬОГОДНІ НА ФРОНТІ НА ПОСАДІ САПЕРА. МРІЯВ, ПЛАНУВАВ, ЯК І ВСІ МИ. СПРАВЖНІЙ ЧОЛОВІК, ЦІЛІСНИЙ І ПОТУЖНИЙ. БАТЬКИ В ЦЕЙ ЧАС, З ВЕЛИКИМ РИЗИКОМ ДЛЯ ЖИТТЯ ВИЙШЛИ З ОКУПАЦІЇ ЛИШЕ З  ДЕКІЛЬКОМА ВАЛІЗАМИ. НЕ ЗМОГЛИ ЗАБРАТИ СИНОВІ НАГОРОДИ – ЦЕ БУЛО НАДТО НЕБЕЗПЕЧНО. ПРОЇХАВШИ ПІВ УКРАЇНИ ОСЕЛИЛИСЯ В СЕЛІ СИГНАЛ.

А 29 ГРУДНЯ 2022 РОКУ ПОБЛИЗУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ ОЗАРЯНІВКА, БАХМУТСЬКОГО РАЙОНУ, ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ - СТАРШИЙ СОЛДАТ КОРОЛЬ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ – ЗАГИНУВ.

МАЙЖЕ 2 РОКИ ВВАЖАВСЯ ЗНИКЛИМ БЕЗВІСТИ. ВІДПОВІДАЛЬНИЙ, ПОРЯДНИЙ ТА ЗАВЖДИ ВРІВНОВАЖЕНИЙ – ТАКИМ ЗАПАМ’ЯТАЮТЬ МОЛОДОГО ЧОЛОВІКА, ТАКИМ ГЕРОЙ І ЗАЛИШАВСЯ ПІД ЧАС ОБОРОНИ УКРАЇНИ. ВІН ЗАВЖДИ БУВ СПРАВЖНІМ. СПРАВЖНІМ ГРОМАДЯНИНОМ. СПРАВЖНІМ ПАТРІОТОМ. СПРАВЖНІМ ВОЇНОМ. І НІКОЛИ НЕ СТОЯВ ОСТОРОНЬ. ТАМ, НА НЕБЕСАХ, ВІН БУДЕ ДБАТИ ПРО СВОЇХ БАТЬКІВ, СЕСТРИЧКУ, СВОЇХ ДРУЗІВ, ПОБРАТИМІВ, ПРО СВОЮ УКРАЇНУ.

КОРОЛЬ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ ПОХОВАНИЙ НА КЛАДОВИЩІ В СЕЛІ СИГНАЛ.

  СЛАВА ГЕРОЮ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

  27  ГРУДНЯ  ТРЕТЯ РІЧНИЦЯ  ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ - ЗЕМЛЯКОМ  ОЛЕЙНІЧУКОМ ОЛЕКСАНДРОМ ОЛЕКСАНДРОВИЧЕМ...

                                   ПАМ'ЯТАЄМО..

ОЛЕЙНІЧУК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ 
 ( 26.02.1987 -27.12.2022)

         СОЛДАТ, ВОГНЕВОЇ ПІДТРИМКИ 9-Ї ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОЇ РОТИ 3-ГО ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОГО БАТАЛЬЙОНУ В\Ч А-1126. 

НАГОРОДЖЕНИЙ МЕДАЛЛЮ «ЗАХИСНИКУ УКРАЇНИ» (ПОСМЕРТНО).ПРИСВОЄНО ЗВАННЯ "ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА КОЗЯТИН" (2024)(ПОСМЕРТНО).

ПОЛЕГЛИЙ ЗЕМЛЯК  ПІД ЧАС ООС ГЕРОЙ НАРОДИВСЯ 26 ЛЮТОГО 1987 РОКУ В МІСТІ КОЗЯТИНІ .

НАВЧАВСЯ У ШКОЛІ №4. РОЗУМІВСЯ У МУЗИЦІ, ЛЮБИВ ПРИРОДУ, ЗАХОПЛЮВАВСЯ МОТОТЕХНІКОЮ І МРІЯВ СТАТИ КАПІТАНОМ ДАЛЬНЬОГО ПЛАВАННЯ. ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ СВОЄЇ МЕТИ ВІДРАЗУ ПІСЛЯ ШКОЛИ ВСТУПИВ І УСПІШНО ЗАКІНЧИВ КИЇВСЬКУ ДЕРЖАВНУ АКАДЕМІЮ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ.

В ЛИСТОПАДІ 2022 РОКУ ОЛЕКСАНДР ДОБРОВІЛЬНО ПІШОВ ДО ВІЙСЬККОМАТУ, ЩОБ БОРОНИТИ НАШУ ДЕРЖАВУ.

11 ЛИСТОПАДА 2022 РОКУ ОЛЕКСАНДР БУВ ПРИЗВАНИЙ ДО ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А-1126, ДЕ ПРОХОДИВ СЛУЖБУ СОЛДАТОМ ВЗВОДУ ВОГНЕВОЇ ПІДТРИМКИ 9-Ї ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОЇ РОТИ 3-ГО ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОГО БАТАЛЬЙОНУ.

27 ГРУДНЯ 2022 РОКУ ПОБЛИЗУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ ЧЕРВОНОПОПІВКА СЄВЄРОДОНЕЦЬКОГО РАЙОНУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВІДДАНИЙ ВІЙСЬКОВІЙ ПРИСЯЗІ НА ВІРНІСТЬ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ, МУЖНЬО ВИКОНАВШИ ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ’ЯЗОК В БОЮ ЗА УКРАЇНУ, ЇЇ СВОБОДУ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, ЗАГИНУВ.

ОЛЕКСАНДР БУВ СПРАВЕДЛИВИМ, ВІДПОВІДАЛЬНИМ ЧУЙНИМ ТА ДОБРИМ, СПРАВЖНІМ ДРУГОМ. У ОЛЕКСАНДРА ЗАЛИШИЛИСЬ БАТЬКО, ДРУЖИНА ЄЛИЗАВЕТА ТА СИН ГЛІБ.

ВІДПОВІДНО ДО УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА ВІД 30.10.2023 №715 ЗА ОСОБИСТУ МУЖНІСТЬ І САМОВІДДАНІСТЬ, ВИЯВЛЕНІ В ЗАХИСТІ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНИ, ВІРНІСТЬ ВІЙСЬКОВІЙ ПРИСЯЗІ СОЛДАТ ОЛЕКСАНДР ОЛЕЙНІЧУК НАГОРОДЖЕНИЙ МЕДАЛЛЮ «ЗАХИСНИКУ УКРАЇНИ» (ПОСМЕРТНО).

 СЛАВА ГЕРОЮ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ

 25  ГРУДНЯ  ТРЕТЯ РІЧНИЦЯ  ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ - ЗЕМЛЯКОМ  МАРКІТАНОМ  ОЛЕКСІЄМ ЛЕОНІДОВИЧЕМ

                                   ПАМ'ЯТАЄМО...

МАРКІТАН ОЛЕКСІЙ ЛЕОНІДОВИЧ

(20.12.1989- 25.12. 2022)

СОЛДАТ, СТРІЛЕЦЬ НОМЕР ОБСЛУГИ 2-Ї ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОЇ РОТИ , 1-ГО ПАРАШУТНО- ДЕСАНТНОГО БАТАЛЬЙОНУ БАТАЛЬЙОНУ.

НАГОРОДЖЕНИЙ ОРДЕНОМ «ЗА МУЖНІСТЬ» ІІІ СТУПЕНЯ (ПОСМЕРТНО).

ПРИСВОЄНО ЗВАННЯ "ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА КОЗЯТИН" (2024)(ПОСМЕРТНО).

ОЛЕКСІЙ  НАРОДИВСЯ 20 ГРУДНЯ  1989 Р. . УРОДЖЕНЕЦЬ НАШОГО МІСТА КОЗЯТИН ДО 6 РОКІВ ПРОЖИВАВ У С. ПАНАСІВКА НА КОЗЯТИНЩИНІ РАЗОМ З ДІДУСЕ ТА БАБУСЕЮ. НАВЧАВСЯ В 1-Й ШКОЛІ. ВСТУПИВ ДО ВІННИЦЬКОГО МІЖНАРОДНОГО УНІВЕРСИТЕТУ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА», ДЕ ЗДОБУВ ДИПЛОМ «МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТА В ГАЛУЗІ ПРАВА». МАВ «ЗОЛОТІ РУКИ», ЗАЙМАВСЯ  В МІСТІ ДОСКОНАЛО  РЕМОНТНИМИ РОБОТИ. ЦІЙ СПРАВІ НАВЧИВ ЙОГО БАТЬКО ЛЕОНІД. ОБИДВА БУЛИ АВТОРИТЕТНИМИ ФАХІВЦЯМИ У ОБРАНІЙ СПРАВІ.

ДО ВІЙСЬКА ПІШОВ У ЛИПНІ 2022 РОКУ. СЛУЖИВ НА ПОСАДІ СТРІЛЬЦЯ, 2-Ї ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОЇ РОТИ, 1-ГО ПАРАШУТНО-ДЕСАНТНОГО БАТАЛЬЙОНУ. ЗАГИНУВ НА П’ЯТИЙ ДЕНЬ ПІСЛЯ СВОГО 33-РІЧНОГО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ.

ЗАГИНУВ 25 ГРУДНЯ ПОБЛИЗУ СЕЛА ЧЕРВОНОПОПІВКА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ. БУВ ГАРНОЮ ДИТИНОЮ І СІМ'ЯНИНОМ.

ВІДПОВІДНО ДО УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА ВІД 01.09.2023 №550 ЗА ОСОБИСТУ МУЖНІСТЬ І САМОВІДДАНІСТЬ, ВИЯВЛЕНІ В ЗАХИСТІ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНИ, ВІРНІСТЬ ВІЙСЬКОВІЙ ПРИСЯЗІ СОЛДАТ ОЛЕКСІЙ МАРКІТАН УДОСТОЄНИЙ ОРДЕНА «ЗА МУЖНІСТЬ» ІІІ СТУПЕНЯ (ПОСМЕРТНО).

    СЛАВА ГЕРОЮ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

       

   

Різдвяно - новорічний калейдоскоп в музеї.

 

Різдвяно - новорічний калейдоскоп в КЗ «Музей історії міста Козятин».

Напередодні  вихідних  в  музейному закладі  відкрито виставку  з нагоди зимових свят, які всі очікують, зі смачною медово - маковою традиційною стравою- кутею, зі щедрівками та колядками й іншими забавами.

На гостини завітали учні групи№305, майбутні провідники  Козятинського міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту (директор Андрій  Олексійович Стецюк) на чолі з майстром виробничого навчання Тетяною Володимирівною Воровей. Також на наше запрошення  завітали учні 9-А класу  КЗ «Ліцей 2 Козятинської міської ради Вінницької області» на чолі з учителем Чеканівською Світланою Миколаївною (директор Наталія Володимирівна Міськова).

Гості дізналися, як українці  святкували новий рік та Різдво Христове впродовж понад тисячоліття. Що таке дідух на нашій виставці, коли його вносили в хату українці, дослідила науковий співробітник музею Олена Колодій. Також вона представила 4 кульки, вручну розписані улюбленим петриківським  розписом її мамою, мисткинею, працівницею ліцею №3 Лілією Дмитрівною Колодій. 

На відвідувачів очікувала виставка найдавніших і найцікавіших екземплярів  ялинкових прикрас, які мають свою історію і високу цінність, зокрема: скляна ластівка, про яку згадується у давній щедрівці, записаній від народу всесвітньо відомим  подільським композитором  Миколою Леонтовичем . Сьогодні її співає  весь світ, передана Ольгою Марек.  Найдавніша в колекції бурулька  , приблизно 1950-1960-х рр., синій дирижабль  1940-1950-х років, які літали в небі над нашим містом і Бердичівом у 1920-1930-х роках. Іграшку подарувала уродженка Козятина , мешканка Києва Олена  Цоколаєва - Загребельна.

Щиро вдячні за оригінал ватяної каркасної  іграшки Іван-царевич з жар-птахом, що виготовлялися  артільним способом , виявленої на горищі далеких  родичів Михайла Грушевського в с. Кухарі   на Київщині. Вдячні пані Тетяні Костюк  і її сину Олександру  з дружиною  Оксаною за дарунок.

 

Пишаємося гарною  колекцією із товстого скла, формованих , великих іграшок , що виготовлялися для палацових величезних ялинок  на виставці та картонажними, покритими золотою і срібною, кольоровою  фольгою. Вони були популярні  в 1940-х- 1960-х роках. Їх подарували музею Лілія Крилова з донечкою Софійкою.

Ватяні фрукти, овочі на мініатюрних ялинках поступили до музею , завдяки  Світлані Ігнатенко, Людмилі Дзюбенко, Олександру Соловйову.

Монтажні іграшки виготовлялися  зі стеклярусу, трубочки, яка є заготовкою у склодувів  для створення видутих  кульок. Вони сьогодні  досить вартісні, як і всі рукотворні  іграшки. Їх можна придбати під час екскурсії  у м. Клавдієво на фабриці  ялинкових прикрас. Нажаль, вже припинала своє існування Теребовлянська фабрика  на Тернопільщиніі.  Вона  виготовляла ватяних Дідів Морозів та Снігуроньок  й чимало інших скляних іграшок – казкових персонажів, у тому числі і з українських казок, рідкісних  на сьогодні екземплярів.

В єдиному екземплярі на виставці «Сніжинка» з личиком із тирси, покрите глянцем і розписане олійною фарбою, теж є  на нашій виставці 1950-1960-х років. Пам’ятаєте, сніжинка - головна героїня усіх  дитячих ранків у дівчаток, а ще – зайчик, ведмедик , мушкетер, гриб - мухомор. Останні із перерахованих всі ці костюми шила своєму сину.

Рідкісними на ялинці і красивими зовні є іграшки скляні  посуду- самовар, чайник, лампа настільна. Вони виготовлялися вручну, видувалися склодувами і дуже крихкі, тому зберігати їх треба  делікатно.  Наулюбленіші для відвідувачів є скляні на прищепках у вигляді казкових персонажів- Алладін, Чіполіно, Чарівник , Лікар –Айболить, Рибак з сіткою, дітки на санчатах, з ялиночками. Є декілька видів золотої рибки, ріг, ведмедики з м’ячами, зайчики з барабанами, Снігурки, Діди Морози, навіть є темно-шкірий серед них, який приніс Едуард Дембіцький. Велика колекція огірків скляних й інших  овочів - баклажани, морква, цибуля, зелений горошок, кукурудза, горіхи й фрукти – полуниця, рідкісні  2 види винограду- скляний  і дротяний , черешні, ціла колекція м’ячів, які випускалися  в ті роки на честь перемоги легендарної  української команда «Динамо»  на міжнародних  аренах.

Прикрашали ялинки також   сріблястими намистами із дутих  скляних кульок та  пустотілого стеклярусу. А в 1930-ті  та 1950-ті роки таке намисто із великої кількості низок  сріблястих та кольорових  намистин було популярне на Київщині, Івано- Франківщині, Львівщині, Волині серед молодих дівчат з небагатих родин. Виготовляли їх в Чехії.  Називалися вони в народі - «лускавки», тому що швидко билися, особливо, коли хлопець запрошував дівчину на польку. Нещодавно його  ввели до переліку прикрас всесвітньої  нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Декілька низок такого намиста  подарували музею Людмила Приходько та Людмила Левчук  із Сестринівського музею.

Дякуємо усім кого не згадала  за подаровані новорічні прикраси музею, в тому числі  за сніжинку  та морську зірку на скляних медальйонах 1950-1960 –х років від Галини Лаврентіївни Савченко, Ларисі Сергіївні Пресняк за   крокодила Гену у зеленому кожушку,  Ірині Ларіоновій за подарунок музею, Валентині  Купчик із Жежелева, правнучці італійця, який навчав нас обробляти граніт, котра подарувала картонажні прикраси на ялинку, огірочок, горішки, ракету.  

Дякуємо за участь у виставці Кіраковського  Володимира Болеславовича, який підготував симпатичні  аплікаційні роботи  із гудзиків.

Наприкінці зустрічі  потішила всіх   святковою піснею «Україна колядує» талановита  учениця класу вокалу Козятинської дитячої музичної школи Вікторія Бондарчук (педагог Людмила Миколаївна  Баюк, директор школи  Оксана Юріївна Тихомирова). Запрошуємо відвідати  виставку і створити передноворічний настрій.

Директор КЗ «Музей історії міста Козятин » Лілія Макаревич.

 17 ГРУДНЯ ДРУГА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ - ЗЕМЛЯКОМ СИЗОНЮК АРТЕМОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ...

                                       ПАМ'ЯТАЄМО...

СИЗОНЮК АРТЕМ ВАСИЛЬОВИЧ

(03.10.1987 - 17.12.2023)

СТАРШИЙ СОЛДАТ. РОЗВІДНИК-КУЛЕМЕТНИК 3-ГО РОЗВІДУВАЛЬНОГО ВЗВОДУ 411-ГО ОКРЕМОГО СТРІЛЕЦЬКОГО БАТАЛЬЙОНУ В/Ч А 4840.  

   НАГОРОДЖЕНИЙ НАГРУДНИМ ЗНАКОМ "ЗА ГЕРОЇЗМ ТА ПАТРІОТИЗМ "(ПОСМЕРТНО). 

НАРОДИВСЯ 3 ЖОВТНЯ 1987 РОКУ В МІСТІ КОЗЯТИН. НАВЧАВСЯ В КОЗЯТИНСЬКІЙ ШКОЛІ №5, А ПОТІМ В КОЗЯТИНСЬКОМУ ЗАЛІЗНИЧНОМУ УЧИЛИЩІ, ДЕ ОТРИМАВ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ "ОПЕРАТОР З ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ТА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ".

ДАЛІ СТРОКОВА СЛУЖБА. ВІДКРИВ СВІЙ ПРИВАТНИЙ БІЗНЕС, ОДРУЖИВСЯ, МАВ ТРЬОХ ДІТОК. БУВ ЖУРНАЛІСТОМ ДОРОЖНЬОГО ПАТРУЛЯ. СІМ’Я У НЬОГО БУЛА ЗАВЖДИ НА ПЕРШОМУ МІСЦІ. ВЕСЕЛИЙ, АКТИВНИЙ АРТЕМ СПОВІДУВАВ ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ТА ЛЮБИВ ПОДОРОЖУВАТИ АВТОМОБІЛЕМ.

В ЛЮТОМУ 2023 РОКУ БУВ ПРИЗВАНИЙ ДО ЛАВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ. ТРИМАВ ОБОРОНУ НА ЛИМАНСЬКОМУ НАПРАВЛЕННІ. ТАМ ОПАНУВАВ РІЗНІ ВІЙСЬКОВІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ : КУЛЕМЕТНИК ТА РОЗВІДНИК.

17 ГРУДНЯ 2023 РОКУ В РАЙОНІ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ ТЕРНИ, ЛИМАНСЬКОГО РАЙОНУ, ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ, ВІРНИЙ ВІЙСЬКОВІЙ ПРИСЯЗІ, ПРИ ВИКОНАННІ БОЙОВОГО ЗАВДАННЯ, СТАРШИЙ СОЛДАТ АРТЕМ ВАСИЛЬОВИЧ – ЗАГИНУВ, ТАК І НЕ ПОБАЧИВШИ СВОЮ ЩЕ НЕ НАРОДЖЕНУ ДИТИНУ.

ЗНАЙОМІ ТА ДРУЗІ ПАМ'ЯТАЮТЬ ЙОГО ЯК ЧУТЛИВОГО, ДОБРОГО ТА ЖИТТЄРАДІСНОГО ЧОЛОВІКА.

АРТЕМА ПОХОВАНО НА МІСЬКОМУ ЦВИНТАРІ НА АЛЕЇ СЛАВИ.

СЛАВА ГЕРОЮ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

 17 ГРУДНЯ ДЕВ`ЯТА РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ - ЗЕМЛЯКОМ ЦУМАН СЕРГІЄМ ВОЛОДИМИРОВИЧЕМ...

                                       ПАМ'ЯТАЄМО...

ЦУМАН СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
(25.12.1967 – 17.12.2016)

          КАПІТАН ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ, ПОМІЧНИК НАЧАЛЬНИКА ЗВ’ЯЗКУ 32-ГО РЕАКТИВНОГО АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ПОЛКУ. 

        ПОМЕР ВІД СЕРЦЕВОГО НАПАДУ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ОБОВ'ЯЗКУ.

СЛАВА ГЕРОЮ! ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ!

  15 ГРУДНЯ РІЧНИЦЯ ПАМ'ЯТІ ЗА ПОЛЕГЛИМ ВОЇНОМ - ЗЕМЛЯКОМ СЕРГІЄНКО ВАСИЛЕМ МИКОЛАЙОВИЧЕМ...

                                       ПАМ'ЯТАЄМО...

СЕРГІЄНКО ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ

                                                 (26.03.1994- 15.12.2024 )

  КОМАНДИР РОЗВІДУВАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ РОЗВІДУВАЛЬНОГО ВЗВОДУ РОЗВІДУВАЛЬНОЇ РОТИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А 2298

 ВАСИЛЬ НАРОДИВСЯ 26 БЕРЕЗНЯ 1994 РОКУ В С. КОРДИШІВКА. ЗРОСТАВ ЧУЙНИМ, СМІЛИВИМ ТА РОБОТЯЩИМ ХЛОПЧИКОМ. РАЗОМ З БРАТОМ МИХАЙЛОМ БІГАЛИ ЦИМИ ВУЛИЧКАМИ, ГАНЯЛИ М’ЯЧА ТА ЛОВИЛИ РИБУ. ТУТ ЗАКІНЧИВ ШКОЛУ ТА ВСТУПИВ В КОЗЯТИНСЬКЕ УЧИЛИЩЕ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ. ЗРОЗУМІВШИ, ЩО ЦЬОГО ЙОМУ ЗАМАЛО, ВСТУПИВ У ВІННИЦЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ТЕХНІКУМ. ВІДРЕМОНТУВАВ МАМІ ХАТУ ТА ПОЇХАВ У ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОН С. ПОЧУЙКИ. ВЛАШТУВАВСЯ В АГРАРНУ ФІРМУ « ЕРІДОН» - БУДІВЕЛЬНИКОМ.

У 2015 РОЦІ ЗУСТРІВ КОХАНУ ЖІНКУ ОКСАНУ ТА ЇЇ ДОНЕЧКУ ІРИНКУ І ОДРАЗУ ЗРОЗУМІВ, ЩО ЛЮБИТЬ ЇХ БЕЗ МІРИ І НЕ МОЖЕ БЕЗ НИХ ЖИТИ. У 2017 РОЦІ ОДРУЖИЛИСЯ. НАРОДИВСЯ ХЛОПЧИК – КУЗЬМА.

НА РОБОТІ ЙОГО ЦІНУВАЛИ ТА ДОВІРЯЛИ ЙОМУ. НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА ТЕ ЩО  ВАСИЛЬ ДОВОЛІ ЧАСТО БУВ У ВІДРЯДЖЕННЯХ, ВДОМА ВІН ВСТИГАВ ВСЕ.

14 ЧЕРВНЯ 2024 РОКУ БУВ ПРИЗВАНИЙ ДО ЛАВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ.

ВІЙСЬКОВИЙ ВИШКІЛ ПРОХОДИВ У ТРЬОХ НАВЧАЛЬНИХ ЦЕНТРАХ ЖИТОМИРЩИНИ. ЩОДНЯ ТЕЛЕФОНУВАВ  МАМІ Й ДРУЖИНІ. ЦІКАВИВСЯ СПРАВАМИ РОДИНИ  І НАМАГАВСЯ ЇХ ВИРІШУВАТИ НАВІТЬ НА ВІДСТАНІ.   ПЛАНУВАВ СТАТИ ПІСЛЯ ВІЙНИ ПРОФЕСІЙНИМ ВІЙСЬКОВИМ . СТАРШІ У ЗВАННІ ПІДБАДЬОРЮВАЛИ ЙОГО І ЗАПЕВНЯЛИ, ЩО ЙОМУ  ВСЕ ВДАСТЬСЯ.

 НА ПОЧАТКУ ГРУДНЯ ВІДПРАВИЛИ НА СУМЩИНУ, КОЛИ НЕ БУЛО МОЖЛИВОСТІ ЗАТЕЛЕФОНУВАТИ, ТО ВІДПРАВЛЯВ СМАЙЛИКИ, ЩОБ РІДНІ  НЕ ХВИЛЮВАЛИСЯ.

 А 15 ГРУДНЯ 2024 РОКУ В РАЙОНІ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ МАЛА ЛОКНЯ, СУДЖАНСЬКОГО РАЙОНУ, КУРСЬКОЇ ОБЛАСТІ КОМАНДИР РОЗВІДУВАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ РОЗВІДУВАЛЬНОГО ВЗВОДУ РОЗВІДУВАЛЬНОЇ РОТИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А 2298 - СЕРГІЄНКО ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ ЗАГИНУВ.

ЛІДЕР, ЯКИЙ ВІВ ЗА СОБОЮ В БІЙ. ПОБРАТИМ, КОМАНДИР, ДРУГ, БРАТ, КУМ, ТОВАРИШ. ДОБРИЙ ТА ЩИРИЙ. ПРАЦЕЛЮБНИЙ ТА ВІДПОВІДАЛЬНИЙ, ЗАВЖДИ ГОТОВИЙ ПРИЙТИ НА ДОПОМОГУ – ТАКИМ ЙОГО ЗНАЛИ Й НАЗАВЖДИ ЗАПАМ’ЯТАЮТЬ БЛИЗЬКІ, РІДНІ ТА ДРУЗІ.

ПОХОВАНИЙ ГЕРОЙ НА КЛАДОВИЩІ В С.КОРДИШІВКА.

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ВОЇНУ!