Минає друга річниця пам'яті, як загинув В'ячеслав Франчук.

 

Минає друга річниця пам'яті, як загинув В'ячеслав Франчук внаслідок ракетного удару по залізничній станції.

Франчук В'ячеслав Миколайович

(01.04.1986 - 25.04.2022)

В’ячеслав народився 1 квітня 1986  року в нашому місті . В 2008 році закінчив Українську державну академію залізничного транспорту. По закінченні працював електромеханіком тягової підстанції виробничого підрозділу Козятинської дистанції електропостачання.

25 квітня 2022 року , В’ячеслав як завжди , заступив на роботу о 8.00 годині ранку а через 10 хвилин, внаслідок ракетного удару, стався вибух на підстанції залізничної станції Козятин, від якого здригнулась вся Козятинщина. В’ячеслав Франчук загинув виконуючи службовий обов’язок.

Слава Герою! Вічна пам'ять!

Минає річниця пам'яті захисника з Козятинщини - Сохинчука В.С.

 

 23 квітня 2024 року минає річниця пам'яті захисника з Козятинщини -  Сохинчука Владислава Сергійовича

Сохинчук Владислав Сергійович

(19.08.1996 - 23.04.2023 )

Старший солдат, заступник командира бойової машини, навідник – оператор 1 – го механізованого відділення – бойової машини, 1 – го механізованого взводу, 3 – ї механізованої роти в/ч А 4472.

Владислав народився в с. Нова Гребля 19 серпня 1996 року. З часом сім’я переїхала до Козятина. Навчався в 5 - ій школі. Закінчив Державний Університет інфраструктури та технологій

Працював в Козятинському експлуатаційному вагонному депо оглядачем -  ремонтником вагонів. Коли почалася велика війна, Владислав відразу звернувся до військкомату, аби його взяли на фронт, але йому відмовили. Потім ще декілька разів молодий чоловік невтомно просився захищати рідну країну, і його наполегливість таки подіяла: в липні 2022 року  Владислава мобілізували.

Після звільнення Херсону приїздив додому і говорив, що він робить найважливішу справу свого життя.

 А 26  травня 2023 року старший солдат, заступник командира бойової машини – навідник – оператор 1 – го механізованого відділення – бойової машини, 1 – го механізованого взводу, 3 – ї механізованої роти військової частини А 4472, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Хромове, Донецької області, внаслідок артилерійських обстрілів збройних формувань рашистів та безпосередніх зіткнень з ворогом, під час бою отримав поранення несумісне з життям.

   Слава Герою! Вічна пам'ять!

Родинам загиблих Героїв: Ігоря Болдіна, Анатолія Федорця та Ігоря Римши вручили державні нагороди.

 

Родинам загиблих вручили державні нагороди

19 квітня 2024 року, виконав доручення Сергій Борзов - голова Вінницької ОДА та спільно з головами та представниками Козятинської , Глухівецької та Самгородоцької громад: Тетяна Єрмолаєва - Козятинський міський голова, Oleksandr Amons та Олександром Марковським вручили державні нагороди сім'ям загиблих Героїв - військовослужбовців:

Орденом «За мужність» ІІІ ст. (посмертно) нагороджено:

- Солдата Болдіна Ігора Леонідовича, стрілець-помічник гранатометника 3 десантно-штурмового взводу 6 ДШР 2 ДШБ В/Ч А0284

Загинув 14.10.2023 року біля н/п Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

Орденом «За мужність» ІІІ ст. (посмертно) нагороджено:

- Солдата Римшу Ігора Івановича, стрілець-снайпер 4 десантно-штурмового відділення 1 ДШВ 7 ДШР 2 ДШБ В/Ч А0284

Загинув 29.10.2023 року (вважався зниклим безвісти) біля н/п Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

Почесним нагрудним знаком ГК ЗСУ «Золотий Хрест» (посмертно) нагороджено:

- Солдата Федореця Анатолія Васильовича, навідник 3 десантно-штурмового відділення 3 ДШВ 4 ДШР 1 ДШБ В/Ч А0284.

Загинув 29.02.2024 року біля н/п Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

Кравчук Віктор Іванович нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

 

Сьогодні, виконуючи доручення начальника Вінницької ОВА Сергія Борзова, разом із заступником голови Хмільницької РДА Олександром Пузирем та представниками Хмільницького РТЦК та СП вручити державну нагороду родині загиблого Героя України, уродженця Козятинської територіальної громади, солдата Кравчука Віктора Івановича.

Згідно з Указом Президента України від 01.12.2023 №797 за особисту мужність і самовідданість, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, солдат Кравчук Віктор Іванович нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Наш Герой загинув 15 березня 2023 року в бою за місто Бахмут Донецької області, захищаючи рідну землю від окупанта.

Орден був урочисто вручений дружині загиблого воїна Кравчук Катерині Петрівні.

Низький уклін і безмежна вдячність кожному, хто віддав найдорожче за наше життя!

Світла пам'ять Героям! Слава і шана захисникам України!

 

Старший солдат Богдан Євгенійович Гижа нагороджений орденом «За мужність» третього ступеня

 

Бойового медика старшого солдата Нацгвардії Богдана Гижу з Козятина нагородили орденом

 «За мужність» третього ступеня за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Богдан Гижа — бойовий медик 14 бригади оперативного призначення «Червона калина». З перших днів повномасштабного вторгнення він без вагань вирушив на передову, щоб рятувати життя своїх побратимів.

Він рятував та евакуйовував поранених військових на сході, під час штурму, у напрямку Сєвєродонецька, потім і Білогорівки.

Батько Богдана, відомий козятинський медик та тероборонівець Євген Гижа, загинув у березні 2022 року під час виконання службового обов'язку на блокпосту в с. Махнівка. Вся родина Богдана пов'язана з медициною, тому його вибір професії не дивує.

Друга річниця пам'яті захисника Козятинщини - Мартюшева О.О.

 

21 квітня 2024 року минула друга річниця пам'яті захисника Козятинщини - Мартюшева Олександра Олександровича 

Мартюшев Олександр Олександрович

(12.11.1994 – 21.04.2022)

Солдат, стрілець десантно-штурмового взводу 9-ї десантно-штурмової роти 3-го десантно-штурмового батальйону в/ч А 0224.

Нагороджений Орденом "За мужність ІІІ ступеня" (посмертно). 

Олександр ріс у багатодітній сім’ї. Крім нього в родині ще були на два роки старша від нього сестра Настя і двоє молодших братиків. Батьки героя працювали на виробництві, а вихованням молодших опікувалася  сестра Настя. Коли діти подорослішали, то родинні зв'язки не втрачали.  Сестричка  Настя зустріла свою долю і переїхала з Харківщини жити до Козятина.  Брат часто навідував сестру.  Коли чоловік сестри пішов в АТО, допомагати ростити двох донечок сестрі взявся Олександр. Влаштувалися обоє працювати у столичному супермаркеті.  Коли розпочалося російське повномасштабне вторгнення повернулися у Козятин.

Олександр сам пішов одразу до військкомату, щоб захищати сестру і племінниць.   26 лютого 2022 р. його призвали спочатку на Миколаївщину, а потім став виконувати бойове завдання в населеному пункті Зарічне Донецької області.

 Загинув стрілець десантно-штурмового батальйону 21 квітня під час бойового завдання.

Слава Герою! Вічна пам'ять!

З нагоди Міжнародного дня пам’яток і визначних місць.

 

В КЗ «Музей історії міста Козятин» відкрито  тимчасову виставку  «Визначні місця Козятинщини». На ній представлено  світлини, живопис і  літературу, буклети із фондів музею. В нашій територіальній громаді числяться  лише по м. Козятину 13 пам’яток занесених до державного реєстру місцевого значення. На відкриття  завітали учні 8 –Б класу  Комунального закладу «Ліцей №1 ім. Т. Г. Шевченка Козятинської міської ради Вінницької області» на чолі  з заступником директора з  виховної роботи  Галиною  Вікторівною Нагорною та вчителькою Наталією  Петрівною Бойко.

 Це свято було започатковано  за ініціативи вчених,  архітекторів, реставраторів,
працівників державних органів охорони пам'яток історії та культури задля збереження культурної спадщини України.

Президент України Леонід Кучма   підписав Указ  про встановлення 23 серпня  1999 року в Україні Дня пам'яток історії та культури,  який відзначаємо  щорічно  18  квітня  -  у Міжнародний день пам'яток і визначних місць.

 Для гостей було представлено  15 світлин, на яких зображено 13 найпопулярніших пам’ятки Козятинської ТГ, які  занесено до Державного реєстру пам’яток- Талимонівський яр- Братська могила жертв фашизму періоду другої світової війни 1950-2012рр.,  братська могила на ПРБ визволителів міста Козятина в період другої світової війни- 1967 р., пам’ятна стела , страченим залізничникам Івану Сєрбіну та Григорію Кондрацькому-1998р.,  погруддя Івану Бойко біля МВПУЗТ- 1976 р., вокзал – пам’ятка архітектури 19 ст., водонапірна вежа - 1904 р., ліцей № 2 -1896 р.,   Махаринецька православна церква  Успіння Пресвятої Богородиці  -1875 р., де священником був родич Михайла Грушевського Іван Волошкевич,  Уманський вокзал -1883 року забудови. Познайомили в музеї учнів  і  зі зниклими, не збереженими нашими пращурами церкви –Сестринівська православна Свято- Покровська церква- 1747 р. , в якій були священниками родичі Михайла Грушевського- прадід Василь Зарчинський і дід Захарій Опоков, Свято-Вознесенська церква в м. Козятині -1895 р.-священник при якому  зводили  і урочисто освячували церкву Нестор Шараєвський з 1921 по1927рр. став архієпископом  Української Автокефальної  православної Церкви. Дізналися гості і про  католицький  Костьол Матері Божої Доброї Ради 1911-1918 рр.  Їх доповнило  живописне полотно з архітектурною пам’яткою  -Іванковецька  церква Іоанна Богослова 1882 року забудови, написана відомою  черкаською художницею- землячкою Тетяною Куліш і подарована до музейних фондів родичем, уродженцем с. Іванковець Петро Бокалом.

Доповнили експозицію книги Леоніда Кривова «Та не забутня війна», «Війна. Погляд зблизька», « В пам’яті народній », «Кривавий слід війни» та буклети випущені музеями Вінниччини і Козятинщини.

Восьмикласники почули розповіді про деякі з представлених пам’яток історії, природи, монументального мистецтва та архітектури ,  занесені до  державного реєстру. Учні доповнювали розповідь ведучої своїми знаннями про пам’ятки , за що отримали на згадку тематичні сувеніри  з друковано продукції. 

Внесли патріотичні нотки  в захід   своїм чарівним співом  наприкінці зустрічі  учениці Козятинської дитячої музичної школи (керівник Оксана Юріївна Тіхомірова) ,  Аня Гунчак, Лілія  Гайдучок  класу викладача вокалу  Тетяни Миколаївни Костюк.

Вдячні  Ларисі Дашкевич з сином, які теж були присутні на заході. Ви багато чого дізнаєтесь нового. Завітайте до музею.

Директор КЗ «Музей історії міста Козятин» Лілія Макаревич